Сільські голови наразі у роздумах. Обов'язок перед громадою, яка їх обрала, не дає їм можливості | Фото: з архіву Сільські голови Калущини, які з 1 квітня залишилися без пенсій, проявили свідомість і вирішили не залишати свої посади заради збереження пенсійних виплат.
Про це у коментарі ”Вікнам” кілька днів тому повідомив заступник голови Калуської районної ради Сергій Твардовський.
За словами посадовця, загалом у Калуському районі без сільських голів могли б залишитися щонайменше чотири сільські ради. Утім, після вступу закону у дію жоден з посадовців Калущини не написав заяви на звільнення.
Нагадаємо, що з 1 квітня набули чинності законодавчі зміни, що регулюють питання пенсійного забезпечення. Відповідний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» був прийнятий Верховною Радою України 2 березня 2015 року. Відтак, 79 мешканців Калуша та району з 1 квітня змушені вибирати між зарплатою і пенсією.
Серед тих, хто думає, що обрати, опинилися і сільські голови. Законотворці поставили їх у вкрай важке становище. Адже ці посадовці — вибрані громадою і саме перед громадою вони зобов’язані виконувати взяті на себе зобов’язання.
Між тим, якщо на певних посадах людей можна замінити, то у випадку з сільськими головами складніше. Проведення позачергових виборів — процес тривалий, а до чергових виборів ще також далеко. Згідно з законодавством, якщо сільський голова перестає виконувати свої обов’язки, їх виконує секретар сільської ради. Утім, якщо разом із війтом-пенсіонером на заслужений відпочинок вирішить піти і секретар сільради, громада фактично залишається без керманичів.
У Калуськомй районі, як з’ясували ”Вікна”, вибір сільським головам дається нелегко. Деякі з них наразі залишаються на роботі виключно через недороблені справи, інші — через відчуття обов’язку перед людьми, які їх обирали. Водночас, є сільські голови, які стверджують, що зарплату отримують меншу, аніж могли б отримувати пенсію, а відтак, стимулу працювати у них взагалі немає.
Так, сільський голова села Станькова Романна Романишин, яка фактично усе життя пропрацювала на благо громади, сьогодні — у роздумах. Жінка з 1971 року почала працювати у сільській раді. Спочатку — секретарем, а з 1986 року — сільським головою. Громада села обирала її вже сім разів і відпускати сьогодні не поспішає. Утім, зарплата, за яку вона тепер працює, нижча за пенсію, яку у неї з першого квітня забрали. Тож, з фінансової точки зору залишатися на посаді немає сенсу.
Романну Романишин відпускати на пенсію громада відпускати не готова
— Тримає незавершена робота, — каже Романна Романишин. — У мене є два розпочаті і не доведені до ладу проекти: один — обласний, інший — за підтримки ПРООН. Обидва проекти дуже важливі для села і шанси, які нам даються зараз, не можна змарнувати. Перший проект стосується облаштування спортивного майданчика, другий — утеплення фасаду школи. Наразі мені здається, що якби я могла завершити ці два питання, я була би готова піти на пенсію. Загалом нас поставили у дуже негарну ситуацію. Якби сільського голову можна було спокійно призначити з числа, скажімо, депутатів сільської ради, проблем би не було. Ми спокійно б пішли і все. А так виходить, що села заганяють у вакуум.
На роздоріжжі опинилися й інші сільські голови пенсійного віку. У квітні працюють ще всі. Але вже у травні перші з них можуть скласти повноваження. Найближчий до такого рішення сільський голова Довгого Войнилова Василь Павловський, який уже навіть заяву на звільнення написав. Сесія сільської ради його заяву затвердила. Щоправда, із деякими порушеннями.
Про це ”Вікнам” повідомив Василь Павловський, який готовий скласти повноваження уже з 1 травня.
— Я написав заяву на звільнення. Депутати сільської ради її затвердили. Правда, голосування провели не таємне, а відкрите, чим фактично порушили законодавство. Ну, будемо дивитися, що робити далі. Але наразі я готовий піти з посади, — зазначив посадовець.
Василь Павловський до обрання сільським головою займався фермерством. Обраний він уперше і стаж державного службовця у нього по суті мінімальний. Зарплата — низька. Підтримка громади, проте, висока і за інших умов він, ймовірно, міг би стати сільським головою вдруге і продовжити незавершену ще роботу зі встановлення вуличного освітлення усього села, будівництва народного дому та відкриття дитсадка. Усім цим, наступні кілька місяців, очевидно, займатиметься секретар сільської ради Василь Сеньковський.
Готовий писати заяву і сільський голова Томашівець Богдан Безрукий. Каже, що 12 травня має відбутися сесія сільської ради і тоді, ймовірно, він проситиме звільнення.
У сільській раді він працює другу каденцію, тобто — уже майже 10 років. До цього 35 років працював на підприємстві у Калуші. Свою пенсію він заробив мозолем. Сьогодні рахує: за 7 місяців втратить понад 20 тисяч гривень.
Богдан Безрукий уже дві каденції дбає про Томашівці та Перекоси
Між тим до Томашівської сільської ради відноситься також село Перекоси. А відтак загальна площа населених пунктів — 3850 гектарів, протяжність — 12 кілометрів. Щоб з’їздити з одного села до іншого сільський голова витрачає власні гроші — понад півтисячі щомісяця.
— Ми сподівалися, що до 1 травня будуть якісь зміни у законодавстві з цього приводу. Але нічого не відбувається. Тому наразі справді доводиться обирати. Соромно перед громадою, яка обирала і треба працювати на посаді. Але, з іншого боку, я маю 49 років безперервного стажу. Я не сидів у якомусь кабінеті, а працював усе життя. А тепер мене позбавляють заслуженої пенсії. Я вважаю, що з нами поступили просто нечесно. І треба би було дати допрацювати сільським головам, а вже перед виборами одразу поставити такі умови, — вважає Богдан Безрукий.
Загалом, сільські голови ще мають надію, що Верховна Рада зніме обмеження щодо виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання для сільських, селищних та міських голів. Відповідний законопроект №2506 нещодавно було зареєстровано. Утім, наразі законопроект ще опрацьовується у комітеті Верховної Ради.
Після сесії районної ради, яка відбулася у вівторок, сільські голови у закритому режимі обговорювали проблему та радилися, що робити далі. Зрештою, вирішили, що рішення кожен повинен приймати сам.
Богдан Безрукий каже: варто було би всім разом звертатися до народних депутатів, до Верховної Ради, до Кабміну. Гуртом вирішення проблеми знайти легше.
Але поки що сільські голови спільного рішення не приймали і жодного звернення не робили. Скидається на те, що їх просто нікому орагінувати та підтримати.
Марія Стасюк готова змиритися, що її пенсію прирівняли до суддівської
У коментарі ”Вікнам” сільський голова Студінки Марія Стасюк повідомила, що для себе прийняла рішення працювати далі.
— Я не маю пенсії за віком. Мені її призначили за вислугу років. Адже я 25 років пропрацювала вчителем у школі. За це отримала мінімальну пенсію у 1200 гривень. Тепер держава вирішила, що сільські голови, які мають 2300 гривень зарплати і деякі ще таку мізерну пенсію, повинні бути прирівняні до суддів і прокурорів. Ну раз так, то так. Я змирилася, — каже сільський голова.
Загалом, у Калуському районі ”Вікна” нарахували сім сільських голів, яким була призначена пенсія. Більшість із них уже прийняли для себе рішення.
