Мій кумир — сучасний Сухомлинський

Так каже про відомого педагога-новатора з Грузії Шалву Амонашвілі вчитель музичного мистецтва Калуської школи №1 Михайло Гніздовський, який мріє створити у нашому місті лабораторію гуманної педагогіки.
Переглядів: 1079

Днями калуський педагог був на майстер-класі відомого грузинського педагога, який розробив систему “гуманної освіти”. Відкрита педагогічна школа запросила Шалву Олексійовича до Львова, де він провів семінар-тренінг для вчителів Західної України. Під час семінару Амонашвілі просив більше довіряти дитині, поважати її та ніколи не виховувати на основі страху чи принижень. Казав, що натомість варто розвивати в дитині творчі імпульси, прищеплювати віру і любити кожного зі своїх учнів.
Калуський педагог Михайло Гніздовський виявився єдиним вчителем з Прикарпаття, який відвідав майстер-клас Шалви Амонашвілі. Захід пройшов під патронатом Президентів України та Грузії у Рік Грузії в Україні. Михайло Гніздовський стверджує, що грузинський педагог — його кумир, а їхня зустріч у Львові вже третя за ліком.

Шалва Амонашвілі, за словами Михайла Гніздовського, пропагує основні принципи гуманної педагогіки: гуманізація середовища навколо дитини; зняття жорстокості; прояв вчителем творчого терпіння. Цікавий факт: Шалма Олексійович радить педагогам замінити при перевірці зошитів та записах у щоденник червоне чорнило на зелене. Такий, здавалося б, незначний штрих, виявляється, знімає у дитини стрес. За порадою гуру педагогіки, треба сприймати дитину такою, як вона бути оптимістом дитини. Незважаючи на регалії та світове визнання, Шалма Амонашвілі донині працює вчителем початкових класів.
Майстер-клас відомого грузинського педагога тривав у Львові 4 дні з 10 до 17-ї години тільки з півгодинною перервою. Слухачами були понад 500 вчителів. І це при тому, що за навчання треба було заплатити власні кошти. Шалва Амонашвілі під час семінару використовував сучасні технічні засоби, включаючи інтерактивну дошку та мультимедійну систему. До речі, про такі технічні засоби калуські педагоги можуть тільки мріяти: єдина в області інтерактивна дошка є тільки в Івано-Франківську.
Хоча, за словами великого грузинського педагога, усі сучасні технічні засоби —це лише „протез”. Класичною „зброєю” вчителя залишаються дошка і крейда, ніби живий місток між вчителем та учнями.
Цікавим є витяг з інтерв’ю Шалми Амонашвілі газеті „Україна молода”:
— Ваша система гуманна, але поясніть, як же виховувати дитину, якщо її не карати, не лаяти, все дозволяти? Адже тепер є такі діти, яким байдуже, задоволений ним учитель чи ні. Тепер, коли вчитель каже йому вийти з класу, він відповідає: “Ну то й що, піду погуляю”.
— Завжди були такі діти. Діти страждають через агресію дорослих. Це не вони такими є, просто живуть в агресивному світі дорослих. Цей світ дитина бачить на екранах комп’ютерів, телевізорів, сприймає жорстокість батька, матері, того ж учителя, навіть самі журналісти пишуть агресивні матеріали, намагаються дивитися критично. Рiч у тiм, щоб не карати і не лаяти дитину, а головне — на чому будувати своє виховання. Не на похвалі й не на покараннях, а на духовних началах.
Давайте на конкретних прикладах. Ось ти просиш дитину прибрати в квартирі чи повчити уроки, а вона цього не зробила, загралася, скажімо. Значить, у нього переважають такі природні прагнення на цей час. А ти поможи йому. Як? Та просто не давай тих завдань, які він зробити не зможе. У нього інші бажання зараз, а ми намагаємося переламати дитину, щоб наше було зверху. Важливо, на яких засадах у нас побудована сім’я, життя. Можна на духовних і добрих началах. Це від нас залежить — любити дружину чи кидати її, виховувати свого сина чи кидати його, щоб він загубився серед складного життя. Щодо духовного начала, то це любов, співчуття, віра. І якщо ці цінності більшою чи меншою мірою є вашими цінностями, то таким буде і ваше життя. І дружина така стала у мене, ми почали так жити, дитина у нас народилася, яку ми чекали дитину. Мені не треба тоді боротися з дитиною. Я скажу йому: “Синок, я знаю, що ти зараз хочеш гратися, але я повинен нагадати, що в тебе на завтра задано домашнє завдання, порадуй, будь ласка, мене, зроби його”.

Вчитель музичного мистецтва Калуської ЗОШ №1 Михайло Гніздовський мріє створити у нашому місті лабораторію гуманної педагогіки за методом Шалви Амонашвілі і надіється на підтримку педагогічного товариства.
— Не приховую, що, познайомившись з гуманною педагогікою грузинського педагога, я переродився внутрішньо, — каже Михайло Гніздовський. — Хочу висловити подяку за сприяння у поїздці на майстер-клас в. о. начальника управління освіти міської ради Любові Максимович і заступнику міського голови з гуманітарних питань Олександру Челядину та директору ЗОШ №1 Олегу Андрусіву. У нашій освіті потрібні зміни, щоб подолати рудименти застарілої системи, яких ми досі не позбулися у процесі виховання та навчання дітей.
Сертифікат, отриманий за участь у майстер-класі Шалми Амонашвілі, калуський педагог вважає сходинкою у своїй професійній майстерності.

Довідка „Вікон”     
Шалва Амонашвiлi народився 8 березня 1931 року, доктор психологічних наук, професор, академік. Автор понад 120 праць, засновник теорії гуманно-особистісної педагогіки. Сприяв відкриттю більше 80 лабораторій гуманної педагогіки у країнах колишнього Радянського Союзу. Проводить щорічні Педагогічні читання з гуманної педагогіки у Москві. Зараз у Росії виходить багатотомне видання “Антологія гуманної педагогіки”.