Операції, які проводять “4 лапи”, — безпечні: смертність — менше 1% У вівторок відбулася зустріч представника міжнародної організації “VIER PFOTEN International” координатора проекту “4 лапи” з допомоги безпритульним тваринам в Україні Олесі Лісчишиної із представниками міської влади — заступником начальника управління житлово-комунального господарства міської ради Володимиром Данилівим, заступником директора “Екосервісу” Миколою Андріїшиним, керівником державної міської лікарні ветеринарної медицини Юрієм Родзем та волонтером Лесею Мартиненко.
Нагадаємо, Калуш підписав Меморандум про співпрацю із міжнародною організацією “VIER PFOTEN International”. Фахівці організації вже три роки працюють в Україні у рамках програми “FOUR PAWS” (”Чотири лапи”. — Авт.) . За цей час вони уже допомогли 19-ти містам. “4 лапи” стерилізують тварин у мобільних клініках. Усі роботи виконують безкоштовно.
Торік команда міжнародної організації працювала в Івано-Франківську. Цього року обласний центр знову включений до переліку міст, де побувають благодійники. Для проведення операцій міжнародні фахівці не потребують якихось особливих умов, адже приїжджають на спеціальних автомобілях, які, водночас, є і міні-операційними з усім необхідним обладнанням.
Однак, до міста таки ставлять вимоги. І саме те, наскільки Калуш підготувався до приїзду “чотирилапих”, цього тижня вивчала Олеся Лісчишина.
Як зізналася потім у розмові із ”Вікнами”, вона була шокована рівнем підготовки чиновників, адже, під час зустрічі питали про елементарне. Й не проявляли особливого ентузіазму.
— Ми не їдемо для того, щоб урятувати всіх собак чи — місто, — каже Олеся Лісчишина. — Наша мета — показати місту гуманний метод регуляції чисельності безпритульних тварин, передати досвід.
Крім того, що стерилізуватимуть, собак ще й вакцинуватимуть від сказу. Усім прооперованим собакам начеплять бірки блакитного кольору і внесуть у базу даних. Паралельно — навчатимуть ветеринарів. “4 лапи” працюють за новими методами: скажімо, для ветеринарів може стати цікавим те, які медичні препарати застосовують для обезболення, адже, у більшості, у місті собак якщо і стерилізують, то “підпільно”. Адже, “кетамін”, який потрібен для знеболення, потребує наявності ліцензії на його використання. Ті ліки, якими користуються “4 лапи”, — не настільки “складні” у використанні. “Собачі” лікарі зможуть опанувати дозування препаратів, накладання “внутрішніх” швів — щоб тварина не змогла його “злизати”. Повчитися можуть не тільки “комунальні” працівники, але й лікарі, які мають приватну практику.
— В одному місті ми навчили ветеринара проводити стерилізацію за 10 днів, — розповіла Леся Лісчишина.
У місті працюватиме одна команда у складі 7-ми осіб. Працюватимуть орієнтовно 10 днів. На розсуд міста волонтери віддають рішення: стерилізувати собак безпритульних чи тих, яких зараз утримують у притулку. Однак, рекомендують розробити мапу міста. Наприклад, якщо на певній вулиці проживають бездомні собаки, то за цією територією має бути закріплений волонтер, який зможе оперативно надати інформацію про бродячих тварин.
— З досвіду роботи з іншими містами, знаємо, що все “рухається” швидше й ефективніше, якщо працюють волонтери, — каже Олеся Лісчишина.
Наприклад, підготовка собаки до операції займає стільки ж часу, як і сама операція.
— Готуйтеся, що буде багато невдоволених, — звернулася до чиновників представник “4 лап”.
Прооперованих собак перетримуватимуть приблизно 1 добу у спеціальних клітках. Потім — відпускатимуть у тому місці, де відловили.
— Робота зі стерилізації — дуже важка, — визнав керівник державної міської ветеринарної лікарні Юрій Родзь. Адже, простояти за операційним столом “на конвеєрі” впродовж дня — враховуючи, що бродячі собаки мають “специфічний” запах — важко. Тому “4 лапи” просять у міста належного забезпечення для учасників команди. Так, для представників “4 лап” місто має забезпечити проживання і харчування, а безпосередньо для роботи — організувати ангар, підвести до нього воду та електропостачання.
Місце для проведення стерилізації влада вибирала разом із представником “4 лап”. Першопочатково планувалося, що стерилізацію проводитимуть на території існуючого у місті притулку — на колишньому калійному заводі. Однак, вже на під’їзді до нього стало зрозуміло, що це — не дуже вдала ідея. Гостей собаки зустріли гучним безупинним гавкотом. Працювати під постійний “музичний” супровід, враховуючи й те, що до притулку звозитимуть “чужих” собак, — дуже важко. З’ясувалося, що і місця для того, щоб працювати у притулку, — надто мало: крім самої “операційної”, потрібно ще розташувати великі клітки, у яких утримуватимуть прооперованих собак. І ці клітки треба ставити у хоча б мінімально комфортне приміщення — принаймні, без вітру.
— Зрештою, якщо ми проводитимемо тут операції, зробимо притулку “ведмежу” послугу: хтось десь почує про проведення стерилізації у місті, про строки знатимуть не всі. Й нестимуть до притулку більше й більше собак, — акцентувала Олеся Лісчишина.
— Ще більше нестимуть, — відповіла жінка на зауваження від посадовців про те, що до притулку все одно — несуть.
На думку Олесі Лісчишиної, ініціатива щодо бездомних собак, за якою створили притулок, — не правильна “у корені”. Адже, саме значення слова “притулок” дозволяє трактувати це як місце постійного проживання тварин. Тоді, як, наприклад, Центр перетримки відразу передбачає: тварини тут будуть лише впродовж певного часу.
Зрештою, зупинилися на тому, що стерилізацію проводитимуть на території КП “Екосервіс”: великі суцільні гаражі можна пристосувати для операційних. Упродовж приблизно трьох тижнів до гаражів потрібно підвести воду й електропостачання. Влада також має забезпечити вивіз біовідходів. А бізнес і громаду попросять про інформаційну і матеріальну підтримку:
— Просимо підприємців міста допомогти коштами на оплату проживання і харчування команди організації “4 лапи” (7 осіб. — Авт.). Міська влада надає майданчик для розміщення клініки, електроенергію і водопостачання, а також зобов’язується утилізувати біологічні відходи. Про Вашу інформацію щодо безпритульних тварин, а також про бажання допомогти коштами чи волонтерською допомогою просимо зголоситися мені або до УЖКГ міста. Також запрошуємо студентів-ветеринарів та практикуючих лікарів, які навчаться оперувати за новітніми технологіями, — апелює волонтер Леся Мартиненко.
Біля гаражів КП “Екосервіс” виник невеликий конфлікт між чиновниками і волонтерами: на думку працівників УЖКГ, громадські активісти — це, у переважній більшості, не підмога, а суцільна проблема. Вони нібито хочуть все контролювати, а от хто буде працювати? Олеся Лисчишина, яка спостерігала за суперечкою, занепокоїлася і навіть навела приклад: із одного міста команді “4 лап” довелося поїхати завчасно, оскільки в умовах постійних чвар, а звідси — претензій до благодійників, — працювати не змогли.
Як стало відомо “Вікнам”, днями відбулася зустріч волонтерів із першим заступником міського голови Ігорем Матвійчуком, фактично — робоча нарада, на якій були розподілені обов’язки і налагоджено чітку співпрацю. Перший заступник пообіцяв, що триматиме питання особисто на контролі.
БЕЗ ВАРІАНТІВ
Стерилізація — це, фактично, єдиний гуманний метод зменшення популяції безпритульних тварин. Схема — доволі проста, адже максимально використовуються природні особливості тварин. Так, стерилізація — це не просто хірургічне втручання, а цілий комплекс. Після операції собаку повертають у її звичне середовище. У собаки, яку позбавили дітородної функції, зникає агресія — мами, яка захищає цуценят; учасника собачих зграй. Тобто, така собака є умовно безпритульною, хоча, насправді, виконує важливу соціальну функцію: наприклад, вона не пустить на свою територію (у широкому розумінні — у двір. — Авт.) чужу чи хвору собаку.
Одна собака за рік (якщо рахувати розмноження всіх поколінь. — Авт.), може дати до 3000 приплоду. Звісно, виживають не всі, але це — статистика, яка дає розуміння того, чому без стерилізації собачу проблему вирішити — неможливо.
В Івано-Франківську за стерилізацію взялися рік тому: створили спеціальний відділ міської ради, виділили із міського бюджету 260 тис. гривень на стерилізацію та провели тендер, який виграло приватне підприємство. Самі операції проводять у віварію національного медичного університету. Операція однієї собаки коштує у межах 250-350 гривень. За минулий рік за кошти бюджету в Івано-Франківську було простерилізовано 260 безпритульних тварин. Ще 200 простерилізували “4 лапи”. У приватних клініках стерилізація тварини коштує від 500 гривень.
Зрештою, “4 лапи” покладуть початок вирішенню проблеми, але — місто не врятують. Калуш має продовжити стерилізацію безпритульних тварин, тому що: по-перше, при стерилізації тваринам вводять вакцину проти сказу, термін дії якої 1 рік, та обробляють від паразитів. Таким чином, знизиться ризик інфікування людей при укусах тваринами. По-друге, стерилізовані тварини, за твердженням фахівців, стають неагресивними, не “гуляють”, і, відповідно, не гуртуються у собачі зграї, які найбільше нині докучають мешканцям міста. По-третє, стерилізація зменшить навантаження на притулок, а, отже, можливо, і міському бюджету стане легше. Натомість, ці гроші можна буде спрямувати на самі операції для тварин.
Але чи зможе місто продовжити започатковану ініціативу? Ще кілька місяців тому на територію притулку завезли старий обдертий вагончик, який має слугувати стерилізаційною. Вагончик встановили на фундамент. Конструкція — без вікон та дверей, у жахливому стані. Зі слів директора КП “Екосервіс” Дмитра Кобилецького, після ремонту там планують облаштувати операційну та “медпункт” для собак. Комунальники порахували: ремонт обійдеться у близько 100 тис. гривень і його планували завершити до липня. Щоб у притулку могли оперувати, там, як мінімум, потрібно провести воду, електроенергію та каналізацію. Однак, і досі вагончик — не відремонтували. Тому, про моментальне втілення досвіду, отриманого у процесі співпраці із “4-ма лапами”, очевидно, не йдеться.