— Зараз ми працюємо над записом нового альбому, — зазначив у розмові Фома. — Записана вже рівно половина. Часу мало, оскільки їздимо разом з Віктором Андрійовичем Ющенком маленькими містами і селами, де у нього відбуваються зустрічі як кандидата у Президенти України з виборцями. Ми виступаємо не на кожній зустрічі. Але коли маємо таку нагоду, то бачимо обличчя цих простих людей, які приходять послухати ВАЮ. Вони, можливо, вперше і востаннє бачать таку групу і такого політика (в тому сенсі, що ми просто можемо більше сюди не приїхати). Зустрічі на півдні та сході України проходять з великим успіхом.
— Що таке „Мандри” нині?
— Ми граємо. От нову пісню привезли, їдучи з Польщі в Україну. А взагалі за останній тиждень „намотали” 8 000 кілометрів.
— Не хочеться повернутися на радіо? (Фома був ведучим програм на ФМ-радіо. — Авт.).
— Зараз тільки музика. Але хотів би попрацювати і на радіо, і на телебаченні. Але „Мандри” зараз для мене найцікавіші. Я ось півтора місяця не був вдома, а про журналістику взагалі не мрію.
— Ви зараз їздите з кандидатом у Президенти. „Скрябін” за період двох передвиборних кампаній записав 2 альбоми. Ви повторите цей результат?
— Я взагалі людина аполітична і тільки в такому випадку, як нинішні вибори, беру в передвиборних поїздках участь. Але нині Україна переживає найдраматичніший період за всю свою незалежність. Зараз або ми станемо нормальною країною, або зникнемо. Раніше я тільки сидів перед телевізором, кусав нігті і матюкався. Нині я не тільки співаю, але і розмовляю з людьми.
Щодо альбомів, то восени нашій групі минає 7 років і ми записуємо свій третій диск.
— Деякі українські гурти, як-от „ВВ” чи „Океан Ельзи” активно і плідно виступають в Росії, зокрема, в її столиці. Чи мандрують туди „Мандри”?
— Нам неважливо, де виступати, — Лондон це, Варшава чи Станькова. Ми виступали і у Москві — на замовлення багатих людей. Реакція була бурхливою! Першим замовником була дружина дуже багатого чоловіка з Москви, сама родом з України. Після тієї вечірки в українському стилі нас ще двічі запрошували у Москву на аналогічні “паті”.
— Зараз є чимало гуртів — копій стилю „Мандрів”. Зокрема, гурт „Гайдамаки”.
— Насправді, варто подивитися виступи наших гуртів, щоб побачити, що ми — різні. Просто і „Гайдамаки”, і „Мандри” використовують народні мелодії. Уся музика живиться з народного коріння. Приміром, хіп-хоп і реп мають витоки з африканської народної музики. Будь-яка музична хвиля — народна.
— Чи не хочеться „Мандрам” попробувати виконати живу гірську музику в стилі Руслани?
— Ми не займаємося шоу-бізнесом спеціально і не розробляємо спеціальних мотивів. Ми пишемо пісні, які хочеться заспівати. Але, приміром, в останньому нашому альбомі „Мандри. Легенди про Іванка та Одарку” є аж три пісні, мелодику яких можна віднести до карпатської. Це сама „Легенда…”, „Лети, душа”, „Коломийка Дракула”.
— І все ж, не хочеться чогось запального, автентично карпатського, драйвового?
— Ми робимо драйв у стилі „Мандри”. Я не хочу грати музику в стилі Руслани. „Мандри” мені подобаються більше.
— Що є натхненням для написання Ваших пісень?
— Натхненням є все, кожна хвилина. Коли був молодим, здавалося, що треба засісти у темній кімнаті, взяти пляшку вина і писати про кохання, особливо — нерозділене. Тепер пісні приходять або не приходять. Хоча ні. Пісні приходять постійно і я не встигаю їх реалізовувати. Маю багато написаних ліричних пісень, усі з яких не можуть бути реалізовані в розважально-інформаційному проекті „Мандри”. Мрію записати сольний ліричний проект.
А ще я малюю — голова пухне від образів! Проте цього року встиг намалювати тільки 2 картини. Я можу, коли пре, картину намалювати за вечір, а потім її тільки опрацьовувати.
Нещодавно купив собі напівпрофесійну відеокамеру і в ході виступів „Мандрів” під час поїздок з Віктором Ющенком знімаю фільм „Це було так…” Знімаю все — дорогу, Ющенка, простих людей.
— Хто ще їздить з вами в турі?
— Це гордість нашої нації Дмитро Гнатюк, гуморист Анатолій Паламаренко, інколи — Оксана Білозір. Графік дуже щільний — зустрічі бувають по 5-7 разів на день. Ми щоразу, звичайно, не виступаємо. На Сорочинському ярмарку, де ми нещодавно побували з кандидатом у Президенти наш виступ не дозволили. Міліції тут було більше, ніж людей. Тоді Віктор Андрійович взяв мегафон, ходив по ярмарку і говорив. А люди ходили за ним…
Ватикан: коли час зупинився