Рятуючись від кривдника, корова порвала колючі дроти огорожі та поранилася Трафунок з коровою трапився 11 червня 2012 року. Її господар, якому згодом довелося шукати правди в суді, випасав свою корову на пасовищі. Але поступово тварина з поля перейшла на територію, якою законно користувався на той час інший чоловік. Вхопивши першу ліпшу палицю, останній вирішив вигнати корову.
ПОБИВ КОРОВУ І ПАСТУХА
У скарзі до суду власник тварини стверджуватиме: “Чоловік виламав гіллю із дерева, яке напередодні повалив буревій, почав бити його корову та загнав її до огорожі з колючого дроту. Рятуючись від кривдника, корова порвала колючі дроти огорожі та поранилася”.
Натомість обвинувачений наполягатиме: він вигнав корову із огорожі, а потім “накрив” благим матом її власника.
Одноголосно чоловіки заявлятимуть лише про одне: вони давно конфліктують, а того дня дійсно сварилися. Один із них наполягатиме, що і билися, інший — категорично це заперечуватиме.
Цікаво, що давній конфлікт між чоловіками виник на грунті різних поглядів депутатської діяльності щодо вирішення на сесії ради земельних питань. Погляди схоже, були настільки різними, що не давали їм спокою і поза межами сільської ради. Зрештою, довели до суду.
Побивши корову, чоловік взявся і за пастуха, який її недогледів. Бив палицею, а потім і кулаками. Наостанок ще і подер сорочку. Це — версія позивача, на користь якого говорив висновок судово-медичної експертизи про легкі тілесні ушкодження. Відтак, за перенесені фізичний біль і страждання, нервовий стрес та гіпертонічний криз він просив суд стягнути з відповідача на його користь 5 000 гривень моральної шкоди та ще 447,73 гривні — матеріальної.
— Він провокував мене на бійку, але я не піддавався, — заперечував у суді відповідач. — Тілесних ушкоджень я йому не наносив. А ті синяки він міг і вдома “заробити”, вдарившись до будь-якого твердого предмету, як це зазначено у висновку експерта.
СВІДКІВ — БАГАТО, СВІДЧЕНЬ — ЩЕ БІЛЬШЕ
Сподіваючись, що світло на справу проллють численні свідки, які в той літній день були і на пасовищі, і на колгоспному дворі, і біля криниці недалеко від місця події, під час судового засідання заслухали і їх. Але покази свідків заплутали справу ще більше.
Щонайменше двоє із них переконували, що бачили, як власникові корови дісталося палицею від відповідача по боках та руках, як рвалася сорочка та летіли удари в груди та попід ребра. Щоправда, ці свідки розійшлися в показах щодо того падав від ударів позивач чи ні, стверджуючи протилежне.
Ще стільки ж свідків розповіли у суді, що чули доволі гучну сварку між чоловіками, але бійки не бачили. По-різному вони описували і палицю, якою начебто били корову, а згодом і чоловіка.
Ну і найцікавіше — троє свідків у суді наполягали, що бійки взагалі не було.
— Я був на колгоспному дворі у той час, — розповів один із них. — Через корову між ними виникла сварка, однак бійки не було. Вони стояли на відстані приблизно одного метра один до одного.
За словами цього чоловіка, одного з двох свідків, які “бачили” бійку, взагалі не було на пасовищі, а інший стояв трохи далі — на дорозі.
У якості свідка у судовому засіданні допитали і сільського голову, до якого після інциденту одразу ж пішов скаржитися потерпілий.
— Він був схвильований, червоний, мав почервоніння на руці і на ньому була порвана сорочка, — зазначила сільський голова. — Він розповів про побиття корови і про власні травми, а тому я порекомендувала йому звернутися до лікаря та в міліцію.
Власне, сільський голова Галина Пукіш і зателефонувала до правоохоронців, а пізніше в той же день зустрілася із дільничним інспектором міліції і написала пояснення.
ЗАСУМНІВАЛИСЯ НАВІТЬ ЕКСПЕРТИ
Судово-медичне обстеження дійсно засвідчило, що у потерпілого — легкі тілесні ушкодження “у вигляді синця в ділянці грудної клітки зліва та синця в ділянці лівої верхньої кінцівки, які утворилися від дії тупих твердих предметів…”. Але суддю насторожили непослідовні покази та пояснення потерпілого, який плутав, коли і чим бив його суперник.
Допитана в судовому засіданні експерт також акцентувала, що обстеження потерпілого проводилося через півтори доби після конфлікту й категорично стверджувати, що тілесні ушкодження утворилися в той період не може.
Суду довелося поставити під сумнів і покази свідків, які “бачили” бійку. Адже один із них, як з’ясувалося, мав особисту неприязнь до відповідача і вже зустрічався з ним у суді по іншій справі.
З огляду на все це, керуючись Конституцією України, в якій сказано, що “всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь”, та законодавством, суд дійшов висновку, що в діях відповідача по справі відсутній склад злочину, передбачений ст. 125 ч.1 КК України, яку йому інкримінували. Тож, чоловіка виправдали за відсутністю в його діях складу злочину. У задоволенні цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд також відмовив позивачу.