загрузка...

Калуський Генплан: підводні камені і невтішні прогнози

Від стихійної забудови Калуш постраждав мінімально: з’явилися кілька будинків у дворах, капітальні споруди на зупинках


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Калуський Генплан: підводні камені і невтішні прогнози

Дата публікації: 2018.03.21 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1708

Минулого року Калуш почав розробляти Генплан. Так, депутати Калуської міської ради дали дозвіл на його розробку наприкінці липня. Розробляє Генплан для Калуша ДП "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування", який під часпроведених торгів опустив ціну до 610 тисяч гривень. Інші проектанти просили більші суми. До прикладу, НДІ «Діпромісто», з яким Калуська міська рада укладала угоду на виготовлення Генплану ще у 2004 році, але так і не профінансувала проект до кінця, свої послуги торік оцінив майже у мільйон гривень.

Минулого року за розроблення Генплану міська рада витратила 240 тис. гривень. Цього року проект має бути повністю профінансований і, як повідомив «Вікнам» головний архітектор міста Роман Кузик, орієнтовно на вересень Калуш, нарешті, мав би отримати очікуваний документ.Зараз відбувається підготовка історико-архітектурного плану, який є складовою Генплану.

Калуські пам’ятки архітектури: краще менше та краще

За словами Романа Кузика, у Калуші чимало пам’яток архітектури. Міське управління звернулося до обласного управління культури, яке веде облік цих пам’яток для того, щоб отримати їхній вичерпний перелік. У Калуші немає пам’яток архітектури державного значення. А до місцевих пам’яток належить немало будівель, які включені туди за невідомо якими критеріями і не мають жодної історичної чи архітектурної цінності.

До пам’яток архітектури належить руїна колишньої Ратуші. Минулого року у Калуші відбувалася дискусія щодо її майбутнього. Йшлося про два варіанти: відновлювати як пам’ятку з відповідними обмеженнями, необхідністю знести добудову і заплатити більше, або ж позбавляти залишки споруди охоронного статусу і на її місці будувати нову Ратушу. Нібито представники міської влади схилялися до другого варіанту. Але, як зазначив Роман Кузик, депутати міської ради жодних рішень не прийняли — обмежилися розмовами. Отож, відділ архітектури не мав підстав нікуди звертатися щодо позбавлення будівлі Ратуші статусу пам’ятки архітектури.

«Без рішення, яке може прийняти лише Калуська міська рада ми не можемо вчиняти жодних дій щодо Ратуші».

Так само, за словами головного архітектора міста, відповідного статусу свого часу набули як мінімум три приватні житлової будинки, які на сьогодні вже знесені. Наприклад, один з таких будинків знаходився біля дороги на Височанку поблизу Калуського коледжу культури і мистецтв.

На місці знесеного будинку біля коледжу культури виріс новий

Після того, як міська влада отримає перелік калуських пам’яток, то, очевидно, треба буде проводити його ревізію. Роман Кузик зазначив: споруди, які не мають цінності і потрапили у перелік випадково, або яких уже реально не існує, повинні бути звідти виключені. Хоча це процедура — не з простих, підсумовує Роман Кузик:

«Включити об’єкт у реєстр пам’яток архітектури просто, досить написати реферат на кілька аркушів, а от виключити – ні».

Між тим, охоронний статус — це ще й додатковий клопіт у випадку, якщо потрібно проводити якісь ремонтні роботи чи реконструкцію. Торік, коли Калуська міська рада виділяла кошти на підсилення фундаменту першої школи, яка теж належить до пам’яток архітектури, для отримання дозволу вимагалося кілька поїздок до Києва та документи, яких не треба, якби йшлося про звичайну споруду.

