За себе і за сусіда

Ілюстрація. Будинкові лічильники тепла можуть збільшити не лише рахунки калушан за опалення, але й створити серйозне навантаження на міський бюджет


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

За себе і за сусіда

Дата публікації: 2017.11.27 | Коментарів: 1 | Переглядів: 2191

2 серпня в Україні вступив у дію закон про комерційний облік комунальних послуг. Він, зокрема, визначає, що вже через дев’ять місяців, тобто у серпні 2018 року, усі житлові будинки, приєднані до централізованого теплопостачання, мають бути оснащені приладом обліку – будинковим лічильником тепла. Кінцевий термін оснащення будинків вузлами комерційного обліку водопостачання – два роки від вступу у дію Закону. А власники квартир мають встановити розподільчі прилади обліку теплової енергії впродовж трьох років. Усі ці лічильники є обов’язковими.

Будуть платити навіть ті, у кого встановлене індивідуальне опалення

Згідно із Законом, після встановлення лічильників всі розрахунки за споживання теплової енергії, гарячої та питної води повинні будуть здійснюватися винятково за цими лічильниками. За задумом, це має захистити українців від свавілля монополістів, бо вони будуть оплачувати лише фактично спожиті послуги.Чи дійсно закон гарантує такий захист? Чи навпаки він створить людям купу проблем і змусить сплачувати більше коштів тим же монополістам?

Перше. На будинки мають бути встановлені вузли комерційного обліку тепла і води. Закон каже: внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку – регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, сплачуються споживачами послуг. Причому у переліку послуг, на які надається субсидія, такої немає.

Відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі, в якій вони встановлені. Це означає: якщо зловмисник пошкодить чи знищить прилад обліку, відповідати будуть мешканці. У тому числі – і нестимуть тягар додаткових витрат.Щоправда, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, а також на забезпечення їхньої охорони. Є сумніви, що на це буде достатньо коштів у місцевих бюджетах. До того ж, до кожного будинку, себто лічильника, не приставиш охоронця.

Друге. На вході мереж у квартири мають бути встановлені прилади розподільчого обліку. «Оснащення приміщень вузлами розподільного обліку теплової енергії здійснюється у кожному місці відгалуження систем опалення та водопостачання у приміщення»,–  йдеться у законі. Теплоносій подається стояках і на кожному треба буде ставити лічильник. Зрозуміло, коштом споживача. Коштують такі прилади від 6 до 10 тисяч гривень. Їхні показники почнуть враховувати, коли вони з'являться бодай у половини мешканців. Тут також прописано, що органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами розподільного обліку. Але незрозуміло, з яких ресурсів, тож, це також фінансовий тягар для людей.

Третє. Рано радіють люди, які встановили собі індивідуальне опалення у будинках, де є центральне. Їм також виставлять рахунок за загальний лічильник. Закон пише: «витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку».За цим законом власники індивідуального опалення сплачуватимуть не лише за лічильник, але й за тепло: «Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, розподіляється також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення».

Четверте. Закон чітко визначає механізм оплати. Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, води, обсяг спожитої послуги визначається за їхніми показаннями.Але лічильники будуть стояти на кожному будинку, і якщо виявиться, що сума всіх показань в квартирах менше, ніж свідчення будинкового лічильника, різницю доведеться компенсувати: «Якщо виникає різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку, така різниця розподіляється між усіма споживачами». Тобто, якщо ваш сусід відбирає воду в обхід лічильника чи ставить на лічильник магніт, то у такому разі за неї пропорційно заплатять усі мешканці. При цьому в законі сказано: якщо в будинку є квартири, в яких не встановили лічильник, то увесь "зайвий" обсяг розподілять між квартирами без приладів обліку.

Вибір без вибору

«Через відсутність обліку теплової енергії Україна щороку викидає у повітря 3 млрд доларів. Для потреб опалення поставляється 18,6 млрд м3 газу. За підрахунками фахівців на втрачене тепло йде 2,4 млрд м3 газу. Ще 9 млрд м3 йде на тепло, яке втрачається через погано утеплені будівлі», –  написав у своєму блозі віце-прем’єр міністр, міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. Урядовці вже прогнозують, як українці будуть менше сплачувати за опалення після встановлення лічильників.

Щоб перевірити потенціал «економії», візьмемо суми за централізоване теплопостачання, яку споживачам Калуша виставив «Водотеплосервіс» за січень поточного року. Для споживачів, будинки яких не мають приладів обліку, тариф становив 25,2 гривень за 1 кв. метр опалювальної площі. Для 25-ти будинків з приладами обліку тариф був інший, відповідно до показників лічильника. У жодному з цих будинків він не був меншим за 25,2 гривні. Лише у чотирьох будинках тариф становив менше 30 гривень за 1 кв. метр, а у 11-ти –  він був вищим за 40 гривень.

Для того, щоб справді економити, потрібне утеплення будівель.Домогтися суттєвої економії можна тільки при комплексному підході, коли заходи з термомодернізації стосуються всього будинку в цілому, а не окремих квартир, вважають фахівці. Між іншим, у законі виписано, що у рахунках до оплати надавач послуги має вписати «рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель». Але відповіді, звідки люди при таких тарифах, захмарних цінах та мізерних доходах мають взяти шалені суми на енергоефективність, немає. Так що, очевидно, принаймні на початковому етапі, лічильники призведуть до зростання сум за опалення у платіжках.

У Калуші з лічильниками не поспішають

На серпень 2017-го середній по країні показник оснащеності загальнобудинковими приладами обліку становив 70,47%. У Києві цей показник – 95%, у Луцьку – 100%. Але у Тернополі встановлено всього 10%, у деяких містах – 25-30%. Хоча переважна кількість сягнула планки у 60%, - повідомляє сайт Мінрегіонбуду.

Калуш належить до тих «деяких міст», які з лічильниками не поспішають і є аутсайдером у загальнодержавному процесі. Так, за інформацією КП «Водоетплосервіс», до початку опалювального сезону 2016/2017 років у Калуші було встановлено 18 будинкових вузлів обліку теплової енергії. У міжсезоння, попри те, що вже було відомо про обов’язковість таких приладів, встановили всього 10 лічильників. Відтак, станом на 15 жовтня у місті встановлено 28 будинкових лічильників тепла, які обліковують споживання у 40-а будинках. З них за кошти КП «Водотеплосервіс» встановлено  25 лічильників, ще 3– за кошти самих мешканців. «Розподільчими приладами  обліку  квартири в м. Калуші не  оснащені», – йдеться у відповіді КП «Водотеплосервіс» на інформаційний запит «Вікон».

Щодо будинкових лічильників холодного водопостачання, то вони у Калуші наразі повністю відсутні.

Калуське ЖЕО №4 обслуговує 152 багатоповерхівки, переважна більшість мають централізоване теплопостачання. На території обслуговування ЖЕО №1 – 212 будинків, з них до централізованого теплопостачання під’єднані 104. Таким чином, загальний рівень оснащення калуських багатоповерхівок будинковими лічильниками тепла – близько 20%.

Будинкові лічильники тепла можуть збільшити не лише рахунки калушан за опалення, але й створити серйозне навантаження на міський бюджет. Так, для споживачів, які проживають у будинках, обладнаних будинковими приладами обліку тепла і користуються субсидією, суми до оплати за опалення у минулому сезоні виявилися значно більшими, ніж розмір їхньої субсидії.Вони не вклалися у норми споживання теплової енергії на опалення 1 кв. метра площі житла у межах соціальної норми. Тож,таким споживачам було вирішено надати підтримку в оплаті теплопостачання з міського бюджету.  Загалом таку підтримку отримали 663 калушанта 95 пільговиків. Загальна сума –  понад 900 тис. гривень.

Йде до того,що надалі проблема, яку точково вирішили за рахунок міського бюджету, стане значно масштабнішою. Адже після встановлення будинкових приладів обліку для більшості будинків опалення суттєво подорожчає й у аналогічній ситуації опиниться значно більше калушан з тих, які мають пільги чи користуються субсидіями. Якщо і надалі з міського бюджету доведеться покривати вартість теплопостачання для них, це потягне до 6-7 мільйонів гривень (за умови, якщо вартість теплопостачання не зростатиме. – Авт.) за сезон. І якщо відповідних можливостей бюджет не матиме, то у такому разі люди опиняться у дуже складній ситуації: платити за опалення немає чим, грошей на утеплення будинку немає, борги не дозволять надалі отримати субсидію  і наростатимуть ще швидшими темпами.Це у підсумку може призвести до втрати житла.

Облік – це добре. Але відсутність утеплення старих багатоповерхівок, яке не по кишені ні людям, ні місту, – практично неминуче призведе до зростання витрат на опалення. Особливо це стосується тих будинків, де половина і більше мешканців перейшли на індивідуальне опалення. Для них централізоване теплопостачання може виявитися «золотим». Так, у Калуші загальна кількість споживачів централізованого опалення – 19 тис. абонентів, з них станом на жовтень 2017 року відмовилось від централізованого опалення 11466 абонентів (60%). Це критично багато.

Попри те, що для повного переходу на будинкової лічильники тепла залишилося обмаль часу, міська влада не поспішає озвучувати свою стратегію вирішення проблеми. Варіантів по суті – всього кілька. Або суцільно ставити лічильники (а для 100% забезпечення житлових будинків Калуша будинковими приладами обліку теплової енергії та водопостачання за поточними цінами орієнтовно необхідно понад 11 млн гривень.– Авт.) з розумінням того, що калушанам доведеться з власних кишень покривати тепловтрати не утеплених будинків. Або ж відмовлятися від централізованого опалення на користь індивідуального, принаймні, у тих будинках, де абонентів першого залишилося мало (але для цього потрібна згода самих споживачів і, не виключено, фінансова підтримка з міського бюджету. – Авт.). Ще один варіант–  надіятися на те, що закон у визначені терміни не запрацює. Але з огляду не те, що в Україні лічильники вже мають до 80% будинків, розраховувати на це не варто.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Ярослав_30.11.2017 9:19:11

А гроші Європейського банку, де.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: