Ілюстрація. Попри все, міська влада на даний час комплексну стратегію майбутнього житлово-комунального господарства не о У новому законі вперше пропонується розмежування послугна житлові ( з управління багатоквартирним будинком, як включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна) та комунальні ( послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).
Зараз квартири у більшості приватизовані, а багатоповерхові будинки перебувають на балансі ЖЕО або передані об’єднанню співвласників. Чинний Закон «Про житлово-комунальні послуги» містить поняття «балансоутримувач». За новим законом про ЖКП, тобто вже за півроку такого терміну не буде. Натомість, запроваджується послуга з управління будинком. Якщо співвласники не створили ОСББ і не визначилися, як управляти своїм будинком, орган місцевого самоврядування проводить конкурс, а тариф на послугу з управління визначається в результаті конкурсу. Управителем може бути або фізична особа-підприємець або юридична особа — суб’єкт підприємницької діяльності. Якщо управитель керує кількома будинками, він зобов’язаний за кожним з них вести окремий облік доходів і витрат та інформувати про них співвласників. Послуга з управління будинком не є обов’язковою. ОСББ може самостійно, без управителя, забезпечувати власні потреби.
Як визначатимуть тарифи? Якщо вартість послуги не регулюється державою (як, наприклад, на газ. — Авт.) чи місцевою владою, то у такому разі вона буде договірною. За законом, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування (тоді на рівні ціни, яку запропонує переможець конкурсу. — Авт.). Тариф на послугу управління включатиме витрати на утримання будинку та винагороду управителю.
Плата за комунальні послугу складатиметься з кількох частин. На послуги з газо-і електропостачання вона включатиме плату за саму послугу та плату за технічне обслуговування та поточний ремонт мереж. На інші комунальні послуги буде три складові тарифу: окрім вищеперелічених, ще й плата за абонентське обслуговування. Прицьому абонплата буде стягуватися незалежно від обсягу спожитих послуг.
Споживач зможе сплачувати меншу ціну за послугу, яка надана неякісно, або ж не сплачувати зовсім у разі її відсутності. Але це потрібно довести. До речі, така можливість є і сьогодні. Можна спрогнозувати, що у випадку комунальних підприємств довести неякісне надання послуг простіше, принаймні, можна апелювати до місцевої влади. А коли йдеться про приватні компанії, то можливості споживачів зменшуються. Не виключено, що доводити свою правоту треба буде у суді. А це складна і дорога справа. Щоправда, у профільному міністерстві планують створити житлово-комунальну інспекцію, яка реагуватиме на звернення мешканців тих чи інших будинків, де послуги надаються неякісно, але коли вона запрацює — незрозуміло. Якщо споживач упродовж щонайменше 30 днів поспіль відсутній у помешканні, то у такому разі він не має сплачувати за комунальні послуги, за винятком теплопостачання. Але це також треба буде довести.
Крім того, передбачена і сплата комунальниками штрафів споживачам, зокрема за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт. Розмір штрафу визначається договором.
Сміття – окремо. Плата за збір, вивезення й утилізацію побутових відходів є окремою комунальною послугою, яка не буде складовою тарифу на управління будинком (квартплати). Кабінет міністрів матиме право встановлювати порядок формування тарифів на послуги з поводження з твердими побутовими відходами. А конкретні тарифи встановлюватимуть компанії, які після місцевого конкурсу отримають право на надання населенню послуг зі збирання, переробки та захоронення відходів. І вони теж будуть цілком ринковими, тобто прибутковими для надавача послуги і, вірогідно, значно дорожчими для споживачів. Договір на вивіз сміття буде обов’язковим. Також споживач має забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
За законом, споживач, індивідуальний чи колективний, зможе вибрати постачальника комунальних послуг. Але, фактично, можна буде обирати лише управителя. Решту постачальників послуг на конкретній території все одно залишаться монополістами. А, значить, фактично не буде ні конкуренції, ні ринку.
