— Тіно, звідки таке сценічне ім’я?
— Спочатку у мене був один життєвий шлях, тепер — інший. Всі артисти змінюють імена. Це бізнес, але творчий. Моє ім’я спеціально вибирала і вираховувала спеціаліст — доктор Вікторія для того, щоб воно було гармонійним. Мама була проти, щоб я змінювала ім’я і я до 20 років цього не робила. Але після 20 уже можна змінювати імена і тому — Тіна Кароль. (Є інша версія „походження” імені: Ані Лорак „взяла” сценічне ім’я, зворотнє до свого справжнього — Кароліни, а ім’я Тіна Кароль дуже нагадує уже зворотнє від Ані Лорак, тільки з додаванням окремих букв. — авт).
— Ви є нашою землячкою. Чи часто буваєте на батьківщині?
— За останні 3 роки я вперше на Прикарпатті. Сумую за Івано-Франківськом. Хоч тут, на Західній Україні, і важко жити, але люди у нас йдуть по життю якось веселіше, радісніше.
— Тіно, Ви, можна сказати, тільки-но з „Євробачення”. Як оціните цьогорічне проведення конкурсу, які враження залишилися від побаченого?
— Найперше, що хочу відзначити — це те, що в Україні все відбувалося набагато професійніше: і звукове оснащення, і сама підготовка — не до порівняння. В Україні під час „Євробачення” навіть виходила своя газета, де учасники конкурсу могли написати щось про себе, поділитися враженнями. В Афінах була якась розгубленість. Я навіть не відчувала, що я на „Євробаченні”. Мало країн поставилися до цього конкурсу серйозно. „Бомби” на „Євробаченні” не було. Взагалі зробила для себе висновок, що це конкурс виступів, а не вокалів. Треба скидати маску з „Євробачення” — це не щось серйозне, це просто фарт або не фарт. Відповідно наступного року на „Євробаченні” я б підтримала Вєрку Сердючку.
Але я задоволена, що побувала в Афінах, це для мене великий досвід. Маю багато запрошень, в тому числі і з Європи. Вчора повернулася з Москви. Я живу зараз не з тим, щоб прийти до пункту призначення, а з тим, щоб подорожувати по житті.
— Кому б Ви особисто з-серед конкурсантів „Євробачення” віддали свій голос?
— Нікому. Річ у тім, що я слухала диски з піснями, проте не бачила жодного виступу. Мій продюсер — Олег Чорний — не дозволяв мені дивитися на інших конкурсантів, щоб я не порівнювала себе з ними, не хвилювалася. Навіть свій виступ я бачила тільки з маленької камери. Але, думаю, фіни — молодці. Їхній лідируючий вокал сам зробив ті костюми, що ви бачили на конкурсі. Ми з ними постійно щось співали, якісь пісні з мультфільмів.
— Тіно, ходять чутки, що Ані Лорак відмовилася виступати з Вами на одній сцені. Як прокоментуєте?
— А ви таке чули? Я — ні. Насправді — це домисли людей. Ми з Ані Лорак спілкувалися перед „Євробаченням”, нам було б цікаво працювати на одній сцені.
— Як поставилися до Вас українські артисти по приїзді з Афін?
— А я ще з ніким не бачилася, бо щойно повернулася з Москви. Там весь канал ОРТ „на вухах”. На „Євробаченні” до мене телефонували Руслана, Софія Ротару, Віктор Ющенко — вітали з перемогою.
— Чи залишається у Вас час на особисте життя?
— Ні, суєта роботи витягує всі нерви. Немає часу на кохання. Моя ціль — рватися вперед, йти до перемоги, перемагати свій страх, свою гординю. Разом з тим 70% свого життя я трачу на мрії.
— Дякую за розмову!
Довідка „Вікон”: Тіна Кароль (справжнє ім’я — Тетяна Ліберман) народилася 25 січня 1985 року у місті Оротукані Магаданської області (Росія). У 6 років сім’я Тіни переїхала до Івано-Франківська. Закінчила тут музичну школу №1, потім — Київське музичне училище ім. Глієра. Здобуває вищу освіту у Київському авіаційному університеті на факультеті менеджменту та логістики. Учасниця і лауреат багатьох конкурсів та фестивалів: „Золоті трембіти”, „Таланти твої, Україно”, „Чорноморські ігри”, „Нова хвиля” (Юрмала-2005). Брала участь у мюзиклі „Екватор”, спектаклях „Духів день” та „Яйце кобили”.
Ватикан: коли час зупинився