Ілюстрація. Перш ніж запроваджувати будь-який податок, влада має сформувати чіткий і достовірний перелік платників цього Несправедливість на державному…
Податок на нерухоме майно для громадян по своїй суті є податком на багатство. І його повинні сплачувати власники великої нерухомості, яка і є одним з атрибутів заможності. В Україні податок на нерухоме майно запроваджено з 1 січня 2012 року. Він належить до місцевих податків та зборів і є загальнообов’язковим. Спочатку цим податком обклали власників квартир площею понад 120 кв. метрів, житлових будинків – понад 250 кв. метрів та власників кількох об’єктів нерухомості – понад 370 кв. метрів. Ставки податку були диференційованими: власники квартир площею до 240 кв. метрів і будинків до 500 кв. метрів – до 1% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року, більших – до 2,7%. Це був податок для багатих, і більшість українців, як і калушан, його на собі не відчула.
Вже за два роки Верховна Рада України вирішила, що багатих українців значно більше і знизила поріг площі, яка оподатковується, вдвічі. Згідно зі змінами до Податкового кодексу від 2014 року, сплачувати податок на нерухоме майно мали громадяни- власники квартир площею понад 60 кв. метрів та житлових будинків – понад 120 кв. метрів, а кількох об’єктів житлової нерухомості (будинок і квартира)–сумарною площею понад 180 кв. метрів. Тоді ж було запроваджено норму, згідно з якою податком на нерухоме майно обкладають і власників нежитлової нерухомості (ще один податок на бізнес). По-своїй суті податок на житло вже є несправедливим і дискримінаційним. Так, якщо ви власник квартири площею 70 кв. метрів, то маєте платити за 10 кв. метрів понад пільгову площу податок на нерухомість. А, скажімо, ваш сусід – власник аналогічної квартири, який крім того володіє ще й будинком площею 100 кв. метрів, податку не платить (сумарна площа менше 180 кв. метрів). Виходить, заможніші не платять. Минуло п’ять років, а виправляти цей абсурд влада не поспішає.
…і місцевому рівні
Втім, у 2015 році Калуська міська рада збільшила площу житла, яка не оподатковується вдвічі. Так само зробили й інші міські ради, зокрема й Івано-Франківська. Вже у 2016 році ці пільги не діяли.
Ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, встановлює орган місцевого самоврядування. Калуська міська рада 27 січня 2016 року прийняла рішення про місцеві податки і збори на 2016 рік. Згідно з ним ставка податку на нерухоме майно для жителів міста становить 1% від розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2016 року (13,78 гривень за 1 кв. метр). Водночас, ставка податку для нерухоме майно для громадян та юридичних осіб, за рішенням міської ради у 2016 році, становить 0,15% (2,10 грн за 1 кв. метр). Фактично цим рішенням більшість міської ради пролобіювала інтереси бізнесу, а от щодо калушан, то до них депутати були менш щедрими і поблажливими. Виходить, що власник квартири площею 80 кв. метрів має сплатити до бюджету практично вдвічі більше податку на нерухомість, ніж власник крамниці з аналогічною площею.
30 червня минулого року Калуська міська рада прийняла нове рішення, згідно з яким для усіх платників (як юридичних, так і фізичних осіб) для житлової і нежитлової нерухомості встановлено однакову ставку податку — 0,5%. Воно набуло чинності з 1 січня 2017 року.
Тож, цього року калушани сплачують податок за попередній рік і за ставкою 1% (13,78 грн за кожен квадратний метр понад пільгові 60 кв. метрів для квартир і 120 кв. метрів для житлових будинків), а бізнес – 0,15%. А вже наступного будуть сплачувати за 2017 рік– усі за ставкою 0,5%. Однак наступного року всеодно доведеться платити більшу суму податку на нерухомість, адже мінімальна зарплата на 1 січня 2017 року становить 3200 гривень (вийде 16 грн. за кожен квадратний метр. – Авт.).
Треба сказати, що в Івано-Франківську цього року люди платять вдвічі менший податок на нерухоме майно – торік міська рада обласного центру встановила ставку податку на рівні 0,5% (6,89 грн. за 1 м кв.). Ставки податку на нежитлову нерухомість як для фізичних, так і для юридичних осіб в Івано-Франківську становлять 0-1,5%, залежно від виду нежитлової нерухомості та місця її розташування.В Коломиї ставки податку за житло для громадян – 0,4%, а для бізнесу вони є вдвічі більшими – 0,8%.
