На початку квітня Верховна Рада України ухвалила закон “Про відновлення довіри до судової системи України”. На якнайшвидшій підтримці цього документу наполягали громадські активісти, які влаштовували пікети під стінами Верховної Ради.
У пояснювальній записці його автори зазначили, що судова система України перебуває у важкому стані, оскільки вражена корупцією. На їхню думку, закон дозволить відновити довіру до судової влади в Україні і здійснити люстрацію суддівського корпусу.
Для цього документ передбачає проведення спеціальної перевірки суддів, які працюють у судах загальної юрисдикції.
Зустріч із суддями у Калуші відбулася у рамках “люстраційної кампанії”, яка ще не розпочалася, але громада — у передчутті. Й, очевидно, калушани, радше б, лінчували суддів замість люструвати — стільки емоцій було вкладено у громадський монолог. Лише невідомо, чи дійде хтось до справді правового вирішення питання: подання інформації на розгляд членам Тимчасової слідчої комісії.
— Щоб збудувати європейську державу, нам потрібен справедливий європейський суд, — наголосив головуючий від Народної ради Олег Савка. — Відновлення довіри до судів передбачає, що має щось змінитися — як у суді, так і в суспільстві.
Голові та заступнику Калуського міськрайонного суду випало складне завдання: переконати присутніх у тому, що зловживань у суді більше не буде. Це при тому, що калушани, здебільшого, хотіли не слухати, а — говорити.
— Якщо людина у безвиході і не має іншого виходу, вона йде до суду — зі своїми проблемами і болями. Я націлюю працівників, щоб вони толерантно відносилися, вислуховували людей. Ми не можемо працювати так просто, як люди себе поводять. Буває, що у якійсь ситуації ти розумієш людину, хочеш стати на її бік, бо ставиш себе на її місце. Але є закон і визначені процесуальні дії, і ми змушені цього дотримуватися. Може, з боку виглядає, що суддя черствий. Але його дії мають бути у межах закону, — переконувала присутніх голова Калуського міськрайонного суду Наталія Бердан.
Головою суду Наталія Бердан стала нещодавно: її обрали на загальних зборах суддів. Вона головуватиме рік. Після того відбудеться кадрова ротація — за такою ж схемою. І, оскільки ніхто не може перебувати на посаді голови суду чи його заступника більше двох років поспіль, то ротація обіцяє бути постійною. Нині у Калуському міськрайонному суді працює 11 суддів, більшість працюють по 15-20 років (загалом у штаті — 53 особи. — Авт.). За рік судді Калуського міськрайонного суду розглядають від 11 до 18 тисяч справ. З початку цього року — вже близько 4 000 справ.
— Звісно, ніхто не застрахований від помилок, — вважає Наталія Бердан. — Але це не медицина, де людина через помилку може померти. Наші помилки можуть виправити суди вищих інстанцій.
Однак, калушани із думкою судді — не погодилися. Адже, за суддівськими помилками — зруйновані життя, — вважають люди.
— Ви зруйнували такий мій маленький світ, де у мене була мала донька, син, жінка, мати. Усі ходили на суд і плакали, — звернувся до заступника голови суду Миколи Гриніва калушанин. Чоловік зауважив, що цього моменту чекав 12 років: свого часу йому — тоді працівнику правоохоронних органів,— відділ внутрішньої безпеки МВС “шив” кримінальну справу через корупцію та зловживання службовим становищем. Хоча, запевнив чоловік, достатньої доказової бази не було, і дуже добре виднілися “білі нитки”, його засудили, бо він був “ментом”. Останній аргумент, нібито, прозвучав у кулуарах суду.
— У суді не сидить конкретний Микола Антонович, там за столом має сидіти совість — абстрактна одиниця, яка приймає справедливі рішення. У вас таких рішень ніколи не було, — акцентував калушанин. І звернувся до суддів із питанням: чи отримували вони хабарі?
— Не було таких моментів, — запевнила Наталія Бердан. — І вам не раджу носити. У кого буде інформація про корупцію у суді, прошу звертатися до мене.
Попри те, що оголошення про зустріч було опубліковане у ЗМІ завчасно, ні громадськість, ні судді не забезпечили належного представництва.
— Якщо на 68-тисячний Калуш так мало невдоволених людей, значить, ваш суд чесний, — констатував представник Самооборони. І додав: чисту совість має лише той, хто нею не користується.
Окрім Самооборони, у залі були присутні і представники “Правого сектору” та “Автомайдану”. Вочевидь, організатори сподівалися на більш ширшу, можливо, навіть радикальну реакцію калушан. Зрештою, багато запитань, які були озвучені у залі, не знайшли відповіді через відсутність адресатів: на зустріч прийшли лише голова суду і її заступник. Наталія Бердан пояснила: напередодні виборів більшість суддів зайняті розглядом справ про уточнення списків виборців. Деякі — у відпустках чи на лікарняному. І висловила сподівання, що зустріч — не остання.
Стан судової системи в Україні охарактеризував координатор “Автомайдану” Володимир Павлів, який зачитав байку Леоніда Глібова “Щука” (у творі для щуки придумали найважче покарання: відпустити її у річку. — Авт.).
Навіть після двох годин калушани ніяк не могли виговоритися. Під гарячу руку потрапили і представники Народної ради, які організували зустріч.
