Оксана Кваснишин
ЕкоЕнергія
Благо


Павло Ковжун за рік перед смертю розписував калуську церкву Архистратига Михаїла

Павло Ковжун біля експозиції своїх творів на виставці ГДУМ, Львів 1923 р. | Фото: Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник / упоряд. І. Мельник, Р. Яців. – Львів, 2010


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Павло Ковжун за рік перед смертю розписував калуську церкву Архистратига Михаїла

Дата публікації: 2017.01.16 | Коментарів: 0 | 3790

В останні роки свого життя відомий український графік і маляр Павло Ковжун працював над оформленням церкви святого Архистратига Михаїла у Калуші. Церква, збудована у 1913 році, понад два десятиліття стояла незавершеною. Під час першої світової війни храм зазнав руйнувань. І коли у 1936 році взялися за його ремонт і відновлення основної бані, для розпису церкви запросили Павла Ковжуна та Михайла Осінчука.

Цьогоріч виповнюється 120 років від дня народження відомого українського графіка і мистецтвознавця Павла Ковжуна. У Калуші митець відомий тим, що розписував церкву святого Архистратига Михаїла. Крім калуської, Павло Ковжун розписав ще 11 церков.


БОЄЦЬ І МИТЕЦЬ


Павло Ковжун є вагомою постаттю не тільки для Калуша, але й для всієї України, і в якійсь частині — європейського простору, — впевнений краєзнавець Богдан Яневич. —  Він відомий, насамперед, як митець, графік, маляр, журналіст, мистецтвознавець, громадсько-політичний і культурно-мистецький діяч. Павло Ковжун брав участь у Першій світовій війні, відіграв вагому роль в українізації деяких корпусів російської армії, які у майбутньому стали українськими військами й учасниками національно-визвольної боротьби 1918-1921 років.



Павло Ковжун із синами Олегом (1924–1943) та Левом (1926–1943), Львів, 1929 р. (Голубець М. Павло Ковжун // Жінка. – 1939. – Ч 11/12)



Тамара Ковжун, дружина Павла Ковжуна (Голубець М. Павло Ковжун // Жінка. – 1939. – Ч 11/12)


Довідка «Вікон». Павло Ковжун народився 3 жовтня 1896 році у селі Костюшки Овруцького району Житомирської області. Представник спочатку течії футуризму, а в 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. У роки Першої світової війни перебував на Румунському фронті, був двічі поранений. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка» (орган 26-го Українського корпусу). 1918 року працював в Інформаційному бюро Сірої дивізії. Брав участь у бойових діях проти Першої радянської української дивізії та червоноармійців на півночі Правобережної України. У квітні 1919 був учасником боїв на польському фронті. Після поразки Армії УНР перебував у таборі в Пікуличах. Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло. Віддавав перевагу книжковій графіці. Автор (спільно з Михайлом Осінчуком) церковних поліхромій в українському візантійському стилі та мистецьких монографій; учасник багатьох виставок; редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». Помер 15 травня 1939 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.


Павло Ковжун навчався у Василькові біля Києва на художника і графіка, потрапив у революційне середовище, де своїми учителями називав Мурашка, Сєлєзньова, — каже Богдан Яневич. — Відвідував таємні збори за участю Хоткевича, Лисенка, Холодного. Було створено підпільний гурток і Павло Ковжун вже у 15 років вважав себе свідомим українцем. Поєднання громадської і художньої діяльності сприяє його творчому злету. У 14 років Павло Ковжун стає відомим графіком, у 15 років його ім’я потрапляє на шпальти Петербурзьких газет, де про нього пишуть як про цікавого й талановитого художника. Далі він пробує організовувати виставки українських футуристів і для цього їде до Криму. Але ці його наміри перериває перша світова війна.


Павло Ковжун був призваний у російську армію, навчався на курсах пропорщиків, на фронт потрапив не зразу. Воював у Карпатах, на румунському фронті, був двічі поранений. Павла Ковжуна відправляють до Києва на лікування. Ці поїздки він використовує для революційної діяльності: перевозить на фронт із Києва велику кількість листівок. І потім у своїх спогадах пише, що ледь не потрапив під військовий трибунал за те, що українізовував 26-ий гарматний корпус російської армії. Це відбувалося вже під «завісу» війни.


«Машкару скинуто!»Під таким заголовком далекого вже 1920 року Павло Ковжун, старшина Армії Української Народної Республіки, у газеті українського козака «Україна» окреслив ситуацію на фронтах боротьби з московським більшовизмом у тогочасній Європі, — пише проректор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців.


Упиваючись своїми тимчасовими побідами більшовики нехотя показали справжню свою фізіономію, не прикриту ні соціалістичними гаслами, ні будучим земним більшовицьким «раєм». Найголовніший їх пункт, яким вони бравірували не тільки перед Європою, а й цілим світом, — се визволення народів і повне самооприділення навіть до відокремлення, — зараз у більшовиків виглядає зовсім інакше. Не ставимо вже прикладом України. Рано чи пізно, а не дешево Московщині обійдуться наступи на Україну і повна руїна її, бо нарід наш «братушкам» не простить Каїнової роботи його. Наша армія напоготові і час розплати наближається, — писав Павло Ковжун.