В Інтернет-мережі можна ознайомитися з державним реєстром місцевих пам’яток архітектури і містобудування Івано-Франківської області, у тому числі і з тими, які розташовані у Калуші. Звичайно, цей перелік може виявитися дещо застарілим, але в основному – це офіційний, а, значить, достовірний реєстр. У переліку калуських пам’яток — 45 будівель і споруд на території міста. У тому числі і близько 20-ти житлових будинків. У реєстрі, наприклад, сім житлових будинків на вул. Степана Бандери, п’ять – на площі Героїв, житлові будинки на вул. Вітовського, Дзвонарській — будинок родини Фельчинських і старий приватний будинок за адресою вул. Дзвонарська, 3.

Цей будинок на вулиці Дзвонарська також внесений до місцевих пам’яток архітектури і містобудування Івано-Франківської області

А також такі відомі калушанам споруди, як церкви (костел Святого Валентина, церква Святого, Архистратига Михаїла, церкви житлових масивах Загір’я, Підгірки і Хотінь), кілька будівель на вул. Івана Франка (адмінбудівля міської ради і перша школа), районний будинок культури на вул. Шевченка, будівля Ратуші, комплекс старого калійного заводу, а також більш сучасні – ПК «Мінерал» і готель на вул. Чорновола.

Єдина архітектура цінність більшості калуських пам’яток – це їхній вік – плюс-мінус сто років. І практично немає сумнівів, що охоронний статус багатьох «пам’яток» ніяк не враховується їхніми власниками при проведенні ремонтних робіт, реконструкції чи навіть знесенні. У багатьох випадках статус пам’ятки є суто формальним, однак він має значення при створенні Генплану, який повинен враховувати місця розташування пам’яток,анеобхідність їхнього збереження є серйозними обмежуючим фактором для планування міської забудови. Тож, зараз в інтересах міста провести ревізію переліку калуських пам’яток і, по можливості,виключити з переліку ті об’єкти, які не мають жодної історичної чи архітектурної цінності. Як мінімум ті, які зараз існують лише в реєстрах і на папері.

Деградація триватиме. Питання — в темпах

Генплан є фундаментальним документом, який описує перспективи життєдіяльності міста, виходячи з розвитку демографічної ситуації, перспектив розвитку промисловості тощо.

Так, бурхливий розвиток хімічної промисловості на початку 60-х років минулого століття сприяв формуванню потужного Калуського промвузла, представленого хіміко-металургійним комбінатом та швидким зростанням населення міста. Для розселення працівників виробництва освоювали вільні землі, розташовані між старим містом і промвузлом. На цих територіях сформувалися 4 мікрорайони, забудова яких велася переважно 5-поверховими будинками перших масових серій. На той час, розглядаючи Калуський промвузол як важливу ланку господарського комплексу всього Радянського союзу, на урядовому рівні розглядався варіант відселення калушан і створення нового міста у районі села Креховичі. У 1973 році було виготовлено Генеральний план “Креховичі”. Проте, фінансування цього масштабного проекту так і не розпочалося. Тому “Діпроміст” у 1978 році розробив Генплан міста Калуша в існуючих межах та з подальшим розвитком в екологічно безпечному напрямку – села Студінка. Цьому Генплану 40 років і він, м’яко кажучи, неактуальний. Насамперед, тому, що докорінно змінилася демографічна ситуація.

У 1978 році прогнозувалося, що до 2003 року населення міста становитиме 125 тисяч осіб, а у подальшій перспективі сягне 200 тис. чоловік. Проте, економічна криза уповільнила розвиток промисловості, у результаті чого чисельність населення у Калуші почала скорочуватися.

Свого часу, п’ять-шість років тому, Київський інститут стратегічного розвитку міст розробив прогноз щодо збільшення кількості населення міста Калуша до 2025 року. Були запропоновані два сценарії розвитку ситуації. Оптимістичний прогноз зводився до того, що у 2025 році населення Калуша зросте до 70 тис. мешканців. За найгіршими прогнозом – становитиме 60-63 тисячі мешканців.

