Бюджет участі — Калуш поспішає

Фактично, Бюджет участі — це шанс для калушан реально вплинути на своє місто


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Бюджет участі — Калуш поспішає

Дата публікації: 2017.10.10 | Коментарів: 0 | Переглядів: 4308

У Калуші зростає соціальна активність людей, з’являються активісти, які хочуть долучатися до вирішення проблем міста та готові ділитися власними ідеями та ресурсами. Соціальна активність суспільства вимагає створення дієвих інструментів співпраці та залучення громадськості до вирішення питань життєдіяльності міста. Вдалим світовим досвідом такої співпраці є партиципаторне бюджетування. У Калуші воно запрацює з наступного року. Втім, проекти варто починати писати вже зараз.

Партиципаторне бюджетування або У Калуші стартував Бюджет участі — це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста та/або голосуванні за них.

Механізм бюджету участі зародився у місті Порту-Алегрі (Бразилія) 1989 року, а сьогодні реалізується в багатьох містах світу. Скажімо, у Парижі до 5% міського бюджету (100 млн євро в 2016 році) розподіляється за допомогою громадян міста. Голосування — в електронному та друкованому вигляді. Кожен автор зустрічається з авторами інших проектів на схожу тематику, проводяться публічні слухання. Бюджет участі у Берліні реалізується з 2005 року: громадяни висувають ідеї, обговорюють їх на відкритих форумах, голосують, після чого місцева влада розглядає списки пріоритетних проектів і звітує, які пропозиції були прийняті і які були причини відмови.У Варшаві процес розпочато в 2014 році. На бюджет участі виділяється від 0,5 до 1,1% бюджету кожного району (в 2016 році — 20 млн польських злотих). Жителі голосують по своїх районах.

В Україні наразі до партиципаторного бюджетування через платформу «Громадський проект» долучилися 45 міст. Київ має бюджет участі розміром у 100 млн гривень, з яких 20 млн — на малі проекти та 80 млн — на великі. Максимальний бюджет малого проекту — 400 тис гривень, великого —  2 млн гривень. Станом на 1 серпня 2017 року, найбільшу кількість проектів киянами подано у категоріях «Спорт», «Освіта», «Комунальне господарство». Під час голосування одна людина зможе підтримати не більше ніж п’ять проектів. Бюджет участі Львова на 2017 рік склав 16 млн гривень. Львів’яни запропонували 259 проектів, 30% із яких стосувалися спортивної інфраструктури. До голосування долучилися понад 20 тисяч жителів міста. Чернівці: на бюджет участі у 2017 році місто спрямувало 7 млн гривень. Мешканці подали на розгляд 58 проектів, найпопулярніші категорії — «Культура», «Туризм» і «Спорт». Голосування за кращі ініціативи здійснювалося онлайн та у ЦНАПах міста.

Бюджет участі практикують уже також Хмельницький, Рівне, Тернопіль, Ужгород, у тому числі — невеликі Бердянськ, Жовква, Охтирка, Славутич, Яворів... На Прикарпатті наразі — лише Івано-Франківськ та Надвірна. Через іншу платформу — «Громадський бюджет» — з Бюджетом участі працює також Коломия.

З 2018 року Бюджет участі працюватиме й у Калуші. На реалізацію проектів планують для початку виділити 1,5 млн гривень. Далі — більше. Так, на 2019 рік планується уже 2 млн гривень фінансування, а на 2020 рік — 3. Гроші виділятимуть не авторам проекту, а на саму реалізацію проекту.

Голова бюджетної комісії Калуської міської ради Юрій Тимків каже, що всі терміни і параметри участі приймаються на один рік, і цілком можливо, що буде зростати і сума фінансування одного проекту, яку наразівизначили на рівні 300 тис гривень, і загальна сума коштів, закладених на всі проекти:

"Все залежатиме від активності громадян міста, які долучатимуться до проекту. На даний момент погоджено з міським головою 1,5 млн гривень, але усно обумовлено, що, якщо будуть цікаві проекти, які не виграють, то, можливо, буде збільшена сума. Якщо не одразу — то по ходу виконання бюджету".

Днями депутати Калуської міської ради прийняли два рішення, які дали старт партиципаторному бюджетуванню в Калуші. Міська рада, зокрема, затвердила «Положення про бюджетування за участі громадськості міста Калуш», параметри Бюджету участі на 2018 рік і прогнозовані обсяги на два наступних роки.

На перший погляд, здається, що Бюджет участі дублює програму підтримки проектів громадських організацій, на яку з міського бюджету щороку виділяють по кількасот тисяч гривень. Але головна відмінність полягає у тому, що не потрібно перебувати у будь-якій громадській організації, щоб стати учасником проекту. Адже будь-який мешканець міста може подати проект, пов’язаний з поліпшенням життя в місті, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують в рамках бюджету 2017 року.

Начальник відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Калуської міської ради Тарас Нижник пояснює:

"Запровадження Бюджету участі має сприяти налагодженню системного діалогу органів місцевого самоврядування Калуша з його жителями, створенню умов для реалізації територіальною громадою права брати участь у процесі розроблення та ухвалення рішень щодо питань місцевого значення, покращенню інфраструктури Калуша та добробуту його жителів".

За його словами, наразі створюється електронна система для забезпечення автоматизації усіх етапів Бюджету участі. На сайті міської ради відповідна рубрика запрацює днів за десять. У паперовому вигляді проекти можна буде подавати трохи швидше. Тарас Нижник додає:

"Електронна система буде загальнодоступною та дасть можливість мешканцям міста — авторам проектів — створювати власні кабінети. Авторизація здійснюватиметься через електронну пошту і  внесення серії і номеру паспорта. Вона дозволить відстежувати статуси розгляду, голосування та реалізації проекту. Визначення переможця також відбуватиметься автоматично — на підставі автоматичного підрахунку голосів".