Договори про надання комунальних послуг будуть укладатися строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення їх дії жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, він вважається продовженим на черговий однорічний строк. Закон передбачає кілька моделей договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників). Модель договірних відносин мають вибрати самі споживачі. Якщо вони самостійно не обрали одну з моделей, то у такому разі укладаються індивідуальні договори. Комунальні послуги з постачання та розподілу газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
Рахунки за газ та електроенергію виставлятимуться на підставі квартирних лічильників. У новому Законі про ЖКП чітко сказано, що комерційний облік цих послуг здійснюється за показниками індивідуальних лічильників. Тобто, показники будинкових лічильників, які останнім часом встановлювали облгази, значення не матимуть. Натомість, комерційними приладами для обліку в багатоквартирному будинку тепла, гарячої та холодної води залишаються будинкові прилади.
Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку – лише за згодою всіх мешканців.
Виконавець послуги повинен повідомити споживача про аварії та зміну цін. Він матиме не більше доби, щоб відреагувати на виклик споживача. Якщо в мережі відбулася поломка, постачальник послуг повинен повідомити споживача про це впродовж трьох годин, вказати причини аварії та термін ремонту.
Усі капітальні ремонти в будинку за новим законом будуть виконуватися виключно за рахунок власників квартир, які є співвласниками спільного майна — даху, підвалу, мереж тощо. Мешканці можуть доручити управителю накопичувати на окремому банківському рахунку кошти на капремонти, реконструкцію, реставрацію спільного майна будинку. При цьому закон не забороняє спрямовувати кошти бюджету на капремонти багатоквартирних будинків – у межах бюджетних програм і за рішенням міської ради.
З 2019 року субсидію мають виплачувати грошима. «Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», — йдеться в законі. Також з 1 січня 2019 року закон передбачає стягнення пені, якщо споживач заборгував за комунальні послуги. Її розмір — 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. При цьому загальний розмір не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Також, якщо споживач отримає зарплатню із затримкою або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, і це буде доведено документально, то у такому разі пеня нараховуватися не буде.
На відміну від чинного, у новому законі взагалі відсутня стаття щодо проведення громадських слухань у сфері житлово-комунальних послуг та громадського контролю за ними. Тобто громада більше не матиме механізму вносити свої пропозиції зокрема до тарифів на послуги.
Комунальна реформа у Калуші
Ще минулого року міська влада прийняла рішення про передачу у концесію КП «Екосервіс».За ідеєю комунальне підприємство як таке зникне, а його майно передадуть у довготривалекористування приватній фірмі разом із обов’язком збирати, вивозити та утилізувати побутове сміття. Хто буде займатися калуським сміттям — визначать на конкурсі. Очевидно, майбутній переможець (конкурс попередньо планують на лютий. — Авт.) повинен буде укладати прямі угоди зі споживачами. І практично немає сумнівів, що тарифи на цю послугу будуть значно вищими, ніж сьогодні закладено у тарифах ЖЕО.
За офіційними даними, КП «Екосервіс» працює зі збитками (прогноз на цей рік – мінус 137 тис. гривень. — Авт.), а борги населення (підприємство має прямі договори з мешканцями приватного сектору і ОСББ. — Авт.) щороку зростають: торік — 171 тис. гривень, цього року очікується 214 тис. гривень, наступного – 265 тис. гривень.
Укладання прямих договорів з населенням – це тривала робота на багато місяців, — зазначає керівник КП «Екосервіс» Ігор Свистун. За його словами, мешканці міста уникають їх укладання. Так, підприємство рознесло договори у будинку №60 на вул. Б. Хмельницького. Люди вислухали, договір взяли, але коли розносили, то двері відчинили мешканці усіх квартир за винятком семи. А вже коли працівники підприємства прийшли, щоб зібрати вже підписані документи, двері їм відчинили тільки у семи квартирах. Поки не буде відповідальності за відмову від укладання договору, вважає Ігор Свистун, ситуація не зміниться. Тому виведення послуги за збір ТПВ зі складу квартплати обернеться фінансовою катастрофою для комунального підприємства.
