Ілюстрація. Калушанка та її наставник дослідили, у зв’язку з чим споживання тепла на одиницю площі у калуських баг Так, наприклад, у лютому, у Калуші рахунки за спожите тепло відповідно до показів лічильників виставили мешканцям 35-и будинків. А всього у місті було встановлено 24 будинкові прилади обліку (окремі лічильники обслуговують групи будинків. – Авт.). Для порівняння у попередньому опалювальному сезоні 13 лічильників обслуговували 25 міських багатоповерхівок.
В лютому 2018 року тариф за послугу з централізованого опалення для населення без приладів обліку за 1м² опалювальної площі становив 28,87 грн. Для семи будинків з лічильниками він був нижчим, а для більшості – вищим, ніж у будинках без лічильників. При цьому мешканці п’яти будинків у лютому сплачували за опалення 40 і більше гривень за 1 кв. метр. Зокрема це будинки за адресами: проспект Лесі Українки, 3 (40,11 грн), Лесі Українки, 8 (41,41 грн) та на вул. Пушкіна, 13а, 13б, 13в, 15,15а, 15б, 15в (39,58 грн), Пушкіна 3,3а,3б (39,44 грн), Пушкіна, 2 (42,48 грн), Пушкіна, 6 (40,39 грн) і Пушкіна, 8 (42,48 грн). При цьому мешканці цих же будинків, які мали будинкові лічильники і у попередньому опалювальному сезоні (пр. Лесі Українки, 8, Пушкіна, 13а-15в), також платити одні з найвищих у місті тарифів на опалення.
У зв’язку з чим споживання тепла на одиницю площі у калуських багатоповерхівках настільки різниться?
Одинадцятикласниця Калуської гімназії ім. Дмитра Бахматюка Катерина Коршинська під науковим керівництвом керівника гуртка «Астрономія і фізика» міського Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Зіновія Бігуна дослідила це питання. Її наукова робота «Розрахунок теплових втрат деяких об’єктів міста Калуша та способи їх зменшення», частиною якої є аналіз витрат тепла на централізоване опалення багатоквартирних житлових будинків в опалювальному сезоні 2016-2017 років, цього року перемогла на ІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук у відділенні технічних наук і буде представлена на ІІІ завершальному етапі конкурсу.
Будинки порівнювалися за такими критеріями, як рік забудови (побутує думка, що чим старіші будинки, тим більші у них втрати тепла), технічні характеристики (поверховість, матеріал і товщина стін, тип покрівлі), частка квартир з індивідуальним опаленням тощо. Гімназистка зазначає:
«Виявилося, що у жодному з 25-ти будинків, оснащених лічильниками тепла, в останні роки не проводилося жодних теплоізоляційних робіт, і це дало можливість зробити певні висновки щодо того, чому одні будинки з розрахунку на одиницю житлової площі споживають в півтора-два рази більше тепла, ніж інші, виходячи з їхніх базових характеристик».
Як показав порівняльний аналіз, сучасніший – не означає тепліший, і будинки до 1980-го року забудови в цілому споживають менше тепла, ніж побудовані пізніше.
Ще один стереотип стосується «холодних» панельних будинків. Але, як показує споживання тепла у Калуші, цегляні будинки, наприклад на вул. Пушкіна, на одиницю площі споживають значно більше теплової енергії, ніж панельні на вул. Євшана. Але найчіткіше прослідковується залежність між поверховістю і споживанням тепла, зокрема, для мешканців дев’ятиповерхових будинків централізоване опалення з лічильником обходиться дорожче, ніж для мешканців п’ятиповерхових. Очевидною є і залежність витрат тепла від частки квартир у будинку, які відмовилися від централізованого і перейшли на індивідуальне опалення. Наприклад, у будинку за адресою пр. Лесі Українки, 8, де тариф на опалення другий рік поспіль один з найвищих у місті, на центральному опаленні залишилося менше третини квартир. І, навпаки, там, де 50% і більше квартир на центральному теплопостачанні, платити людям доводиться менше.
Ще кілька закономірностей: частка сумарної житлової площі квартир з центральним опаленням практично завжди менша, ніж їхня частка від загальної кількості (це означає, що на індивідуальне опалення скоріше переходять власники великих квартир), а індивідуально утеплювати квартири з фасаду будинку схильні жителі «панельних» будинків. Тому не виключено це також допомагає їм зберігати тепло, хоча клаптикове утеплення загалом вважається малоефективним.
Богдана ТИМЧИШИН, журналіст