Павло Ковжун перехворів на тиф. Після війни їде до Львова, де розпочинається його активна фаза у розвитку західноукраїнського мистецтва. Павло Ковжун стає провідним науковим діячем. Ще в австрійському війську він видає та редагує багато газет. Організовує гурток діячів українського мистецтва. Стає менеджером всіх мистецьких заходів. Павло Ковжун розробляв костюми для дітей та для театральних постановок. Навіть проекти килимів у Львові не обходились без його замальовок. Цікаві рекламні афіші — також заслуга Павла Ковжуна.



Павло Ковжун серед групи громадсько-культурних діячів Львова на експозиції виставки, Львів, 1932 р. (Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник / упоряд. І. Мельник, Р. Яців. – Львів, 2010)



Могила Павла Ковжуна на Личаківському цвинтарі у Львові (Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник / упоряд. І. Мельник, Р. Яців. – Львів, 2010)


У 1930-ті роки Павло Ковжун читав лекції у Берліні про українське мистецтво. Він був основним ініціатором створення Асоціації Незалежних Українських Митців. І саме завдяки йому багато виставок українців демонструвались у Празі, Берліні, Римі. А також — подавалися публікації у різні газети Польщі, Франції, Німеччини.


Не всім відомо, що вся організація Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ) трималася тільки завдяки невсипущій праці Ковжуна, який вишукував адреси наших мистців, розсіяних на чужині, листувався з ними і вмів переконати їx, що вони повинні показувати вряди-годи здобутки своєї праці землякам у краю. Він єдиний з наших мистців утримував цілий архів з історії сучасного нашого та чужинного мистецтва, щоб зняти де, що і як робиться. Тільки тому, що він не бачив довкола себе людей, які хотіли б виконувати оцю невдячну роботу — він брав її на себе поневолі, так само як носив на виставу під пахою чужі образи та лазив по драбинах, — йдеться у виданні «Збруч».


Павло Ковжун помер на 43-му році життя від запалення. Хоча всі знали, що він страждав також болями у шлунку.


Майже вся творча спадщина Павла Ковжуна нині розпорошена по приватних колекціях — принаймні та, яка не загинула у 1939 році. Близько 60 творів живопису та графіки увійшли до експозиції Національного музею Львова. Їх співробітники музею вишукували по зернині не лише у фондах власної культурної установи, а й у фондах Львівської національної галереї мистецтв, Львівського історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу, Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника та у приватних колекціях. Але все одно — творів вдалося зібрати не так і багато. До 120-річчя Павла Ковжуна у Національному музеї Львова відкрилася виставка його творів. І навіть та частина спадщини, яка на сьогодні збереглася, свідчить, яким самобутнім творцем Павло Ковжун виглядає й у сьогоденні.


КОВЖУН І КАЛУШ


Перед смертю Павло Ковжун працював у Калуші над оформленням церкви Архистратига Михаїла. Цей храм був збудований у 1913 році, але його інтер’єри не були оформлені до 1936 року. Під час Першої світової війни була зруйнована основна баня храму.


У 1936 році почали ремонтувати й основну баню, й все інше, храм йшов до завершення, тому було вирішено запросити таких відомих митців, як Павло Ковжун та Михайло Осінчук, які вже оформили немало храмів на Галичині. На той час уже був готовий вівтар, іконостас, але саме розпис стін, склепіння, обрамлення бань було зроблено під керівництвом Ковжуна. Митець був дуже активним і він не міг просто сидіти і малювати. Думаю, що він спілкувався з багатьма діячами у Калуші і з часом, сподіваюся, ми про нього більше довідаємося, — каже Богдан Яневич.



Поліхромія храму св. Архистратига Михаїла у м. Калуші у виконанні П. Ковжуна і М. Осінчука (фрагмент), 1938 р. (Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник / упоряд. І. Мельник, Р. Яців. – Львів, 2010)


Зі спогадів письменника і літературознавця із Калущини Олеся Бабія нам стає відомо, що у 1938 році, розписуючи храм Архистартига Михаїла, Павло Ковжун проживав на парафії отця Володимира Тисовського — у парафіяльному будинку.  Павло Ковжун тричі зустрічався із Олесем Бабієм. У Калуші вони бачилися у 1938 році, — розповів «Вікнам» старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів.


Краєзнавець також наполягає, що на час приїзду до Калуша Павла Ковжуна деякі елементи з розпису у церкві вже були. А саме —  вівтарна частина була розписана відомим художником Антіном Монастирським.


Павло Ковжун виконував роботи, пов’язані із зображенням орнаментики, — каже Іван Тимів. — У своїй творчості поєднував форми візантики і бароко. Основу черпав з народного мистецтва.


У Калуші іменем Павла Ковжуна названа одна із вулиць міста. Вулиця Павла Ковжуна, розташована в центральній частині міста, названа 25 грудня 1990 року.


1996 року на честь 100-річчя від дня народження Павла Ковжуна на будинку училища культури (нині — коледж культури і мистецтв. — Авт.) встановлено меморіальну дошку.

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Loading...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: