Ще кілька років тому земельники Калуського району пропонували влаштувати об’їзд, «відщипнувши» кілька Близько 15-ти років у селі Завій триває конфлікт через комунальну дорогу, яку продали разом із земельною ділянкою.
Сільський голова Завою Василь Романів пояснює суть конфлікту:
Це конфлікт громади і підприємця Михайла Чепіля: він викупив цех разом із комунальною дорогою, яка веде до лісу. Люди скаржаться, бо пропускний режим — вибірковий. В угоді купівлі-продажу був пункт про те, що підприємець зробить об’їзну дорогу. Об’їзної дороги немає, а центральна для заїзду у ліс перекрита.
Територія підприємства «Калушліспромгосп» розташована у лісі. Найкоротша дорога вглиб лісу веде через приватну територію, але «впирається» у закриті ворота підприємства із написом «STOP». За дозволом на проїзд охоронці радять телефонувати до директора підприємства Михайла Чепіля. Селяни ж розкладають стару карту і доводять — дорога споконвіку належала громаді. Тож можуть користуватися нею у будь-який час, а не — на розсуд підприємця. Принаймні — поки той не збудує об’їзд.
Депутат сільської ради Микола Гаврилів розповідає:
У договорі купівлі-продажу було вказано, що покупець зробить дорогу з гравійним покриттям «із запасів сільської ради». А тут виявилося, що запасів сільської ради нема. І люди лишилися без дороги.
Ще кілька років тому земельники Калуського району пропонували влаштувати об’їзд, «відщипнувши» кілька метрів території підприємства. Інший варіант — зробити об’їзд землями сільської ради. Однак, за частину дороги «Калушліспромгосп» має домовитися із військовим лісгоспом.
У селі, можливо, не здійнявся б такий галас, якби лісники не перекопали інший шлях, яким селяни їздили до лісу. Тепер, оскільки альтернативи немає, мешканці Завою оббивають пороги сільської ради.
Директор ЗАТ «Калушліспромгосп» Михайло Чепіль каже: мешканці села мають куди заїхати до лісу, а щоб зробити об’їзд, як це зазначено у договорі купівлі-продажу, сільська рада має надати йому проект:
Я пропоную: нехай мені дадуть документацію — має бути виготовлений відповідний проект. Тоді я зроблю їм дорогу. Щодо того, щоб відділити кілька метрів території підприємства для облаштування дороги, — то це не моя територія, я тут лише виконавчий директор. Із власниками я ще не говорив, бо як, образно кажучи, можна говорити про видачу техпаспорта на машину, якщо ще нема машини? Не треба 16 чи 17 років ходити по судах. Ліпше б за кілька місяців — я можу допомогти — виготовили проект
У сільській раді впевнені, що проект, як і дорогу, має робити ЗАТ «Калушліспромгосп». Як варіант, керівнику підприємства пропонували укласти договір сервітуту і навіть надсилали йому відповідні листи. Проте Михайло Чепіль зауважує: згідний виконати тільки те, що записано у договорі купівлі-продажу.
ІСТОРІЯ
У 2001 році ЗАТ «Калушліспромгосп» викупив у ЗАТ «Укрметкокс» майно, товар, сировину і продукцію, які були розташовані в урочищі №1 «Царків» села Завій. Для оформлення користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування нерухомого майна, «Калушліспромгосп» звернувся до Івано-Франківського філіалу інституту землеустрою щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки для розміщення деревообробного комплексу. Івано-Франківська ОДА надала дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки. За рішенням Івано-Франківської обласної ради, підприємству надали земельну ділянку у тимчасове користування терміном на один рік на умовах оренди із правом викупу.
У листопаді 2001 року між Завійською сільською радою та ЗАТ «Калушліспромгосп» було укладено договір на право тимчасового користування землею, а вже у грудні — сільська рада прийняла рішення про продаж землі. У березні 2002 року був укладений відповідний договір купівлі-продажу між Завійською сільською радою та ЗАТ «Калушліспромгосп». Продали земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 22 049 кв. метри. Вартість земельної ділянки склала 70,5 тис. гривень.
Засновниками ЗАТ «Калушліспромгосп» є троє мешканців Дніпропетровської області — Олександр та Павло Бовіни, Сергій Міненко та мешканка Івано-Франківська Наталія Мороз. Усі четверо засновників внесли у підприємство однакову пайку — по 37,5 тис. гривень. Михайло Чепіль значиться директором ЗАТ «Калушліспромгосп».
У вересні 2015 року Калуський міськрайонний суд визнав дії сільського голови Миколи Кокорудза, за якого був укладений договір купівлі-продажу землі, перевищенням службових повноважень.
Так, Микола Кокорудз перебував на посаді сільського голови Завою з 1991 до 2002 року.
Згідно із законодавством, землями у межах населених пунктів розпоряджається відповідна сільська чи міська ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади. Крім того, згідно з Лісовим Кодексом України, до відання селищних і сільських рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їхній території належить надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування у межах селищ і сіл та припинення права користування ними.
У висновку Калуського міськрайонного суду, зокрема, йдеться:
Таким чином, сільський голова с. Завій Микола Кокорудз, перевищуючи владу, діючи умисно в інтересах ЗАТ «Калушліспромгосп», всупереч вимог Земельного і Лісового Кодексу, явно виходячи за межі наданих йому прав, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки лісового фонду із ЗАТ «Калушліспромгосп» площею 2,2 га, варістю 70,5 тис. гривень, яка розташована за межами населеного пункту с. Завій на території Завійської сільської ради. Внаслідок перевищення влади сільський голова заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, що проявилося у підриві авторитету та престижу органів місцевого самоврядування.
Кримінальне провадження проти сільського голови Завою суд закрив, «оскільки на час розгляду справи набув чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене Миколою Кокорудзом».
Під час подій на Майдані, коли по всій країні палили маєтки команди Віктора Януковича та державні структури, могло піти із димом і підприємство «Калушліспромгосп», адже, Михайлу Чепілю закидали дружбу із народним депутатом від Партії регіонів Володимиром Личуком, ресторанно-відпочинковий комплекс якого обстрілювали навіть із гранатомета. Однак, кажуть активісти, тоді було вирішено майно не нищити.
Зараз, зауважують «Вікнам» у сільській раді, також не мають на меті перешкоджати діяльності підприємства, проте хочуть, щоб воно виконало взяті на себе зобов’язання.
Відтак — знову торують дорогу до суду.