Калушани не відчули справедливості ні від центральної, ні від місцевої влади, тож, і влада не має жодного морального права апелювати до їхнього громадського обов’язку та використовувати аргументи на кшталт «свідомі мешканці мають уболівати за наповнення місцевого бюджету та справно платити податки». Тим більше, коли створено умови, за яких одні люди сплачують, інші – ні, і відповідальності за це можуть не понести жодної.
Щоб заплатити, треба походити
Закони України повинні поширюватися на всіх без винятку громадян, як і санкції за їхнє порушення. Перш ніж запроваджувати будь-який податок, влада має сформувати чіткий і достовірний перелік платників цього податку. По суті, це функція податкової інспекції,яка, по-перше, нараховує податок; по-друге, контролює його сплату; по-третє, застосовує передбачені законодавством санкції до неплатників, які своєчасно не виконали свій обов’язок (пеня і штрафи). Функція міської влади зводиться до встановлення ставки податку. Однак у Калуші влада фактично виконує невластиві їй функції і посилено працює над тим, щоб податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поповнював міський бюджет. У місті навіть функціонує відповідна комісія.
Нещодавно під головуванням першого заступника міського голови Галини Романко відбулося чергове засідання комісії із забезпечення своєчасності і повноти сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому про жодну своєчасність (термін сплати податку на житлову нерухомість для громадян звершився 29 серпня. – Авт.), ні про повноту мова не йде. Останнє засідання цієї комісії відбулося 23 серпня. Тоді йшлося про те, що однією із причин неповної сплати податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є неповнота даних реєстру речових прав на нерухоме майно, куди занесені дані про нерухоме майно, яке було здане в експлуатацію з 2003 року. Власникам житла, яке було здане в експлуатацію раніше, порадили звернутися у Центр надання адміністративних послуг міської ради для безкоштовної перереєстрації нерухомого майна.
Чому люди мають самостійно займатися цим питання, якщо законодавство визначає, що і «старі» документи на право власності залишаються чинними? Крім того, що це додатковий клопіт, платити все одно доведеться. Безкоштовна перереєстрація передбачає звільнення від сплати мита (у 2017 році – 160 гривень. – Авт.), а послуги бюро-технічної інвентаризації залишаються платними.
Впродовж останнього місяця комісія активно працювала. Результатом цієї роботи стала констатація масштабу проблеми. Щодо шляхів її вирішення, то їх небагато.В більшості – це роз’яснювальна робота та апеляція до свідомості громадян – механізми у питанні сплати податків сумнівної ефективності.
За діючим законодавством, податкова інспекція на підставі даних реєстру мала сформувати перелік громадян, платників податку на житло, та на підставі рішення міськради про встановлення ставок податку сформувати податкові повідомлення платникам із зазначенням суми, яку належить сплатити. Ці повідомлення люди мали б отримати до 1 липня і далі впродовж двох місяців сплати податок (а у випадку розбіжності – даних звернутися у податкову з документами для звірки. – Авт.). Однак бази даних нерухомості, звідки посадовці мають черпати потрібні для розрахунку відомості, не містять повної інформації, відтак – такі повідомлення отримали не усі. Більше того: є випадки, коли житло є у реєстрі, однак чомусь його власника не включили до переліку платників. І, як показало обстеження, вони є масовими.
На засіданні комісії 3 жовтня озвучили результати роботи робочих груп, які досліджували проблему на місці. А саме – проводили моніторинг ситуації зі сплатою податку на нерухоме майно у мікрорайонах приватної забудови. Увагу зосередили на тих будинках, площа яких візуально є більшою за 120 кв. метрів і власники яких мали б сплачувати податок.
У першу чергу – на так званому «Царському селі» на Загір’ї, де практично всі будинки, як палаци. Тут обстежили дев’ять вулиць. Власники 126 будинків погодилися поспілкуватися з членами комісії. Лише 73 з опитаних знають про податок. Повідомлення з податкової інспекції отримали всього троє власників. Загалом сплатили податок 13 іце при тому, що більшість будинків тут здані в експлуатацію.