Отож, самі проекти автори зможуть подавати в електронному або паперовому вигляді. Відповідно — у електронній системі або ж пунктах супроводу Бюджету участі. Таких пунктів супроводу у Калуші буде два: міський ЦНАП та загальний відділ виконавчого комітету Калуської міської ради. Тарас Нижник зауважує:

"Проект можна буде подавати уже з 9 жовтня. Разом із ним має бути пред’явлено 20 підписів людей, які підтримують відповідну ініціативу. Далі вся ця документація передаватиметься до відповідального структурного підрозділу виконкому, який забезпечуватиме внесення у електронну систему проектів, поданих у паперовому вигляді впродовж трьох робочих днів з дня їхнього отримання".

Автор у будь-який момент може зняти свій проект з розгляду, але не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку голосування.Калуська міська рада та її виконавчий орган сприятимуть публічному обговоренню поданих проектів. Метою такого обговорення є детальний аналіз проекту, внесення можливих поправок тощо. Після перевірки усіх проектів вони мають бути опубліковані в електронній системі. Їх передаватимуть для ознайомлення міському голові.

Між тим, в Івано-Франківську, де Бюджет участі ділять уже два роки, до складу експертної групи, яка оцінює подані проекти та допускає або ж ні їх до голосування, здебільшого входять міські посадовці: міський голова, начальник відділу патронатної служби, секретар міськради, заступник начальника фінуправління тощо. У Калуші до складу експертної групи залучатимуть і представників громадськості.

Загалом має бути сформовано список із 12-ти осіб: по шість від виконавчих органів і громадськості. Наразі уточнюють склад, а затверджуватимуть цей перелік рішенням виконкому.

Голова бюджетної комісії Калуської міської ради додає:

"Голосування і визначення переможців — це публічний і відкритий процес. Комісія тільки аналізуватиме проекти з точки зору відповідності тематики, вартості, термінів реалізації, законності. Ті проекти, які з тих чи інших причин будуть недопущені до голосування, все одно будуть публічно опубліковані і буде вказано причину, через яку відмовлено. Я думаю, що це буде не так процес недопущення, як формат підказки того, що треба  підправити".

У часових рамках процес триватиме так:

з 9 жовтня до 3 листопада — прийом заявок;
з 6 до 9 листопада — оцінка проектів;
з 10 до 30 листопада — голосування;
з 1 грудня — рішення щодо переможців.

Голосування за проекти здійснюватиметься шляхом заповнення бланку голосування в електронному вигляді або на паперових носіях. Форма бланку вже затверджена. Одна особа зможе проголосувати не більше, ніж за п’ять проектів. Голосувати можна буде як у електронній формі, так і безпосередньо у пунктах супроводу.

Переможцями стануть ті проекти, за які калушани віддадуть найбільше голосів. А реалізація самих проектів відбуватиметься вже впродовж 2018 року. У міській раді визначилися і з типами проектів: безпека та громадський порядок; велоінфраструктура; дорожнє господарство; енергозбереження; комунальне господарство; культура та туризм; навколишнє середовище; освіта; охорона здоров'я; соціальний захист; спорт; телекомунікації, зв’язок та інформаційні технології; транспорт.

Фактично Бюджет участі — це шанс реально вплинути на місто, в якому живеш. Він розрахований на тих, хто не просто хоче змін, а готовий створювати їх самостійно. Прозоре голосування, зрозумілі умови участі, вплив на розподіл фінансів міста, можливість впливати на процес і просувати свій проект, а також можливість бачити, як твоя ідея втілюється в життя — це, безперечно, плюсипартиципаторного бюджетування.

Втім, не виключені і деякі мінуси. По інших містах однією з проблем єприв’язка до прописки: подавати проекти та брати участь у голосуванні за них матимуть право лише мешканці міста. Між тим, у Калуші чимало людей, які живуть і працюють у місті, але офіційно зареєстровані, скажімо, у районі.Для них взяти участь у голосуванні буде складніше. Проте — можливо. В одному з пунктів Положення перераховано перелік документів, які можна подати для підтвердження місця роботи, навчання чи несення служби у Калуші.

Ще один проблемний момент — ризик втрати персональних даних. Про таку ситуацію йшлося зокрема в Івано-Франківську. Хоча у Калуші запевняють, що доступ до перегляду паспортних даних буде лише у місцевих модераторів, тобто працівників міської ради, які безпосередньо працюватимуть з електронною формою Бюджету участі.

Що точно не на користь калушанам, то це короткий термін для голосування. Місто спішить. Адже, щоб Бюджет участі запрацював у 2018 році, а відповідне фінансування було передбачено у бюджеті, часу залишається обмаль. Проте, 20 днів для голосування — дуже мало. В Івано-Франківську, до прикладу, вже внесли зміни до відповідної Програми і голосування тепер триватиме два місяці, а проголосувати можна буде ще і у п’яти бібліотеках міста, йдеться на офіційному сайті міської ради.Чи буде потреба у Калуші облаштовувати додаткові пункти для голосування, залежатиме від активності мешканців міста та їхнього бажання впливати на розвиток міста. Від цієї активності, зрештою, залежатиме і те, хто розподілить півтора мільйона гривень бюджетних коштів уже в 2018 році.

Тетяна КІНДЮХ, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: