Справа в тому, що голландські купці для того, щоб уникнути високих податків на товари, які вивозяться, переганяли дешеві шарантські вина з місто Коньяк. Отриманий дистилят заливали в дубові бочки (найзручнішу для перевезення рідин тару) і перевозили у свою країну. Після доставки дистилят у належній пропорції розбавляли водою і продавали. Таке “вино” популярністю не користувалося, а от вихідний продукт розкуповувався з задоволенням. Так і вийшов коньяк, що згодом став одним з найпоширеніших міцно алкогольних напоїв.
Правильно пити цей напій — справжнє мистецтво. Після того, як коньяк налитий у спеціальний коньячний келих, пити його відразу — ознака поганого тону. Потрібно спочатку зігріти „пузату” посудину в руках — це підсилить аромат напою. І тільки після цього його можна пити дрібними ковточками, а зовсім не залпом, як це нерідко робиться в нашій країні. Є один простий тест, який дозволить вам визначити якість і витримку коньяку. Треба пообертати келих навколо своєї осі. Якщо напій залишає на скляних стінках маслянисті сліди — це високоякісний коньяк, який містить достатню кількість багатоатомних спиртів, що і обумовлюють появу цих патьоків. Чим довше залишаються сліди коньяку на стінках келиха, тим довше витримка напою (5 секунд — витримка 5-7 років, 15 секунд — 20 років).
Ватикан: коли час зупинився