З 14-ти візуально великих будинків на вул. Мостиській погодилися поспілкуватися з робочою групою власники восьми. Тут ніхто повідомлення податкової не отримав. Обстежили і дві вулиці у Підгірках. Тут поспілкувалися з власниками 41-го великого будинку. Лише шестеро з них отримали повідомлення. Податок на час опитування не сплатив ніхто. В житловому масиві «Хотінь» з 25-ти великих будинків, власники всього 14-ти погодилися поспілкуватися з членами комісії. З них п’ятеро отримали повідомлення і сплатили податок, решту – ні.
Ситуацію зі сплатою податку власниками великих квартир ніхто не досліджував, однак немає жодних підстав вважати що вона кардинально різниться.
Результати моніторингу показали, що багатьом калушанам, незважаючи на широку інформаційну кампанію, невідомо про сплату податку на майно.Більшість людей не готові платити, а свідомість шкутильгає, – констатувала міська комісія. Хоча, насправді, податки – це елемент примусу, і не зрозуміло, з якого дива люди мають проявляти ініціативу, якщо система настільки недолуга.
Алгоритми запропонованих «свідомим» громадянам дій викликає щонайменше подив. Якщо велика квартира чи будинок є у реєстрі, але податкова її «не бачить», то треба йти у ЦНАП, брати там витяг з реєстру (між іншим, це обійдеться у 40 гривень, можна самостійно через Інтернет за 20 гривень. – Авт.), тоді з цим витягом іти у податкову, щоб там нарахували податок. Одним словом, витрачати свій час, зусилля і гроші для того, щоб виправити недосконалість баз даних податківців.
Якщо квартира чи будинок здані в експлуатацію до 2003 року і їх немає у реєстрі, то тут вже потрібна перереєстрація речових прав. Її також можна зробити, звернувшись у ЦНАП. Але тут не обійтися без послуг БТІ, які також платні: обстеження і створення нової технічної документації обійдеться у 859 гривень. Іншого шляху, окрім перереєстрації, немає. Рано чи пізно і старе житло буде включено у загальнодержавний реєстр речових прав на нерухоме майно (наприклад,така необхідністьвиникає при продажу чи спадкуванні майна. – Авт.). Однак, поки що це не є обов’язком власника: чинні і старіпаперові документи на право власності. І сумнівно, що сплата податку на нерухоме майно мотивуватиме громадян займатися його перереєстрацією. В новому реєстрі, прозвучало на засіданні комісії, – менше 50% квартир і будинків Калуша. І якщо взяти до уваги, що не всі з них «бачить» податкова, то у цій ситуації міській владі можна тільки поспівчувати. Так само як сумлінним громадянам, які, незважаючи на те, що не отримали повідомлення, самостійно звернулися у податкову і сплатили податок на майно, розуміючи що їхні нерідко значно заможніші сусіди(приміром, жителі «Царського села». – Авт.) уникнули такого зобов’язання.
До слова, якщо людина обрахувала податок самостійно і податкова її як платника не ідентифікує, то у такому разі гроші надходять на окремий рахунок (може розцінюватися як помилковий платіж. – Авт.) і будутьзараховані до міського бюджету аж через три роки. Щоправда, податківці обіцяють «підтягувати» бази даних, але навряд чи у найближчому майбутньому вони стануть повними і достовірними, адже формуються виключно на підставі неповного реєстру. Загалом ситуація, коли одні платять, інші ні – найгірший із можливих сценаріїв, адже така несправедливість підриває довіру громадян до влади в цілому та інституту оподаткування зокрема. Це не сприяє формуванню громадянської свідомості. Навпаки, несправедливість її вбиває.
Станом на 1 жовтня, як йшлося на засіданні міської комісії, до міського бюджету надійшла 251 тис. гривень податку на житло, який сплатили калушани проти 115 тис. гривень у аналогічному періоді минулого року (тоді пільгова площа була в півтора (для будинків) – два рази вищою і, відповідно, база оподаткування на порядок меншою. – Авт.). До того і сам податок зріс у зв’язку зі збільшенянм мінімальної зарплати. Юридичні особи цього року сплатили до міського бюджету понад 2,2 млн гривень податку на нерухоме майно (торік 482 тис. гривень), а громадяни – 20 тис. гривень (проти 9,5 тис. гривень торік) податку на нежитлову нерухомість. Ставки податку тут невисокі, тож, ріст поступлень і справді вражає.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
