Міська рада не має жодного впливу на будівництво нової установки ТОВ «Карпатнафтохім» За цей період одразу три петиції, які стосуються намірів ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» збудувати установку виробництва оксиду пропілену, були підтримані громадою міста. А саме: петиція щодо заборони будівництва нової установки, автором якої є Василь Гекало, а також дві петиції Лесі Мироненко: щодо встановлення датчиків вимірювання шкідливих викидів та онлайн-моніторингу атмосферного повітря в межах міста та щодо забезпечення медичного обстеження дітей до 18-ти років за рахунок ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» та лікування онкохворих дітей, повідомляють "Вікна".
У обговоренні проєкту рішення на засідання постійної комісії ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» делегував близько десятка своїх представників. Участь у дискусії також взяли автори петицій Василь Гекало і Леся Мироненко.
По суті міська рада не має жодного впливу на будівництво нової установки: після того, як підприємство отримало позитивний висновок Мінекоенерго з оцінки впливу на довкілля, залишилося взяти дозвіл обласної архітектурно-будівельної інспекції на початок будівництва. Тож, на засіданні комісії в основному говорили про варіанти захисту мешканців Калуша, доступ до інформації про стан довкілля та участь інвестора у вирішенні проблем громади.
Так, вважають депутати, онлайн-моніторинг стану повітря має стати проєктом, який профінансує не лише міська влада (у відповіді на петиції йшлося про те, що у Калуші вивчають вартість подібного проєкту з тим, щоб передбачити необхідні видатки у бюджеті міста на наступний рік), а й великі підприємства, які забруднюють повітря: Калуська ТЕЦ, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», ТОВ «Гудвеллі Україна» тта інші.
Претензії до того, що будівництво нової установки буде пов’язане зі значним негативним впливом на довкілля, зокрема, на атмосферне повітря, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» категорично спростовує. Той обсяг викидів, який вказано у звіті з оцінки впливу на довкілля, є максимально можливим. А під час роботи в штатному режимі викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря буде дуже мало, вони розсіюватимуться і жодного негативного впливу виробництво оксиду пропілену не матиме, наполягають представники нафтохімічного підприємства. Так, «КАРПАТНАФТОХІМ» має дозвіл на викиди і сплачує екологічний податок. Дозвіл видано на 1200 тонн викидів на рік. Після запуску нової установки обсяг викидів зросте до 1260 тонн на рік. Це все — максимальна кількість. А на ділі навіть зараз підприємство не утворює того обсягу викидів, дозвіл на який має — виробництва ТОВ «Карпатнатохім» працюють на 30% нижче максимальної потужності, йшлося на засіданні.
Щодо інформації про забруднення довкілля, то регулярно проводяться дослідження на межі санітарно-захисної зони підприємства. І за останні десять років жодного випадку перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин зафіксовано не було. Інформація про результати досліджень є в обласному управлінні екології. Утім, як йшлося на засіданні комісії, ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» має свій сайт, тож, варто на ньому оприлюднювати актуальну екологічну інформацію. До цього побажання представники підприємства пообіцяли дослухатися.
Загалом, негатив щодо ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» пов'язаний з роботою старих підприємств, які дійсно становили велику загрозу для довкілля, однак вони давно не працюють. Зокрема, велику небезпеку становив хлор, який зберігали на підприємстві, а зараз — виробництва новітні, і рідкого хлору тут взагалі не зберігають.
У петиції з приводу запровадження в місті онлайн-моніторингу стану атмосферного повітря йшлося про аварію на підприємстві 12 січня та те, що не було проведено жодних екологічних досліджень з метою з'ясування впливу вказаної аварії на екологічну ситуацію в Калуші. Насправді, як розповідали на засіданні депутатської комісії представники підприємства, обласна санепідемслужба під час пожежі і після неї проводила необхідні дослідження і жодних негативних впливів вони не виявили. А про саму пожежу підприємство не інформувало громаду одразу ж, оскільки вона не становила жодної загрози.