Станом на початок 2018 року вже можна зробити висновок, що Калуш за оптимістичним сценарієм не пішов і чисельність населення продовжує скорочуватися. До нового Генплану має розроблятися і новий демографічний прогноз. У 2017 році «Прогноз чисельності та статево-вікового складу населення м. Калуш Івано-Франківської області до 2036 року» розробив Інститутдемографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної Академії наук України. І цей прогноз є шокуючим, адже навіть оптимістичний сценарій не передбачає збільшення чисельності населення міста.

За оптимістичним сценарієм, через 18 років чисельність населення Калуша зменшиться на 0,6% і становитиме 66,7 тис. осіб. Інший – реалістичний — варіант передбачає, що населення міста скоротиться на 18,5% і у 2036 році становитиме менше 55 тис. осіб. При цьому і оптимістичний, і реалістичний сценарій зводяться до того, що населення Калуша старітиме, і якщо зараз у місті чверть городян мають вік 60 і більше років, то до 2036 року таких людей буде плюс–мінус третина від усіх калушан. Відповідно, за усіма прогнозами,частка дітей віком до 15-ти років буде знижуватися з 15,9% у минулому році до 14,9% у 2036-у за оптимістичного розвитку подій або до 12,4% за, відповідно, реалістичним сценарієм.

Останні демографічні дані оптимізму не додають. За інформацією обласного управління статистики, торік у Калуші в середньому проживали близько 66,8 тис. постійних мешканців, а на початок цього року – вже 66,5 тис.

Негативна демографічна динаміка не скасовує необхідності будувати нове житло, хоча б для того, щоби було куди відселяти людей, які проживають у зонах можливих просідань над шахтними виробітками. Однак будувати нові школи і дошкільні заклади з таким прогнозом сенсу, напевне, немає.

Втім, це лише прогноз, який може і не справдитися. А Калуш отримає несподіваний поштовх для розвитку, як, наприклад, рекреаційний чи туристичний центр.

Від стихійної забудови Калуш постраждав мінімально

Генеральний план будь-якого населеного пункту є детальною стратегією його розвитку на найближчих 15-20 років. Згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", генплан — це містобудівна документація, яка визначає принципові рішення щодо розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генплан включає все: зелені зони, транспортні шляхи, відпочинкові зони, комунальну сферу, житлові мікрорайони, усю інфраструктуру. Цей документ значно спрощує роботу влади, проте, встановлює і певні рамки у таких сферах, як, наприклад, продаж земельних ділянок та будівництво.

Втім, за десятиліття поки старий Генплан не враховувався, а нового не було, бо не виділяли грошей. Законодавство було досить ліберальним до забудовників в українських містах, в тому числі і в Калуші. Будували, як і якому заманеться: багатоповерхівки та магазини на місці скверів і парків, споруди — в межах червоних ліній, де теоретично мала б бути збережена можливість розширення проїжджої частини тощо. Не оминула така умовно стихійна забудова і Калуш. Але, як твердить Роман Кузик, наше місто такі процеси зачепили мінімально. З’явилися кілька будинків у дворах, капітальні споруди на зупинках, але у більшості, наприклад, зелені зони у Калуші збережені. Це пов’язано зокрема і з тим, що Калуш уникнув будівельного буму, як, наприклад, це відбулося в сусідньому Івано-Франківську.

Останнім часом у Калуші виносять на громадське обговорення проекти детального планування окремих територій – для нового будівництва, зміни цільового використання, реконструкції, розширення комерційних об’єктів тощо. Їх на офіційному сайті міста близько двох десятків. Можливо, принаймні, на цьому етапі варто дочекатися нового Генплану? За словами Романа Кузика, усі ПДП, які вже затверджені міською радою чи винесені на обговорення, стосуються локальних питань, в основному — приватних об’єктів і на приватних земельних ділянках. Тож, на Генплан у глобальному сенсі подібні рішення не впливатимуть.

Наступний етап створення Генплану – зонування і поділ міста на квартали. На початку року були розіслані запити в управління водних ресурсів, земельникам, енергетикам тощо. Зібрана інформація у найближчі місяці буде опрацьовуватися, повідомив головний архітектор міста.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: