У Калуші — останній сезон без лічильників

Ілюстрація. Калушанка та її наставник дослідили, у зв’язку з чим споживання тепла на одиницю площі у калуських багатоповерхівках настільки різниться


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

У Калуші — останній сезон без лічильників

Дата публікації: 2018.04.19 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1264

7 квітня у Калуші офіційно припинили опалювальний сезон. А вже до початку наступного усі багатоповерхівки Калуша вже мали б бути оснащені будинковими лічильникам обліку теплової енергії. До речі, за цим показником Калуш значно відстає від інших міст України.

Так, наприклад, у лютому, у Калуші рахунки за спожите тепло відповідно до показів лічильників виставили мешканцям 35-и будинків. А всього у місті було встановлено 24 будинкові прилади обліку (окремі лічильники обслуговують групи будинків. – Авт.). Для порівняння у попередньому опалювальному сезоні 13 лічильників обслуговували 25 міських багатоповерхівок.

В лютому 2018 року тариф за послугу з централізованого опалення для населення без приладів обліку за 1м² опалювальної площі становив 28,87 грн. Для семи будинків з лічильниками він був нижчим, а для більшості – вищим, ніж у будинках без лічильників. При цьому мешканці п’яти будинків у лютому сплачували за опалення 40 і більше гривень за 1 кв. метр. Зокрема це будинки за адресами: проспект Лесі Українки, 3 (40,11 грн), Лесі Українки, 8 (41,41 грн) та на вул. Пушкіна, 13а, 13б, 13в, 15,15а, 15б, 15в (39,58 грн), Пушкіна 3,3а,3б (39,44 грн), Пушкіна, 2 (42,48 грн),  Пушкіна, 6 (40,39 грн) і Пушкіна, 8 (42,48 грн). При цьому мешканці цих же будинків, які мали будинкові лічильники і у попередньому опалювальному сезоні (пр. Лесі Українки, 8, Пушкіна, 13а-15в), також платити одні з найвищих у місті тарифів на опалення.

У зв’язку з чим споживання тепла на одиницю площі у калуських багатоповерхівках настільки різниться?

Одинадцятикласниця Калуської гімназії ім. Дмитра Бахматюка Катерина Коршинська під науковим керівництвом керівника гуртка «Астрономія і фізика» міського Центру науково-технічної творчості учнівської молоді Зіновія Бігуна дослідила це питання. Її наукова робота «Розрахунок теплових втрат деяких об’єктів міста Калуша та способи їх зменшення», частиною якої є аналіз витрат тепла на централізоване опалення багатоквартирних житлових будинків в опалювальному сезоні 2016-2017 років, цього року перемогла на ІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук у відділенні технічних наук і буде представлена на ІІІ завершальному етапі конкурсу.

Будинки порівнювалися за такими критеріями, як рік забудови (побутує думка, що чим старіші будинки, тим більші у них втрати тепла), технічні характеристики (поверховість, матеріал і товщина стін, тип покрівлі), частка квартир з індивідуальним опаленням тощо. Гімназистка зазначає:

«Виявилося, що у жодному з 25-ти будинків, оснащених лічильниками тепла, в останні роки не проводилося жодних теплоізоляційних робіт, і це дало можливість зробити певні висновки щодо того, чому одні будинки з розрахунку на одиницю житлової площі споживають в півтора-два рази більше тепла, ніж інші, виходячи з їхніх базових характеристик».

Як показав порівняльний аналіз, сучасніший – не означає тепліший, і будинки до 1980-го року забудови в цілому споживають менше тепла, ніж побудовані пізніше.

Ще один стереотип стосується «холодних» панельних будинків. Але, як показує споживання тепла у Калуші, цегляні будинки, наприклад на вул. Пушкіна, на одиницю площі споживають значно більше теплової енергії, ніж панельні на вул. Євшана. Але найчіткіше прослідковується залежність між поверховістю і споживанням тепла, зокрема, для мешканців дев’ятиповерхових будинків централізоване опалення з лічильником обходиться дорожче, ніж для мешканців п’ятиповерхових. Очевидною є і залежність витрат тепла від частки квартир у будинку, які відмовилися від централізованого і перейшли на індивідуальне опалення. Наприклад, у будинку за адресою пр. Лесі Українки, 8, де тариф на опалення другий рік поспіль один з найвищих у місті, на центральному опаленні залишилося менше третини квартир. І, навпаки, там, де 50% і більше квартир на центральному теплопостачанні, платити людям доводиться менше.

Ще кілька закономірностей: частка сумарної житлової площі квартир з центральним опаленням практично завжди менша, ніж їхня частка від загальної кількості (це означає, що на індивідуальне опалення скоріше переходять власники великих квартир), а індивідуально утеплювати квартири з фасаду будинку схильні жителі «панельних» будинків. Тому не виключено це також допомагає їм зберігати тепло, хоча клаптикове утеплення загалом вважається малоефективним.

Богдана ТИМЧИШИН, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: