Похорони через суд. Яким буде масштаб проблеми?

З 16 березня в Україні вступає в силу поправка до статті 242 Кримінально-процесуального кодексу, яка може серйозно ускладнити життя громадянам і практично гарантовано ускладнить роботу слідчих поліції і правоохоронної системи в цілому.
Переглядів: 1129
Ілюстрація. У Калуші ще якось пристосуються, а що говорити про, скажімо, Косівський, Верховинський та інші віддалені рай

Згадана стаття описує підстави для проведення експертизи в рамках розслідування кримінального провадження. У попередній редакції від 2014 року йшлося, що «експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання». У новій редакції сказано, що «експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження».

Тобто, досі слідчий, який розслідує кримінальну справу, міг самостійно звернутися до експерта. Тепер він має підготувати клопотання, отримати погодження в прокуратурі і звернутися до суду. Суд упродовж 72-ох годин виносить рішення про проведення експертизи.

Запровадження цієї правки викликало шквал обурення в суспільстві. Насамперед, тому, що експертиза має бути призначена для встановлення причин смерті, якщо, наприклад, людина раптово померла вдома чи на вулиці. А це значить, що родичі певний час не зможуть похоронити тіло, відтак у людей вникне маса клопотів та додаткових витрат через необхідність десь зберігати тіло, допоки нарешті не буде призначена експертиза. А це може статися аж за три дні.

Шокову реакцію суспільства «підігріли» і повідомлення, що тепер без суду взагалі нікого не можна буде поховати. Як наслідок – завалені справами суди, не виключені порушення термінів розгляду, колапс слідства і переповнені холодильні камери похоронних бюро, які шалено збагачуються на нових правилах. Що буде у випадку, якщо місця на всі тіла там не вистачить, складно уявити. Чи обґрунтованими є такі очікування? За інформацією «Вікна» звернулися до заступника начальника Калуського відділу поліції, начальника слідчого відділу Ігоря Яцика.

За його словами, у змінах до законодавства йдеться лише про ті випадки, де є підозри, що смерть не буда природньою, за якими відкривають кримінальну справу та призначають експертизу тіла померлого. Якщо людина померла вдома чи на вулиці, але є відомості, що вона хворіла чи вона перестарілого віку, то у такому випадку для родичів нічого не змінюється: вони викликають поліцію і швидку, лікар фіксує смерть, видає необхідну довідку. Тоді поліцейські факт фіксують, але через відсутність підстав кримінальну справу не порушують. Відтак не потрібно проводити якісь слідчі дії, експертизи за рішенням суду тощо і родичі можуть спокійно поховати померлого.

У інших випадках, наприклад, якщо смерть була раптовою, у молодому віці, а покійний не перебував на обліку лікаря у зв’язку з захворюванням, чи виникають будь-які підозри щодо її насильницької природи, поліція порушує кримінальну справу з приміткою «природня смерть або нещасний випадок».У такому разі призначається експертиза, яка має надати відповідь про причину смерті. Такі випадки якраз і вимагатимуть рішення суду для проведення експертизи.

Яким може бути масштаб проблеми? За словами Ігоря Яцика, у Калуші і Калуському районі впродовж минулого року поліція виїжджала на понад 1300 випадків смертей людей вдома. З них 1170 смертей мали природні причини, тобто лікар видав довідку і експертиза не проводилася. А у 144-х випадках смертей були порушені кримінальні справи, проведено експертизу. Усі ці справи закриті, оскільки експертиза не встановила насильницьких причин смерті. Це означає, що в одному з 8-9 випадків смертей людей вдома слідчим таки потрібно йти до суду. А у місті і районі фіксується один випадок «сумнівної» смерті на 2-3 дні. Насправді, це не так багато, щоб створити якісь глобальні проблеми, зокрема, зі зберіганням тіл померлих в очікуванні рішення суду.

Як повідомила «Вікнам» заступник міського голови Наталка Табачук, наразі судово-медична експертиза проводиться на базі відділення патанатомії Калуської ЦРЛ. Відділення повністю оснащене і всім забезпечене, зокрема і холодильним обладнанням. У зв’язку зі суспільною напругою, міська влада обіцяє моніторити ситуацію. І якщо дійсно виникатимуть проблеми, то будуть прийматися і відповідні рішення. Головне, що база у Калуші є.

Втім, скандальні правки до законодавства можуть вдарити не лише по громадянах. Вони є, в першу чергу, незручними для слідства. І це ще м’яко сказано. Бо коштуватимуть платникам податків шалених коштів.

Так, за новим законодавством, надавати дозволи на проведення експертизи повинен суд за місцем реєстрації юридичної особи, яка проводить слідство. Усі поліцейські підрозділи області мають одну юридичну особу – Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області. Юридична адреса – Івано-Франківськ. Тобто лише Івано-Франківський міський суд може приймати до розгляду клопотання слідчих і виносити постанови про призначення експертизи. А слідчі з усієї області мають їздити туди-сюди, причому по кожній справі кілька разів, як мінімум двічі: подати клопотання, потім бути присутнім на розгляді справи і отримати рішення. Якщо взяти лише Калуш і Калуський район, то минулого року проведення експертизи знадобилося у 144-х випадках смертей. Для цього, за новими правилами, потрібно було б з’їздити до Франківська і назад щонайменше три сотні разів. А, крім того, щороку мають проводитися сотні інших експертиз, дозвіл на проведення яких теж з 16 березня має давати суд. Відтак, буде витрачатися маса грошей на пальне, робочого часу і так далі. І це на тлі нестачі кадрів, ресурсів, зростання злочинності.

Очевидно, через законодавчі зміни не можна розраховувати на те, що краще почнуть розслідувати крадіжки та інші злочини, поліція буде зайнята іншим. У Калуші ще якось пристосуються, а що говорити про, скажімо, Косівський, Верховинський та інші віддалені райони.

Треба врахувати, що щороку призначаються тисячі експертиз і відтепер в суд обласного центру за дозволами на експертизу будуть змушені їхати не лише слідчі, але й зацікавлені сторони провадження: потерпілі, підозрювані, родичі. Це теж додаткові витрати і клопіт, але вже – для громадян.

Суть змін у тому, що ключова роль у питанні, проводити чи не проводити експертизу, тепер належить суду. Причому йдеться не лише про експертизу тіла померлого, а й про інші дослідження спеціалістів, потрібні для розслідування кримінальної справи. Слідчий поліції відповідає за те, щоб усі необхідні експертизи були призначені, експерт – відповідає за достовірність і вичерпність результатів експертизи, а от рішення суду може бути будь-яким. Наприклад, суд може відмовити у проведенні експертизи, бо не вбачатиме достатньо підстав. І за це ніхто не відповідатиме. Відповідно, вже на початкову етапі можна буде «розвалити» будь-яку кримінальну справу. Нові правила призведуть до того, що процедура розслідування стане більш громіздкою, у ній з’являються нові ланки, а, значить, – і нові потенційні ризики.

Не виключено, що скандальні правки до кримінально-процесуального кодексу скасують. Принаймні, така ініціатива у ВРУ є.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст