Взяти на баланс багатоквартирний будинок у Калуші наразі зголосилося лише одне ОСББ — «Січове 15» | Фо Закон "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" був прийнятий депутатами ще в травні 2015 року. Тоді голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що завдяки цьому закону жителі багатоквартирних будинків зможуть ефективно керувати загальним майном, вибирати постачальників послуг і відмовлятися від них у разі неякісного обслуговування.
Вже за рік власники багатоквартирних будинків повинні були визначитися, чи будуть вони самостійно обслуговувати будинок, створивши ОСББ, або передадуть його на обслуговування керуючій організації. Втім, реформа загальмувала, парламентарі вирішили вдатися до змін у законі та подовжити повноваження «жеків» до того часу, поки люди не створять ОСББ або ж отримають нову керуючу компанію, обрану місцевою владою.
Для більшості людей, які ще вчора нарікали на роботу ЖЕО, такий стан справ став задовільним і вони залишилися «дружити» з комунальниками. Ті ж, хто прагне змін, опинилися у меншості і наштовхнулися на чимало труднощів.
До побачення, ЖЕО
Взяти на баланс багатоквартирний будинок у Калуші наразі зголосилося лише одне ОСББ — «Січове 15». Втім, попри фінансову підтримку з міського бюджету та велике бажання мешканців багатоповерхівки, у заплановані терміни вони не вклалися. Тож, замість першого березня «урочисту дату» обережно посунули на перше квітня.
Голова об’єднання співвласників багатоквартирного будинку Ярослав Косар "Вікнам" розповів:
До об’єднання нас підштовхнуло те, що анонсували ліквідацію ЖЕО. Ми почали обговорювати ідею створення ОСББ. 17 квітня минулого року у нас відбулися збори мешканців, під час яких 89,3% людей (у будинку мешкає майже три сотні людей у 90 квартирах. — Авт.) проголосували за створення ОСББ. Уже 3 червня ми зареєструвалися. Було нелегко, але ми це зробили.
Будинок на вулиці Січових Стрільців, 15 був зданий в експлуатацію у 1974 році. Лише кілька років тому у ньому замінили вікна та зробили дах. У під’їздах також завершили ремонті роботи. Задекларувавши свою готовність самостійно управляти будинком, ОСББ отримало гроші з міського бюджету. Їх використали на відновлення відмостки, заміну труб у підвалі і шести стояків холодного водопостачання.
Фінансування з міста склало у 2016 році 200 тис. гривень, каже Ярослав Косар і додає:
"Такого чуда ми не бачили ніколи. Щоправда, ми подавали кошторис на більшу кількість робіт і, відповідно, на більше фінансування. Орієнтовно потрібно було 350 тис. гривень, тому дещо дивно, що виділили значно менше, але при цьому повернули у бюджет близько мільйона гривень. У результаті у нас залишилися проблеми із перепадами напруги, не поміняні решітки тощо. Маємо надію, що цьогоріч нам теж виділять кошти з бюджету і ми доробимо розпочате. Також маємо серйозні зауваження до зробленої відмостки. Місцями вона вже сипеться, тому треба переробляти".
Наразі будинок може похвалитися взірцевим підвалом. Він — абсолютно сухий і чистий. У підвалі помітні нові труби холодного водопостачання, «закутані» у теплоізолюючі матеріали, а також — кілька нових стояків. Проте, сухість у підвалі не означає сухість у всьому будинку. Як з’ясувалося, верхні поверхи регулярно замокають. Посильну «допомогу» у цьому надають інтернет-провайдери, з вини яких у покрівлі з’явилося чимало дірок.
Мешканець п’ятого вповерху Віктор стверджує, що у під’їзді замокає регулярно:
"Разів чотири вже було точно. Один раз плями на стелі з’явилися й у квартирі. Щоправда, дощ тоді дуже сильний лив. А так здебільшого страждає під'їзд".
Голова ОСББ, у свою чергу, запевняє: працюватиме над тим, щоб провайдери не лише платили орендну плату, а і навели лад зі своїм обладнанням.
Загалом у цьому ОСББ певні: за підтримки міської влади вони зможуть завершити найнеобхідніші роботи, після чого відкриють власний рахунок і відмовляться від послуг ЖЕО. Накопичені кошти вони витрачатимуть на благоустрій території біля будинку, його утримання та різні поточні потреби.
Влада — підтримує. Але не всіх
У Калуші другий рік діє Програма стимулювання створення та підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Цьогоріч у бюджеті на її виконання передбачено два мільйони гривень.
1,4 млн гривень — на капітальні ремонти будинків, в яких утворено ОСББ, та 600 тис. гривень — для відновлення технічної документації (технічний паспорт, проектно-кошторисна документація, акти передачі тощо). Розпорядником усіх цих коштів є управління ЖКГ, коментує начальник управління Юрій Рекунов.
За його словами, минулого року у Калуші працювали над поновленням технічних паспортів будинків. Крім цього, за виділенням грошей зверталися чотири ОСББ:
По Січових Стрільців, 15 було облаштовано відмостку, замінено підвальну розводку водопостачання і стояки холодного водопостачання і каналізації — там, де це можна було зробити. І приведені у відповідність вентиляційні канали. По Грушевського, 19 була виконана заміна шатрової покрівлі, а по ОСББ на Данила Галицького — поміняно надвірну споруду (туалет) і встановлено на сходовій клітці металопластикове вікно.
Четверте ОСББ фінансування з міського бюджету не отримало, хоча аргументувало необхідність перекриття даху у будинку. Юрій Рекунов пояснює:
Ремонтні роботи ми можемо фінансувати лише у тих будинках, які здані в експлуатацію до 1992 року, а цей будинок побудований пізніше.
За його словами, загалом процес створення ОСББ у Калуші не надто активний. Наразі таких об’єднань у місті є лише 15.
Довідково. З 2001 року, відколи вступив у дію Закон “Про ОСББ”, і до минулого року у Калуші було створено тільки 10 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. З них два — у багатоквартирних новобудовах. Решта — це невеликі, переважно, двоповерхові будівлі.
У людей просто немає бажання створювати ОСББ, акцентує Юрій Рекунов:
"Виходить так: абсолютно всіх не влаштовує якість обслуговування ЖЕО, але і охочих обирати іншу форму управління практично немає".
Новобудова є, грошей — немає
До Програми стимулювання створення та підтримки об'єднань співвласників багатоквартирних будинків у травні минулого року депутати Калуської міської ради прийняли додаток, яким регламентується порядок здійснення фінансування та контролю за цільовим використанням коштів. Цим документом передбачено, що на кошти з міського бюджету можуть розраховувати ОСББ, утворені в житлових будинках, які були здані в експлуатацію не пізніше 1992 року. Тому з одним із будинків, на вулиці Винниченка, 9, і виникла колізія.
Голова ОСББ «Апгрейд-Калуш» Інна Корицька скаржиться:
"Наш будинок здали в експлуатацію у 1999 році, але до цього років з десять його то будували, то «заморожували». Тепер нас називають новобудовою. Але ми не є тією новобудовою, яка мала би бути. Зараз маємо серйозні проблеми з дахом, який протікає, та з підвалом, у якому також доволі мокро".
Торік у червні мешканці цього будинку зареєстрували ОСББ. Сподіваючись на міську програму, вони просили виділити кошти на капітальний ремонт покрівлі, труб водопостачання та водовідведення, а також дашків над димовентканалами. Тож, відмова та мотивація щодо новобудови стала для людей неприємним сюрпризом.
З міської ради, проте, прийшла відповідь, що цей житловий будинок в експлуатації лише 17 років, тому капітальному ремонту підлягає лише його покрівля.
Такого висновку влада міста дійшла, користуючись Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76. Цим документом визначено орієнтовну тривалість експлуатації конструктивних елементів житлових будинків до капремонту. Зокрема, трубопроводи холодної води із оцинкованих труб мали би використовуватися 30 років, трубопроводи каналізації — 40-60 років, а рубероїдні покрівлі — до 15 років, пояснює голова ОСББ, додаючи, що їхньому будинку труби не пластмасові і навіть не чавунні, через що такі терміни експлуатації для них малоймовірні.
