Костянтин Солтан успішно подолав гепатит С, але помер від набряку Квінке 12 травня у реанімаційному відділенні Калуської ЦРЛ помер 45-річний калушанин Костянтин Солтан. Чоловік приїхав з Німеччини до Калуша навідати родичів. І — захворів: почало боліти горло. Костянтин звернувся за медичною допомогою до районної лікарні, однак, не застав відповідного спеціаліста.
Уже під вечір він зателефонував до сестри і поскаржився: біль — не проходить.
— Коли я приїхав додому, побачив, що Кості справді зле, — розповідає Костянтин Олексин, швагро померлого. — Він сидів над умивальником у ванні і спльовував слину — ковтального рефлексу у нього не було. Ми одразу викликали “швидку”.
За словами сестри померлого Любові Олексин, “швидка” приїхала дуже оперативно. Медики оглянули брата та встановили діагноз: набряк Квінке. Костянтина Солтана було терміново доставлено у приймальний покій Калуської ЦРЛ.
— Ми чекали 15 хвилин, але ніхто не приходив, — розповідає Любов Олексин. — Лікарі бригади “швидкої” двічі ходили до реанімаційного відділення, однак — безрезультатно. Я зателефонувала до в. о. заступника міського голови Василя Турчина, щоб він допоміг, бо брат задихається. Щоправда, одразу після дзвінка прибігли по брата, забрали його у реанімацію, а мене залишили чекати під дверима. Я була впевненою, що брату надають допомогу.
Жінка каже: медики заспокоювали, мовляв, ваш брат просто панікує. Йому поставили крапельницю, усе гаразд.
Однак, уже невдовзі біля реанімації розпочався “рух”: викликали ще кількох лікарів. Як потім дізналися родичі, Костянтина Солтана намагалися повернути до життя упродовж майже години. А потім констатували: людина — померла.
— Я не розумію, як так могло статися: померла здорова людина, яка ще у приймальному покої говорила. Я не медик, але бачила, що брата душить. Як цього не бачили медики і не відреагували? Можливо, їх не було на робочому місці? — припускає Любов Олексин.
— Я хочу знати правду: чому і через кого помер мій брат і прошу калушан не залишити мене у цій біді.
— Буду за нього боротися до останнього, — обіцяє Костянтин Олексин.
Родичі кажуть: Костянтин Солтан замінив братові і сестрам батька, який помер близько 20 років тому.
— Якби не він, усі би бідували “чорно”, — каже Костянтин Олексин.
Костянтин Солтан був учасником Майдану у Києві і їздив до Мюнхена на пікет посольства на підтримку Євромайдану. Його молодший 14-річний син та дружина проживають у Німеччині. Старший 22-річний син — військовослужбовець.
Близько 1,5 року тому Костянтин Солтан закінчив курс лікування від гепатиту С. У час, коли чоловік помирав у реанімації Калуської ЦРЛ, йому на електронну адресу прийшло підтвердження з лабораторії: лікування було успішне, вірус — подолано.
ВИРОБНИЧА СИТУАЦІЯ
Згідно із супровідною карткою виклику, до станції швидкої і невідкладної медичної допомоги родичі зателефонували о 21.18. О 21.45 хворого уже доставили до приймального покою Калуської ЦРЛ. А лікарям передали о 22.00. Принаймні, про це свідчать офіційні документи.
Дорогою, за свідченням родичів, медики “швидкої” повідомили колег про те, що стан хворого такий, що потребує, щоб його “зустріла реанімація”. Стан пацієнта кваліфікували як середньої важкості.
— Чоловіка не залишили сам-на-сам, — акцентує заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ з лікувальної частини Наталія Кінаш. — Він перебував під наглядом медиків “швидкої”. Вони ж не сиділи і бездіяльно дивилися, як пацієнту гіршає. Людині надали необхідну медичну допомогу.
Наталія Кінаш каже: у той момент черговий терапевт перебувала в ендокринологічному відділенні, оскільки в одного із пацієнтів лікарні погіршилося самопочуття. А два чергові реаніматологи — в операційній: один — як анестезіолог, інший — надавав консультацію.
— Це — виробнича ситуація, — каже Наталія Кінаш. — Доки не було медиків Калуської ЦРЛ, біля хворого перебували лікарі “швидкої”. Чому ходили у реанімацію? Бо хотіли швидше передати пацієнта.
— Пацієнта оглянула терапевт, а потім доєднався реаніматолог. Наступного дня я звірила похвилинно, хто де був, — запевнила Наталія Кінаш.
ЧАС НА ВІДЛІК
Фахівці у галузі медицини кажуть: при набряку Квінке пацієнту потрібна механічна вентиляція легень (інтубація), а крайньому випадку — трахеостомія (введення у трахею спеціальної трубки, яка дає можливість пацієнту дихати). Але медики наголошують: це — крайні заходи. У Калуській ЦРЛ за 5 років не пам’ятають жодного випадку, коли б набряк Квінке закінчився інтубацією легень чи трахеостомією: обмежувалися медикаментозною терапією. Щороку до лікарні поступають 6-7 пацієнтів із набряком Квінке.
Довідка “Вікон”. Набряк Квінке — захворювання, пов’язане з виникненням набряку слизових оболонок організму або підшкірної жирової клітковини. При набряку Квінке можуть бути порушення неврологічного характеру, ураження системи травлення або абдомінальний синдром, набряк гортані, ураження слизової оболонки горла. Захворювання може виникнути спонтанно і тривати від кількох годин до декількох днів. Виникнення набряку Квінке дуже небезпечне для здоров’я і життя людини, оскільки найбільш часто він супроводжується набряком горла. За відсутності належної допомоги людина може дуже швидко задихнутися.
Вочевидь, припускають медики, цього разу, з якихось причин, організм чоловіка не зреагував на лікування. До лікарні терміново викликали лікаря-отоларинголога, який проживає у Войнилові. З моменту настання клінічної смерті медики реанімували Костянтина Солтана упродовж 40-45 хвилин. Потім констатували: пацієнт — помер. Чи винні у його смерті лікарі — поки що не говорять. Самі медики запевняють: їхньої вини — немає.
— Це абсолютно безпідставні розмови - про те, що пацієнту не надавали медичну допомогу. Тому, щоб встановити істину, ми прийняли рішення передати тіло на розтин до обласного бюро судово-медичної експертизи. Це — незалежна експертиза, — акцентує Наталія Кінаш.
— Обласні судмедексперти орендують морг у Калуській ЦРЛ, — додала Наталія Кінаш.
До результатів судово-медичної експертизи у лікарні не бачать підстав проводити службове розслідування. І це — дивно. Найперше, з огляду на те, що розслідуванням справи уже зайнялися правоохоронні органи, куди із заявою звернулися родичі. Крім того, справа — на контролі у громадськості, адже сестра померлого із проханням про допомогу звернулася і до Автомайдану Калущини. Справа уже набула певного резонансу, і вже лише увага громадськості мала б змусити якщо не адміністрацію лікарні, то — міську владу взятися за розслідування — не медичної причини смерті чоловіка (про це скажуть фахівці), а — причини того, чому людині із загрозливим для життя діагнозом, довелося чекати, а родичам — домагатися надання медичної допомоги. Цікаво, а як би розвивалися події, якби сестра померлого не працювала у структурі виконавчого комітету міської ради і не мала номера телефону до заступника міського голови?
У 2012 році на операційному столі у Калуській ЦРЛ померла 23-річна молода мама Юлія Чошко. Родичі наполягали: лікар, який проводив операцію, нібито перебував у нетверезому стані. Проте, за попередніми висновками судмедекспертів, причиною смерті стало захворювання, не пов’язане із операцією — розшаровуюча аневризма судини. Як і у випадку із Костянтином Солтаном, Юлія Чошко “відкрила” статистику померлих у Калуській ЦРЛ під час операції на грижу. Щороку таких операцій у лікарні проводять близько двохсот. Основним питанням, яке стояло у цій справі — це те, тверезим чи п’яним був лікар, який оперував. Адже, того дня він святкував ювілей. Хоча уже тоді припускали: визначити, пив ювіляр до операції чи після — неможливо. Як з’ясувалося, неможливо взагалі докопатися до істини та встановити, чи була вина лікарів у смерті молодої жінки. Адже, запевняють медики, офіційних даних від слідчих органів щодо цієї справи до Калуської ЦРЛ не надходило. Зокрема — і що стосується правомірності дій медичних працівників.
Якщо родичі Костянтина Солтана справді мають намір добиватися правди, то можуть наполягати на проведенні незалежної міжнародної експертизи. Але час не сприяє істині. Й імовірно, в Україні про це добре знають.
