Бійці АТО хочуть додому

Семеро калушан майже рік служать у складі 80-ої аеромобільної бригади. Усі вони вже зібралися додому, спакували наплічники та повідомили рідних про своє повернення. Однак за кілька днів до запланованого від’їзду додому хлопцям сказали, що їхня служба продовжується ще на два-три місяці. Бійці зазначають: вони не проти виконувати бойові завдання, вони не дезертири і не саботажники, але таке ставлення з боку командування – ображає. Чимало військових, які хотіли укласти контракт і продовжувати службу у Збройних Силах, – передумали. Кажуть, що так не робиться.
Переглядів: 1161
Калушани — на передовій: Анатолій Черков, Віталій Маліборський та Ігор Паливода (верхній ряд, зліва направо)

Відповідно до Указу Президента України від 12 червня 2015 року “Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 “Про часткову мобілізацію”, звільнення з військової служби цих військовослужбовців буде проведено у липні-вересні 2015 року. Оскільки чимало калушан вступили у лави війська саме під час третьої черги часткової мобілізації, то їх, згідно з відповідним планом, мають демобілізовувати з липня по вересень 2015-го року включно.

Усе нібито справедливо і законно, однак — є нюанси. Бійці зауважують, що жодної роз’яснювальної роботи з ними не провели, а тільки вишикували та “довели до відома”, що їм ще два-три місяці служити. А вдома військових вже готувалися зустрічати рідні та друзі.

Спершу про таку ситуацію на фронті повідомив у соцмережі десантник із Калуша Віталій Маліборський. Він зазначив, що у 80-ій аеромобільній бригаді не хочуть демобілізовувати військових, які вже рік несуть службу. Мотивують начебто тим, що немає резерву для заміни. За словами військового, бригада вже півроку безперервно перебуває у зоні АТО. Ні відпусток, ні ротацій.

— Якщо хтось захоче “заспівати” про розхитування човна, то пораджу приїхати сюди і послужити в зоні АТО півроку безвиїзно, плюс під командуванням офіцерів, вихованих за совковою програмою, — наголосив Віталій Маліборський.

Калушанин Віктор Павлів, боєць 80-ої аеромобільної бригади, розповів “Вікнам”, що солдатам нічого не пояснюють. Ще в червні бійцям сказали, хто коли йде на демобілізацію, але напередодні закінчення їхньої служби — рішення змінили. П’ятого серпня виповниться рік, як Віктор перебуває у зоні АТО.

— Ми вже почали збиратися додому, а кілька днів тому нас вишикували і сказали, що демобілізація скасовується через те, що нас нема ким замінити, — каже Віктор Павлів. — Хлопці з’ясували, що закон про демобілізацію за 10 днів до річного терміну служби чинний щодо першої та другої хвилі мобілізації, а щодо третьої — такий пункт уже прибрали. Цікаво, що цього разу нам не розповідають про причини затримки, не надають ніяких документів. Внаслідок, кожен доводить своє: хтось спирається на Указ Президента, що демобілізація має проходити у липні-вересні, інші говорять про розпорядження Штабу АТО, якого ми навіть не бачили.

Калушанин ще з лютого перебуває на фронті, хоча згідно із законом кожних три місяці бійці мають проходити ротацію. У травні Віктор Павлів мав приїхати додому у відпустку, але командування пообіцяло відпустити бійця перед “дембелем”. Згодом — знову змінило рішення: цього разу сказали, що відпустку потім компенсують грошима. Тепер уже і демобілізацію перенесли. У результаті, боєць тричі збирався додому, і тричі — розпаковував речі.

— Уряд і ЗСУ зробили все можливе, аби відбити охоту в хлопців продовжувати службу, укладаючи контракти. Я теж думав зараз поїхати додому, відпочити, а вже у вересні приїхати в частину, щоб далі воювати. Але через таке ставлення до нас і постійний обман — мої плани змінилися. Багато хлопців тепер теж відмовляються підписувати контракти, — зазначає Віктор Павлів.

СИТУАЦІЯ НАПРУЖЕНА

Наразі ситуація у зоні АТО напружена, але не критична. Хлопці перебувають неподалік від Трьохбізенки.

— Ми, по суті, — друга лінія оборони. Після навчань нашу бригаду поставили в резерв. Тепер ми виїжджаємо на певні об’єкти, працюємо як десант, — розповідає військовий. 

Бійці вважають, що “мінськими домовленостями” конфлікт на Донбасі просто “заморозили”, тож, АТО затягнеться надовго. А для військових й надалі належних умов не створено: солдати живуть в розбитих бліндажах, зруйнованих будинках і старих базах. Уже відтепер готуються до зими. Армія має виконати ще багато завдань на Сході, але бійцям треба відпочити.

— Рік війни втомив. Хочеться до рідних, особливо — до дітей. Вони не розуміють, чого тато не приїжджає. То в травні чекали вдома, то в червні, а тепер — уже і приготувалися до мого приїзду. А все в останню мить скасовується. Це травма для дітей і рідних, — каже Віктор Павлів.

Інший боєць з Калуша Анатолій Черков, який теж служить у складі “вісімдесятки”, призивався 8 серпня того року, тож, уже 28 липня мав би йти на демобілізацію. Але його, як інших, також затримують.

— В Указі Президента чітко не зазначено, хто коли має бути звільнений від служби. Пише просто: “з липня по вересень”. Того й нас затримують. На ротацію ми приїхали у січні, але я повернувся на фронт наприкінці березня. Є й такі, хто ще від лютого не мав відпустки, — твердить Анатолій.

Таке ставлення влади та командування обурює бійців, тож, налаштовані вони негативно.

— Уявіть собі, які у нас настрої. Уже були складені списки, сьогодні ми мали виїжджати у Львів на “дембель”. Я повідомив батьків, дружину і дітей, аби вони за тиждень чекали мене вдома, а нам приходять і кажуть ні з того, ні сього, що ми ще 2-3 місяці маємо служити, — розповідає Анатолій Черков. — Не треба було складати списки, а через кілька днів все скасовувати. Навіть хлопців, які вже у Львові були, не пустили на додому. Однак там вони підняли пресу тощо, і їм таки пообіцяли звільнення, а нам сказали виконувати бойові завдання.

До слова, за виступи у пресі чи висловлення своєї точки зору щодо демобілізації бійців називають саботажниками, а їхні дії розслідує спецслужба. Перепало й калушанам. Хоча хлопці просто описали ситуацію.

— Людям треба пояснювати. Ніхто тут не дезертир, ніхто не хоче тікати. Ми рік відвоювали, пройшли “гарячі точки”, а нам нічого не розповідають, а лише “доводять до відома”, — розповідає військовий.

Хлопці кажуть, що їх не хочуть зрозуміти. Більшість добровільно пішли до війська, але за рік війни вже втомилися, особливо психологічно, тому хочуть додому.

— На мою думку, я свій обов’язок перед країною виконав, — зауважує боєць Анатолій Черков. — Тепер хочу побачити родину, побути трохи вдома. Раніше думав записатися в підрозділ оперативного призначення ВПС, куди тебе викликають суто на бойові завдання. Але з таким ставлення до військових вже сумніваюся, чи варто.

Попри все, боєць готовий захищати Батьківщину й надалі у випадку прямого вторгнення агресора тощо. Але зараз хочеться додому, відпочити від постійної напруги. І хоча повертатися до звичайного життя важко, але не страшно.

— Я працюю на СТО, і моя робота залежить від кількості клієнтів. Тому я розумію, що хоча б півроку мені ще треба буде нарощувати свою клієнтську базу і так далі. Але я не боюся.