Кому по кишені найвища орендна плата у місті?

Конкурсна комісія під головуванням заступника міського голови Руслани Вайди визнала переможцем претендента, який запропонував найбільшу суму орендної плати


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Кому по кишені найвища орендна плата у місті?

Дата публікації: 2018.05.14 | Коментарів: 0 | Переглядів: 2858

Комунальний «будиночок» на вул. Чорновола, 44, мабуть, роки не бачив до себе такої уваги, як це трапилося днями – коли його вирішили передати в оренду. У результаті конкурсу орендна плата виросла майже вп’ятеро і є дорожчою, ніж пропозиції із оренди приватного майна на відповідних сайтах. Імовірно, така висока плата стимулюватиме орендаря до якнайшвидшої приватизації. Хто і яку ціну заплатить за комунальне майно та чи міській громаді від цього полегшає?

У Калуші відбувся конкурс на оренду приміщення на вул. Чорновола, 44. Це — окрема будівля, площею 44 кв. метри, яку раніше орендувала Калуська територіальна первинна організація УТОС. Громадську організацію «переселили» ще раніше, а от що робити із самим приміщенням, вагалися.

Голова Фонду комунального майна Калуша Олександр Челядин каже:

«Я був прихильником аукціону, бо, згідно зі змінами законодавства, зараз орендарю стало значно важче викупити приміщення. Однак, такою була позиція міського голови».

Ще торік Олександр Челядин стверджував, що є бажаючі викупити приміщення на вул. Чорновола під житло. Аукціон, на думку голови Фонду, мав створити конкуренцію, адже розташування будівлі привабливе для бізнесу.

Стартова орендна плата становила 2778 гривень на місяць і в результаті конкурсу виросла приблизно вп’ятеро. Це, мабуть, найвища орендна плата у місті за оренду комунального майна.

На конкурс прийшли шестеро претендентів.  Підприємець Олег Ґедзь подав одразу два конверти із різними сумами орендної плати (3100 та 3300 гривень); власник готелю «Чорногора» Ігор Олійник запропонував платити 9 000 гривень  на місяць (ціни вказані без ПДВ. — Авт.). Обоє раніше представляли «Автомайдан Калущини». Підприємець Тетяна Селебинка мала намір орендувати приміщення за 7 000 гривень на місяць, підприємець Оксана Стовбан – за 12 000 гривень. Підприємці також пов’язані між собою. Депутат міської ради Володимир Кузик запропонував 4500 гривень орендної плати на місяць, а підприємець Володимир Чолій – 11 100 гривень.

Ігор Ігор Олійник поділився планами

«Хочу зробити тут готель».

Згідно із умовами конкурсу, приміщення надавалося під розміщення офісу.

Конкурсна комісія під головуванням заступника міського голови Руслани Вайди визнала переможцем претендента, який запропонував найбільшу суму орендної плати – Стовбан Оксану Ярославівну.

Проте, як планує використати приміщення переможець конкурсу, «Вікнам» не вдалося довідатися. Номер телефону, зазначений у реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, з’ясувалося, належить Оксані Шутяк – депутату міської ради та сестрі заступника міського голови Руслани Вайди.  

Згідно із реєстром юридичних та фізичних осіб-підприємців, Оксана Стовбан прописана у Завадці, а основним КВЕДом її занять є «інші види роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах». Проте свою юридичну адресу Оксана Стовбан зазначає іншу – вул. Каракая, 10. За цією адресою розташований магазин «Терези», який, як уже писали «Вікна», на всіх офіційних нагородженнях пов’язують із Оксаною Шутяк.

У 2016 та 2017 роках Оксана Стовбан отримувала замовлення від структур міської ради. Зокрема, йдеться про представницькі витрати по харчуванню (послуги офіціантів), хоча такого КВЕДу у підприємця немає; послуги з організації харчування (у кафе-ресторані «Терези») та придбання новорічних подарунків. Цікаво, що переможцем закупівлі з організації харчування у грудні 2017 року виконавчий комітет Калуської міської ради визнав  підприємця Тетяну Селебинку, однак, угода, завантажена до системи ProZorro, — із Оксаною Стовбан.

У соціальній мережі Тетяна Селебинка, Оксана Стовбан, Оксана Шутяк та Руслана Вайда значаться як родичі. Нагадаємо, родичі та сім’я заступника міського голови у минулі роки викупили кілька комунальних приміщень.

Хто і за скільки купив Калуш?

Враховуючи ПДВ, Оксана Стовбан платитиме 14 400 гривень орендної плати на місяць або 327 гривень за 1 кв. метр. Приміром, на сайтах із продажу майна в оренду пропонується приміщення колишнього бару «Дзеркальний», яке перейшло у приватну власність. Вартість 1 кв. метра тут становить 290 гривень. Можна припустити, що висока орендна плата стимулюватиме Оксану Стовбан до якнайшвидшого викупу приміщення. Його оціночна вартість – 250 тис. гривень. Якби комунальне майно пішло з аукціону, при нинішньому попиті на нього, місто, очевидно, могло б заробити суттєво більші кошти до міського бюджету.