— Ми самі винні, що суди приймають такі рішення, — звернулася до присутніх член Народної ради Валентина Бідонько. — І Врадіївка нас нічого не навчила. Хіба у Калуші не було схожих випадків? Наприклад, коли стріляли у людей? Але цим мають перейматися не тільки активісти. Контроль має бути від усієї громади.
А підприємець Галина Підкамінна додала: з 2009 року — судиться. І поставила собі за мету: дійде до Європейського суду, але хабаря — не дасть. Зрештою, судову справу жінка — виграла.
— Ми повинні розуміти, що зараз доля країни реально залежить від кожного з нас, — наголосив Олег Савка. — І пора, нарешті, зрозуміти одну просту річ: якщо ми хочемо, щоб завтра у кожного з нас особисто не виникало проблем із владою (у тому числі судовою), ми повинні вже зараз разом зайнятись вирішенням загальносуспільних проблем.
ЧИЄ МАЙНО?
— Щоб звинуватити людину у корупції, потрібно або спіймати її на “гарячому”, або довести, що стиль її життя не відповідає її доходам, — наполягав Олег Савка.
Відтак, калушани звернулися до голови Калуського міськрайонного суду та її заступника із тим, щоб вони оприлюднили декларації про доходи, хоча законодавство їх і не зобов’язує.
У коментарі ”Вікнам” цього тижня голова Калуського міськрайонного суду Наталія Бердан повідомила: пропозицію у колективі обговорювали і ніхто не заперечував. Однак, наразі частина суддів перебуває у відпустках, тому, коли буде прийнято остаточне рішення, — невідомо.
Хоча, насправді, не потрібно було б чекати на колективне рішення, адже, кожен суддя, який пристає на вимогу громади, може самостійно оприлюднити декларацію на офіційному сайті Калуського міськрайонного суду — не зважаючи на те, чи підтримають його колеги.
Зрештою, якщо до звіту суддів не зобов’язує законодавство, то мала б — совість. Наприклад, обоє суддів, які були присутні на зустрічі із громадою, отримали безкоштовне житло, адже Закон України “Про судоустрій та статус суддів” зобов’язує надавати суддям, які потребують поліпшення житлових умов, житло за місцем знаходження роботи.
Згідно із загальноукраїнською практикою, зазвичай, житло судді отримують як службове, однак, згодом його приватизують.
Також суддів попросили анонсувати судові слухання, які стосуються інтересів усієї громади. Приміром, у лютому суд, який стосувався скасування рішення виконавчого комітету Калуської міської ради про підняття тарифів на квартплату, закінчився, навіть не розпочавшись. Причиною стали нібито пропущені терміни розгляду справи. Однак, таке резонансне для громади рішення пройшло майже у цілковитій інформаційній тиші.
А СУДДІ ХТО?
Згідно із прийнятим законом “Про відновлення довіри до судової системи України”, перевірку суддів проводитимуть упродовж одного року від дня формування складу Тимчасової спеціальної комісії з 15 членів. П’ятьох з них уже обрав Пленум Верховного Суду України з числа суддів у відставці, що протягом останніх п’яти років роботи не обіймали адміністративних посад, а також не є членами політичних партій.
Ще по п’ять членів призначать урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики та Верховна Рада — з числа представників громадськості.
Згідно з законом, кожен громадянин та юридична особа зможуть подати до Тимчасової спеціальної комісії заяву про проведення перевірки індивідуально визначеного судді. Однак таку перевірку можуть здійснити лише у разі ухвалення суддею рішення щодо конкретного переліку справ. Зокрема, підставами для перевірки є обмеження прав громадян на проведення мітингів і демонстрацій, обрання певних запобіжних заходів і обвинувальних вироків щодо осіб, які визнані політичними в’язнями.
Окремо правники виділяють випадки порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Однак, поруч із позитивними змінами, експерти наголошують і на можливих зловживаннях, пов’язаних з ним.
— Верховна Рада намагається відновити довіру до всієї судової системи шляхом люстрації виключно суддів, які ухвалювали політичні рішення або порушили Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, які констатовані у рішенні ЄСПЛ. Але цей закон майже не стосуватиметься суддів, які не ухвалювали “політичних” рішень. Зокрема, люстрації також не підлягатимуть судді господарських судів, рішення яких сприяли протиправному вилученню з державної власності, — розповів у коментарі ВВС адвокат Олександр Шкелебей.
Оскільки більшість членів Тимчасової спеціальної комісії (10 з 15-ти. — Авт.) обиратимуть на політичних засадах, а закон не містить обмежень щодо їхнього членства у партіях, Комісія може стати органом політичного впливу на суддів. Окрім того, закон не визначає часових меж проведення перевірок щодо суддів.
Відтак, люстрація суддів може затягтися надовго і не обіцяє легкого та швидкого звільнення судової системи від корупціонерів. Судова система може бути чесною настільки, наскільки їй це дозволить політична ситуація у країні. Або ж — наскільки жорсткий контроль встановить громада. Чи зможе громада проявити наполегливість і контролювати калуський суд поза залою ПК “Мінерал”? Невідомо. Хоча, насправді, — варто. Щоб потім не “руйнувалися чиїсь світи”.