Зараз у Калуші тариф за вивезення і утилізацію ТПВ становить 7,5 грн за людину на місяць для мешканців багатоповерхівок. Він, за словами Ігоря Свистуна є збитковим для підприємства. Так, в Івано-Франківську мешканці сплачують 16,7 грн на місяць. Ігор Свистун розповів:
«На початок року, коли ми затверджували тариф, він був розрахований у розмірі 11,8 грн. Міська влада затвердила менший, а різницю підприємству дотує. Однак ця дотація не компенсує того, що за рік дизельне пальне, яке займає вагому частку у структурі тарифу, подорожчало на 40%».
Взялися у Калуші і за реформу ЖЕО. У листопаді виконавчий комітет підтримав проект рішення щодо проведення конкурсу з призначення управителя житлового будинку. На конкурс виставлять 255 багатоквартирних будинків. Конкурси по кожному будинку окремо мають відбутися у найближчих півроку.
Управителями можуть бути як ЖЕО, так і будь-які інші суб’єкти господарювання. Щоправда, навіть, якщо управителями стануть ЖЕО, то влада все одно більше не буде затверджувати тарифи на їхні послуги. Йде до того, що мешканці міста будуть сплачувати за утримання своїх будинків значно більше, ніж сьогодні сплачують ЖЕО — за ринковою вартістю послуг.
У міських ЖЕО є два варіанти: або піти на конкурс, або зникнути. Вірогідно, вони оберуть перше. Тим більше, не факт що бажаючих податися в управителі буде так багато. Принаймні, коли йдеться про старі будинки. Так, за словами начальника ЖЕО №4 Василя Фурди, підприємство до конкурсу наразі не готується (це ж стосується і ЖЕО №1. — Авт.). Однак він повідомив, що вже були зацікавлені, які зверталися, щоб з’ясувати поточний стан справ:
«Будь-хто може взятибудинок в управління. Але їх цікавлять власні прибутки, ніхто не зважає, що за цим стоять люди і їхні будинки. Потенційні управителі цікавляться лише тим, які надходження квартплати має підприємство, а коли бачать у якому стані будники, які борги населення, то інтерес пропадає».
Загалом фінансовий стан міських ЖЕО важкий: за цей рік збитки кожного перевищують 1,2 млн гривень, а сумарна заборгованість населення за послуги ЖЕО – близько 7 млн гривень Цього року міська влада збільшила тарифи на послуги ЖЕО. Але є інша проблема: у них закладені мізерні як на сьогодні заробітні плати комунальників. Відтак, треба або збільшувати зарплати і, відповідно, тарифи, або залишати все як є і бути готовим до того, що у Калуші взагалі не буде кому обслуговувати будинки:
«За такі гроші ніхто не хоче працювати. Навіть двірники, не кажучи про спеціалістів. Люди стараються десь виїхати на заробітки».
Щодо КП «Водотеплосервіс», то підприємство наступного року планує забезпечити будинки міста будинковими приладами обліку води і тепла. Принаймні, у програмі соціально-економічного розвитку на наступний рік йдеться про намір придбати і встановити 206 лічильників теплової енергії (на 7,6 млн гривень) і 247 лічильників холодної води (3,5 млн гривень). Водночас, у Калуші цього року за бюджетні гроші планують встановлювати індивідуальне опалення мешканцям міста. Насамперед, у тих будинках, де більше 60% квартир вже відмовилися від централізованого опалення. Така ініціатива пов’язана з тим, що лічильники призведуть до різкого підвищення вартості послуги (особливо, якщо таких споживачів мало. — Авт.). У таких умовах кращий варіант – повністю відмовитися від центрального теплопостачання.
Попри все, міська влада на даний час комплексну стратегію майбутнього житлово-комунального господарства не озвучила. Хоча за чинним законом про ЖКП «органи місцевого самоврядування… не рідше одного разу на рік через засоби масової інформації інформують населення про стан та плани, проекти розвитку, реформування житлово-комунального господарства відповідного населеного пункту».
Не факт, що за півроку всі норми нового закону про житлово-комунальні послуги будуть виконуватися. Проблема не у тому, що люди не хочуть якісних послуг: їм просто нізвідки їх оплачувати.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