Згідно зі змінами до законодавства, продаж комунального майна має відбуватися через систему Прозоро.Продажі. У такому випадку приміщення на вул. Чорновола, яке розташоване біля центральної дороги, дещо обабіч інтенсивного транспортного трафіку, могло привабити не місцевих інвесторів. Це би збільшило ставки і могло дати абсолютно несподіваний результат. Але точно – не гарантувало би перемоги тим, хто зараз просто «розіграв» лот.

Що залишилось?

Нині у Калуші налічується з десяток вільних приміщень, які можуть бути передані в оренду, або ж – продані з аукціону. Олександр Челядин зазначає:

«Моє бачення – я б хотів виставити на аукціон цього року приміщення на вул. Грушевського, 25».

Приміщення на вул. Грушевського, 25 (колишні майстерні. — Авт.) площею 160 кв. метрів є одним із найбільших, вільних на сьогодні. Проте потребує капіталовкладень.

Із таких, які перебувають у кращому стані, – два приміщення на майдані Шептицького, 5 по 56 кв. метрів.

І – кімната на другому поверсі на вул. Грушевського, 25.

Дві кімнати можна орендувати на вул. Грушевського, 66 — у приміщення БТІ. Щоправда, наразі міська влада їх не пропонує в оренду. Річ у тім, що орендар інших площ може звільнити будівлю і тоді стане питання: передавати в оренду частинами чи – єдиним майновим комплексом.

Невелике приміщення можна орендувати на вул. Бандери, 28.

Ще одне велике приміщення – на вул. Січинського, 7. Однак, тут дещо схожа ситуація. Адже, орендарем тут є організація ветеранів Афганістану. Якщо б приміщення було повністю вільним, у місті могли б міркувати над  тим, щоб продати чи передати в оренду цілісний «комплекс».

А от серед закинутих приміщень – немало великих площ, які потребують масштабних капіталовкладень.

Це – ціла будівля на вул. Грушевського, 37, яка не тільки у занедбаному стані, але ще й має обмеження щодо розпорядження, адже є пам’яткою архітектури місцевого значення. У це приміщення потрібні мільйонні вливання, й, водночас, орендар не буде впевненим у тому, що зможе його викупити у майбутньому.

 

Складські приміщення на 500 «квадратів» на вул. Вітовського, 7 нині – у жахливому стані. Тут немає вікон, відвалюється стеля, саме приміщення – захаращене і може слугувати, у кращому випадку, складом.

Не краща ситуація і з приміщенням на вул. Коновальця, 15 (колишній магазин «Фламінго»).

Як відбувається передача майна в оренду?

Насамперед, кожне приміщення, яке міська влада має намір передати в оренду, має мати оціночну вартість і розрахункову місячну орендну плату. Далі – Фонд комунального майна публікує оголошення у комунальній газеті про намір передати приміщення в оренду. Таке оголошення може бути продубльоване на офіційному сайті міської ради. Після цього – 10 днів вивчають попит. Якщо інтерес до лоту виявив єдиний орендар – із ним просто укладуть договір оренди. Якщо – двоє і більше, то проведуть конкурс, у результаті якого до міського бюджету залучається більша сума, ніж – стартова орендна плата. Відтак, конкурс є ефективним механізмом управління та розпорядження комунальним майном.

Інше питання – у відсутності промоції. Адже, і комунальна газета, й офіційний сайт міської ради мають обмежена коло читачів. Найпевніше, на конкурс приходять ті, хто і без такої «реклами» має відповідну інформацію і – особисту зацікавленість.

Нещодавно місто підписало Декларацію про співпрацю із платформою Прозоро.Продажі. Оренда приміщень через цю платформу не коштуватиме місту грошей, лише – трохи зусиль. Роками не цікаві місцевим підприємцям комунальні приміщення можуть бути привабливими для бізнесу поза межами міста.

Вільні приміщення

Вул. Грушевського, 25 — 146 кв. метрів

Вул. Грушевського, 37 — 286,1 кв. метри

Вул. С. Бандери, 25 а — 550 кв. метрів

Вул. Бандери, 28 — 87 кв. метрів

Вул. Січинського, 7 — 317,9 кв. метрів

Майдан Шептицького, 5 — 56,7 кв. метрів

Майдан Шептицького, 5 — 56,7 кв. метрів

Вул. Вітовського, 7 — 500 кв. метрів

Вул. Коновальця, 15 — 489  кв. метрів

Вул. Грушевського, 66 — 118 кв. метрів

Оксана ПІЛЯНСЬКА, журналіст

Дослідження здійснювалося в рамках проекту «Комунальне майно: хто і як заробляє на власності громади у Калуші» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: