Учасники АТО у Калуші не отримають земельних ділянок?

Калушани, які воюють на сході України, мають небагато перспектив отримати земельні ділянки для будівництва. А от перепон цьому — кілька: по-перше, жоден із учасників АТО, які звернулися до міської архітектури за земельними ділянками, не може підтвердити свого статусу посвідченням. По-друге, навіть, якби посвідчення було, місто не здатне забезпечити пільговиків земельними ділянками: у Калуші — жодної вільної земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови.
Переглядів: 1074

Нещодавно на сесії міської ради представник “Правого сектору Калущини” Віктор Пазухін оприлюднив звернення до депутатів. Він зазначив: законодавство передбачає виділення земельних ділянок для учасників АТО. Чому зволікає Калуська міська рада у той час, як в Україні активно виділяють ділянки учасникам АТО?

Так, згідно зі ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасники бойових дій мають право на першочергове забезпечення земельними ділянками для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Нині до міської ради звернулося більше півсотні учасників АТО, — повідомив ”Вікнам” начальник відділу архітектури та містобудівного кадастру — головний архітектор міста Роман Кузик. Вони надали довідки про те, що перебувають у зоні проведення антитерористичної операції, проте, жоден із них не підтвердив свій статус посвідченням.

Згідно із Постановою Кабміну від 20 серпня минулого року, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймає міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видають органи Міноборони, МВС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, Державної служби надзвичайних ситуацій, а також органи соціального захисту населення.

За словами військового комісара об’єднаного Калусько-Рожнятівського військкомату Володимира Шаховця, досі військкомат документально оформив та спрямував до Києва три справи на отримання посвідчення учасника бойових дій. При цьому впродовж минулого року через військкомат було мобілізовано близько 170 чоловіків із міста та району. Однак, військовий комісар дивується: на його думку, міська рада може надати учасникам АТО земельні ділянки на підставі тих документів, за якими військовим та їхнім сім’ям надають одноразову грошову допомогу та пільги на житлово-комунальні послуги.

Вочевидь, у місті підуть саме таким шляхом, — каже в. о. заступника міського голови Василь Турчин. Оскільки процедура оформлення посвідчень може затягнутися на невизначений час, то міська влада думатиме над тим, щоб розробити окреме Положення про передачу учасникам АТО земельних ділянок для будівництва. 


НА ВСІХ НЕ ВИСТАЧИТЬ

Як з’ясували “Вікна”, відсутність посвідчень — не єдина перепона для учасників АТО. У Калуші просто не залишилося вільних земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва. Останні земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва розподілялися у Підгірках: частину — реалізували з аукціону, частину — передали пільговим категоріям калушан (всього — 82-а наділи. — Авт.). Востаннє земельні ділянки під індивідуальне житлове будівництво місто продавало у 2009 році. А виділяло пільговикам — у 2011 році. Тоді депутати задовільнили запит 21-го пільговика, зокрема, й одного із депутатів міської ради, який має статус учасника бойових дій. На сайті міської ради міститься проект рішення від 2012 року “Про надання громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва без участі в аукціоні”. У списку — 9 осіб, зокрема — й почесний громадянин міста Калуш. Хоча, остаточного рішення міської ради щодо цього проекту — немає. За інформацією “Вікон”, більшість земельних ділянок, які міська рада виділила для пільгових категорій населення, просто перепродали.

Сьогодні 86 калушан претендують на земельні ділянки для будівництва на пільгових умовах. Приблизно третина з них — учасники бойових дій. А разом із учасниками АТО “пільговий” список подовжиться до майже 140-а осіб.

— Нині у зоні АТО перебуває близько 300 калушан. Враховуючи ще три хвилі мобілізації, їхня кількість може сягнути тисячі. За найсприятливіших умов, землю під індивідуальне житлове будівництво можуть отримати ще 200-300 осіб, — каже Роман Кузик. — Однак, це може бути не швидше, ніж будуть внесені зміни до Генерального плану міста.

Єдиний ресурс, яким місто може скористатися ще цього року, — 8,6 га землі, що на вулиці Добрівлянській: на минулій сесії міської ради депутати “відрізали” цю частину ділянки від площі, яка перебуває в охоронній зоні. Тепер міська рада повинна затвердити проект детального планування і змінити цільове призначення землі. Земельної ділянки вистачить максимум для 70-ти бажаючих побудуватися.


БЕЗ РОЗВИТКУ

З початку цього року набрали чинності пункти 3 і 4 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Згідно зі змінами, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним чи юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Також забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території або детальному плану території.

На сесії міської ради Роман Кузик пояснив: фактично, місто паралізоване у своєму розвитку — до часу, поки не матиме повноцінного Генплану.

Тож, якщо у 2013 році міська рада просто актуалізувала Генплан від 1978 року (так, зрештою, через нестачу коштів робили багато міст в Україні. — Авт.), то зараз змушена подумати про те, щоб все ж виготовити новий документ. Тож, депутати міської ради прийняли Програму внесення змін до Генерального плану Калуша на 2015-2017 роки. Загальна вартість програми — 2 млн. гривень. На цей рік депутати передбачили півмільйона гривень. Одним із пріоритетів Генплану буде житлове будівництво. Хоча, вважає Роман Кузик, у цьому теж треба знати міру, адже, може не залишитися території на розвиток міста — будівництва шкіл, комерційних споруд, дитячих майданчиків, об’єктів промисловості.

— Цього року зробимо топогеозедичний план міста. Це — основа Генплану, — зазначив у коментарі “Вікнам” Роман Кузик.


ДЕ БУДУВАТИСЯ?

Відсутність землі для будівництва змушує владу задуматися над тим, як надалі має розвиватися місто. Згідно із даними інституту “Діпромісто” від 2003 року, Калуш може рухатися у трьох напрямках. Перше — “простелитися” понад річкою Лімницею, у напрямку Добрівлян. Ці землі перебувають у межах міста, однак — поза межами Генплану. Як і землі у напрямку Студінки. Щоправда, земля у напрямку Студінки — меліорована. Міська рада має подати до Міністерства водних ресурсів запит на її списання, а потім — змінити цільове призначення. І лише після цього зможе використовувати під будівництво. У Калуші загалом 270 га меліорованих земель, однак, акцентує Роман Кузик, потрібно провести їхню інвентаризацію.

Третій варіант розвитку міста — більш масштабний, однак, і його не відкидають: місто зможе спробувати приєднати частину земель Копанківської сільської ради. Таким чином, каже Роман Кузик, колись приєднали до Калуша Підгірки і Хотінь.

У Підгірках ще цілий “заброньований” масив площею 8 га — там, де ще у 2010 році, під час оголошення Калуша зоною надзвичайного екологічного  лиха, планували будівництво багатоповерхівок для відселення людей. За словами Василя Турчина, місто не може використати цю площу під індивідуальне житлове будівництво, адже, чекає на фінансування з Держбюджету на програму відселення.