Щасливий будинок

Цього року у Калуші вперше коштом міського бюджету повністю утеплюють стіни багатоквартирного, цегляного житлового будинку – за адресою Б.Хмельницького, 60. І це при тому, що у інших багатоповерхівках мешканці за власні кошти клаптиками утеплюють свої квартири, панельні будинки від влади удостоїлися лише герметизації міжпанельних швів, а для утеплення будівель шкіл і дитячих садочків влада готова брати євро-кредити та залучати інвесторів за ЕСКО-механізмом.
Переглядів: 1487
За 1 млн 495 тис. гривень будинок мають повністю утеплити. Зараз тут вже завершено тепло­і­золяцію двох з восьми

Нещодавно Калусь­ка місь­ка рада прий­ня­ла рі­шен­ня про виділення до­даткових 895 тис. гривень на капітальний ремонт фа­саду житлового будинку за адресою вул. Б. Хмель­ницького, 60. Відтак за­гальний бюджет проекту сягнув 1 млн 495 тис. гривень. За ці гроші будинок мають повністю утеплити. Зараз тут вже завершено тепло­і­золяцію двох з восьми під’їздів. Як зазначив на сесії міськради міський голова Ігор Матвійчук, виконано орієнтовно 30% робіт.

Як так вийшло, що місто взялося утеплювати не бюджетну установу, а один окремо взятий бу­динок? На початку року тут планувалося відновити зовнішню штукатурку, яка дійсно знаходиться у жа­хливому стані (принаймні, там, куди капремонт ще не дістався. — Авт.). За кошторисом, на штукатурні роботи по­трібно було 1,2 млн гри­вень. Однак тоді міська рада вирішила, що це за­багато для одного об’єкта і урізала фінансування наполовину. Як зазначила на сесії депутат Ольга Єланіна, якби спочатку ви­ділили усю суму, то обій­шлося б штукатуренням. А так підприємець вже по­чав роботи з утепленням, тож, мовляв, хай доро­бляє. До того ж, різниця між видатками на штука­турні роботи і на утеплен­ня разом з штукатуренням не така суттєва — менше 300 тис. гривень. Тож, про­ко­ментував міський го­лова, доречно робити з утепленням.

Так контрасно виглядає будинок на Богдана Хмельницького, 60 з двох боків

Для чого підрядник взявся за утеплення, якщо він мав бюджет всього 600 тис. гривень — коштів, яких за попереднім проек­том вистачало лише на штукатурні роботи для пів-будинку? За даними сер­вісу державних закупівель “Прозоро”, договір між уп­равлінням житлово-кому­нального господарства та переможцем тендеру, під­рядником ПП “Еліт-хол” (будівельна компанія, якою керує депутат міської ради Ігор Хемич. — Авт.) укладено 27 вересня. Термін його дії — до кінця поточного року. У договорі вказано, що підрядник має вико­нати штукатурні роботи на об’єкті, ціна закупівлі — 600 тис. гривень. Щоправ­да в договорі вказано, що вартість приблизна, а склад та обсяги робіт мо­жуть бути переглянуті у про­цесі капітального ре­монту. Процедура заку­півлі — неконкурентна.

Як пояснив начальник управління житлово-кому­нального господарства Юрій Рекунов, на початку ро­ку була підготовлена проектна документація на 1,2 млн. гривень, яка пе­редбачала лише штука­турні роботи. Потім змі­ни­лися державні будівельні норми (з 1 квітня цього року запроваджено нові вимоги до теплоізоляції будівель. — Авт.), тож усі капремонти фасадів по­вин­ні враховувати нор­ма­тиви щодо енергозбе­ре­ження. Така вимога зро­била проект дорожчим. При тому, що у бюджеті міс­та рада заклала на кап­ремонт лише 600 тис. гривень. За словами Юрія Рекунова, оголошувати тендер на більшу суму УЖКГ не мало права, а бажаючих взятися за ро­боту не було. Саме тому, пояснив чиновник, було обрано неконкурентну про­цедуру закупівель. Формально підрядник ви­конав роботу за акту­альними будівельними нормативами, освоїв ви­ділені з бюджету 600 тис. гривень і на тому роботи призупинилися.  Залиши­ло­ся два варіанти: або збільшити фінансування проекту, внести зміни до договору і продовжувати, або залишати так як є.

Після того, як міська рада додала фінансування, повідомив Юрій Рекунов, УЖКГ виготовила нову проектну документацію. Вона вже пройшла екс­пертизу в Івано-Фран­ківську.  До речі, як­що ра­ніше експертизу таких проектів міг робити і підрядник (якщо він має відповідну ліцензію. — Авт.), то з серпня цього року відбулися зміни і вимагається виключно державна експертиза. Після позитивного вис­новку експертів, УЖКГ зможе внести зміни до вже укладеного договору. Підрядник ще минулого тижня встановив рихту­ван­ня і приступив до про­довженя роботи. Станом на 9 листопада завершено утеплення третього і чет­вер­того під’їз­дів з тиль­но­го боку будинку. Вони три­ватимуть доки дозволить температурний режим.  До кінця року ро­боти за­вершені не бу­дуть, — про­гнозує Юрій Ре­кунов.

Таким чином у кожну квартиру будинку №60 на вул. Б. Хмельницького місь­кий бюджет в серед­ньому інвестує 11-12 тис. гривень. Тож, мешканці дійсно мають чому радіти, адже у такий спосіб фак­тично підвищується рин­кова ціна їхнього житла. Водночас, інші калушани можуть мати до влади справедливі і обгрунтовані претензії, адже чимало з них проживають у бага­то­поверхівках зі значно гір­шими теплоізоляційними характеристиками зов­ніш­ніх стін (все-таки у шіст­де­ся­тому будинку товсті це­гляні стіни. — Авт.) і на­магаються утеп­литися за власні кошти.

За словами Юрія Реку­нова, у Калуші вже уте­п­лили кілька жи­тло­вих бу­динків за бюд­жетні кошти, але йшлося про невеликі споруди на кілька квартир. Також цьо­го року утеп­лили стіну де­в’я­типо­вер­хівки на майдані Шеп­тиць­кого (та­ким чином її підготували до нанесення муралу. — Авт.). А повне утеплення великого бага­токвар­тир­ного будинку за бюджет­ний кошт для міс­та дійсно є першим таким проек­том.

З цього приводу на сесії висловився депу­тат Володимир Павлів: мо­жливо, дійсно еконо­міч­но вигідніше утеплю­ва­ти, а не просто штукату­ри­ти, од­нак є прецедент. Ка­лушу, за словами депу­та­та, не вдалося отримати кредит на утеплення бюд­жетних установ, тому, можливо, варто більшу уваги приділяти утеплен­ню шкіл, дитячих садочків, інших будівель бюджетної сфери. Або, раз уже дій­шло до того, що місто утеп­лює житлові будинки, тре­ба створювати відпо­від­ну програму, щоб і меш­канці інших багатопо­вер­хових будинків могли от­римати аналогічне благо від міста. Адже саме де­путатам те­пер доведеться пояснювати калушанам: чому од­ним усе, іншим — нічого.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст