Калуська громада може поглинути більшу частину району ЧАСУ — до 1 ЛИПНЯ
Нині триває переговорний процес про формування Голинської ОТГ. Наразі — безуспішний. Так, була створена ініціативна група у складі депутата обласної ради Оксани Тебешевської, депутата районної ради Василя Турчина та кількох депутатів Голинської сільської ради. Ініціативна група зустрілася із місцевою владою тих сіл, які, згідно із паспортом, мали б увійти до ОТГ.
— Відбулася зустріч у Брошнівській селищній раді щодо входження Тужилова і Голиня до Брошнівської ОТГ із центром у Брошневі. У перспективному плані до цієї громади вже включена Кадобна. Щоправда, сільський голова Кадобної заявив: при утворенні Голинської ОТГ село готове обдумати перспективу входження до цієї громади. Відтак, я змоделював Брошнівську ОТГ у складі, зокрема, трьох сіл Калущини, та виготовив паспорт Голинської ОТГ у складі шести сіл (Кадобна, Кропивник, Сівка Калуська, Пійло, Тужилів, Голинь). І на сесії Голинської сільської ради озвучив два варіанти, — каже Василь Турчин.
Депутат упевнений: попри те, що перспективний план розвитку Івано-Франківщини затверджений, до нього можна вносити зміни. Найнеобхідніша для цього передумова — єдність громад у бажанні об’єднатися саме у такому форматі. І лише після цього громади можуть звертатися за підтримкою до ОДА та Офісу реформ.
Проте єдності нема. Адже Кропивницька громада схиляється до того, щоб не об’єднуватися взагалі (може існувати у такому форматі до того часу, поки не буде прийнятий закон про адміністративно-територіальний устрій. У перспективному плані, нагадаємо, Кропивник приєднаний до Калуша. — Авт.). А Пійлівська — “тяжіє” до Калуша. Відтак, і тужилівські депутати проголосували за перспективу входження до Брошнівської ОТГ.
Схожа ситуація — й у “теоретичній” Підмихайлівській громаді. Адже, Боднарів, який мав би увійти до складу цієї громади, ініціює створення ОТГ із центром у Боднарові. До цієї громади боднарівчани планують, зокрема, залучити с. Майдан Тисменицького району та с. Бринь Галицького району.
Між тим, досягнення єдиного бачення у процесі об’єднання — це найменше із загальної процедури. Для внесення змін до перспективного плану і створення нової ОТГ потрібно пройти довгий шлях. Часу — до 1 липня: якщо громади встигнуть, то ще цього року у них відбудуться вибори, а з наступного — громади функціонуватимуть за новим бюджетним принципом — із “прямими” зв’язками із Державним бюджетом та “інфраструктурними” субвенціями.
СЕЛО І МІСТО
Чи може теоретично існувати Голинська ОТГ? Василь Турчин визнає: якщо спиратися на законодавство та Методику об’єднання, то ні.
— Є Методика об’єднання громади, є вказівка Мінрегіонбуду про самозабезпечення і самодостатність громади, — розповів “Вікнам” Василь Турчин. — При плануванні ОТГ враховують два показники: власні доходи і базову дотацію. Згідно із паспортом змодельованої Голинської громади, базова дотація становитиме трохи більше семи мільйонів гривень, а власні надходження (взяті дані 2014-2015 років. — Авт.) — ледь більше чотирьох мільйонів гривень. Відтак, позитивного висновку ОДА не буде, бо громада — не самодостатня. Хоча, звісно, можна ще боротися, адже Голинська громада має і сильні сторони, зокрема, велику кількість мешканців та учнів, що впливає на медичну та освітянську субвенції. Та і резерви громади ніхто не рахував. У Войнилівській громаді співвідношення базової дотації і власних надходжень приблизно однакові. А у Верхнянської громади торік цей показник не враховували, адже, вони були “першопрохідцями”, а головне — проявили вражаючу єдність.
Об’єднання кількох сільських громад Василь Турчин вважає більш логічним і економічно вмотивованим, ніж — об’єднання навколо міста. Адже, по-перше, каже депутат, Калуш нікому не пропонував об’єднання, як, зрештою, передбачає Закон про добровільне об’єднання громад. Крім того, приблизна чисельність мешканців Калуша — 67 тисяч, а у селах, які не увійшли до Верхнянської чи Войнилівської ОТГ, проживає близько 40 тисяч осіб. Тобто, міська громада матиме у Раді більшість депутатів, які вирішуватимуть питання не тільки міста, але і сіл. Особливо це стосується земельних питань.
— Людей найбільше турбують питання землі. Це завжди — камінь спотикання. Усі земельні питання відносяться до компетенції ради. Якщо нині на сесію Калуської міської ради виноситься, до прикладу, 100 питань, і з них 70-80 земельних, то можна уявити, що буде після об’єднання. Зрештою, чи схоче земельна комісія виїжджати у віддалені села, щоб вивчити на місці спірне питання? — акцентує Василь Турчин.
Однак, питання не тільки у землі: у містян і селян — різні менталітет та проблеми. Крім того, об’єднання із навколишніми селами калушанам просто не вигідно, — наполягає депутат. Калуська громада на базі тільки міста є спроможною. У районі жодна об’єднана територіальна громада не буде цілком самодостатньою. І, якщо місто об’єднається із селами, то і воно може перестати “випромінювати” цілковиту самодостатність. — У Законі про добровільне об’єднання написано, що при об’єднанні навколо міста розрахунок інфраструктурної субвенції здійснюється за величиною території і кількістю населення. Але — тільки сільського. Місто дивідендів на розвиток інфраструктури, ймовірно, не матиме. Більше того — витрачатиме на утримання всіх інфраструктурних об’єктів власні доходи. Фактично, така громада вже не може залишатися бездотаційною, — впевнений Василь Турчин.
Інший бік медалі — усіма коштами, отриманими для ОТГ, розпоряджатиметься Рада громади, у якій, нагадаємо, може не виявитися представника від того чи іншого села.