Єдиним шансом на отримання допомоги з міського буджету на вирішення проблемних питань у цьому будинку є прийняття змін до програми підтримки ОСББ, каже юрист відділу житлової політики та роботи із споживачами управління ЖКГ Калуської міської ради Тарас Захарія:
"Програма була затверджена сесією міської ради, тому депутати і можуть внести у неї зміни. Також ОСББ може брати участь у деяких інших програмах, які пропонують, зокрема, українські банки або ж залучати інші кошти".
Загалом, підсумовує Тарас Захарія, процес утворення ОСББ у Калуші пригальмував, щойно стало відомо, що ЖЕО поки що не ліквідовуватимуть:
"У місті є 15 ОСББ. За минулий рік їх було утворено шість. Зараз ініціатив практично немає. Хоча рано чи пізно за цей процес усе одно треба буде братися".
Мешканці пропонують, влада — виконує
Ще один із будинків у Калуші створювати ОСББ не поспішає. Але і чекати, поки до нього дійде черга з ремонтом будинку, не хоче. Тож, тут створили будинковий комітет. Така форма управління будинком цікава тим, що він залишається на балансі ЖЕО, але при цьому мешканці отримують більше повноважень.
Голова будинкового комітету «Богдан Хмельницький» (вул. Б. Хмельницького, 30) Оксана Іванців каже:
"Згідно з чинним законодавством, будинковий комітет на рівні з депутатами має право представляти місцевих мешканців. У Законі про місцеве самоврядування, яким у своїй діяльності керується Калуська міська рада, будинковий комітет визначено як первинну ланку місцевого самоврядування. Тобто його поставлено в один ряд з місцевими депутатами, виконавчими органами тощо. Це означає, що з нашими пропозиціями мають так само рахуватися при прийнятті рішень, які зокрема стосуються нашого будинку чи прибудинкової території".
Створення будинкового комітету може бути непоганою перехідною формою від управління ЖЕО до ОСББ. Адже на рівні міста будинковим комітетам також пообіцяли фінансову підтримку. Щоправда, у рази меншу, аніж ОСББ. Торік виділили 100 тисяч гривень.
Зробивши необхідні у будинку ремонтні роботи, можна буде утворювати ОСББ. Одразу ж брати на себе таку відповідальність — ризиковано, вважає Оксана Іванців:
"Тож, створивши будинковий комітет, ми найперше звернулися до балансоутримувача — ЖЕО №4 — з проханням надати нам дефектні акти. Відповідний документ ми отримали. У ньому зазначено, що будинок потребує заміни практично всіх труб і мереж, а також ремонту фасаду. Загальна сума обрахована на рівні 1,3 млн гривень".
За кошти, які будинковому комітету виділили з міського бюджету торік, вдалося не просто зробити частину робіт, а і дещо зекономити. Адже у цьому випадку місто передало кошти на рахунок, який відкрили мешканці будинку, зареєструвавшись як юридична особа, а не на ЖЕО, яке відповідає за роботи, коли передають кошти на ОСББ.
Оксана Іванців пояснює:
"Ми самі були замовниками робіт, самі обирали підрядника, закуповували матеріали тощо. Тому труби купили найкращої якості — іноземного виробництва. Вдалося зробити ремонт зовнішньої і внутрішньої каналізації, замінити водопроводи холодного водопостачання, з електрощитовими навели лад.Старі труби здали на металобрухт і отримали непогані кошти, які плануємо використати на придбання деякого інветаря. Комунальники, до речі, такі труби також здають на металобрухт, але будинок, з якого вони були зняті, від цього точно нічого не отримує".
Оскільки будинковий комітет у Калуші наразі утворено лише один, він має підстави розраховувати на бюджетні кошти і цього року. Крім того, він уже розпочав роботу із підприємцями, які майже повністю перший поверх будинку використовують у комерційних цілях. Підприємці почали платити. Тож, мешканці будинку планують, зокрема, встановити зовнішні камери відеоспостереження, оновити лавочки у дворі і дитячий майданчик.