Утім, мешканці міста, які спостерігали заграву, коли на підприємстві спалахнула пожежа, не могли оцінити загрози, а отже це стало підґрунтям для паніки. Тож, підприємству порадили надалі оперативно інформувати громаду про подібні ситуації та оприлюднювати інформацію про результати екологічних досліджень на своєму сайті.
Щодо запровадження онлайн-моніторингу, то підприємство скептично оцінює доцільність такої інвестиції. Як говорили під час засідання депутатської комісії, свого часу на території міста були кілька пунктів автоматичного вимірювання вмісту забруднюючих речовин у повітрі. Їх нищили люди, відтак обладнання довелося демонтувати. З датчиками онлайн-моніторингу може статися те саме. Загалом ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» не виключає можливості взяти участь у запроваджені системи онлайн-моніторингу, проте за умови, якщо до реалізації цієї ідеї міська влада залучить й інші підприємства. Наприклад, Калуську ТЕЦ — викиди від неї в 27 разів перевищують викиди «КАРПАТНАФТОХІМу», однак до роботи теплоелектроцентралі у громади міста і влади чомусь значно менше претензій.
Відповіли представники підприємства і на закиди щодо його участі у житті міста. Так, на новому виробництві буде створено всього 19 робочих місць. Але, з іншого боку, альтернативи розвитку виробництва та випуску продукції з більшою доданою вартістю не існує: на пропілен великого попиту немає, а його ціна на ринку є низькою і це робить виробництво нерентабельним. Тому варто розглядати фінансову участь ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» у соціально-економічному розвитку Калуша в цілому. Так, з одного свого працівника підприємство сплачує до міського бюджету понад 22 тис. гривень на рік. У минулому році «КАРПАТНАФТОХІМ» сплатив 1,2 млн гривень екологічного податку. Цього року його розмір зріс і, за попередніми розрахунками, за підсумками 2019 року до бюджету буде перераховано близько 1,7 млн гривень екологічного податку. А вже в наступному році екологічний податок зросте ще вчетверо. Крім того, починаючи з часу відновлення виробництва у 2017 році і станом на зараз, тобто за два з половиною роки, «КАРПАТНАФТОХІМ» перерахував підрядним організаціями виключно Калуша 1 млрд 459 млн гривень. Ці кошти залишилися в місті і дозволили нормально працювати іншим платникам податків.
А загалом з липня 2017 року по вересень 2019 року «КАРПАТНАФТОХІМ» перерахував до міського бюджету майже 361 млн гривень податків. За десять місяців поточного року — 98 млн гривень. Крім того, від часу відновлення роботи підприємства до державного бюджету та державних фондів сплачено 298 млн гривень.
На засіданні комісії також нагадали, що місто не платить підприємству за очищення стоків. Борг становить 48 млн гривень. І якщо до червня КП «Водотеплосервіс» ще перераховував за очищення стоків по 10-20 тис. гривень на місяць — мізер, бо нарахування становлять близько 1 млн гривень на місяць, то вже з червня не платить абсолютно нічого.
Утім, податки податками, а громада міста, як зазначила Леся Мироненко, хоче пишатися таким великим підприємством і очікує від нього жесту доброї волі — інвестицій у важливий для громади проєкт. Вона запропонувала, щоб підприємство допомогло Калушу закупити ангіограф — прилад, необхідний для діагностики і лікування захворювань, пов’язаних зі станом судин, зокрема, інфарктів та інсультів.
Нагадаємо, ангіограф коштує близько 25 млн гривень, а за державною програмою можна отримати половину фінансування. На цей рік у міському бюджеті вже закладали на ангіограф 6 млн гривень. Однак більше коштів не знайшли, відтак від реалізації задуму відмовилися. Представники ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» пропозицію, яка може бути ключем до примирення з громадою, вислухали і пообіцяли вивчити. Однак жодних гарантій, що рішення буде позитивним. немає. У даному випадку — це жест доброї волі. І навіть, якщо підприємство відмовиться долучатися до закупівлі ангіографа, то громада жодним чином не зможе вплинути на запуск установки з виробництва оксиду пропілену. Утім, як вважає Василь Гекало, інструменти впливу на підприємство громада має, і вони — дієві. Наприклад, акції протесту, які, на його переконання, калушани підтримають.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка