За попередньою інформацією, Калущина на святкування очікувала високопоставлених гостей — голову ОДА Романа Ткача та народного депутата України від Калуша, голову обласного КУНу Євгена Гірника. Однак вони не з’явилися. Подію відзначали тільки керівники місцевого рівня — заступники голови РДА, працівники РДА, деякі сільські голови, представник від міської влади, а також Федір Володимирський — голова крайової управи Братства вояків УПА Карпатського краю, Іван Гривнак — заступник голови Калуської міської організації КУН, голова міськрайонної організації ОУН Олег Кушлик, голова обласного секретаріату ОУН Тарас Салига. Усі бажаючі того дня могли безкоштовно відвідати музей Степана Бандери.
Досі точаться суперечки щодо того, ким насправді були оунівці — борцями за незалежність України чи запроданцями? ОУН мала намір співпрацювати з Німеччиною за умови визнання самостійності України. Проте у плани Гітлера не входила Україна як самостійна і незалежна держава, а тільки як колонія. 30 червня 1941 року на Національних зборах у Львові Ярослав Стецько зачитав Акт проголошення відновлення Української Держави, у якому повідомлялося, що “волею українського народу ОУН під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали голови цілі покоління найкращих синів України. На західних землях України твориться українська влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створюється у столиці України — Києві”. Цей Акт благословили митрополит Української Греко-Католицької Церкви Андрей Шептицький та єпископ Української Православної Церкви Полікарп.
Проте сподівання українців на свою державу розвіялися разом із жорстокими репресіями німецько-фашистських окупантів. Було заарештовано Степана Бандеру та Ярослава Стецька, а також інших націоналістів. На зміну „червоному” терору прийшов німецько-фашистський.
У своєму виступі Олег Кушлик відзначив, що Акт 30 червня 1941 року став органічним продовженням боротьби українців з княжої епохи, козацької доби, часів Центральної Ради та Директорії УНР, боротьби за Карпатську Україну. Він був потрібним фактором та передумовою проголошення Акту державної незалежності 24 серпня 1991 року.
— 65-а річниця Акту нагадує усім нам, що Українську Соборну Державу за нас не збудує ніхто, її треба здобувати у боротьбі і будувати для майбутніх поколінь, будувати правдиву національно соборну Державу, а не кагал для тих, хто не поважає наші національні звичаї і культуру, традиції і мову, а нас, українців, роблять чужинцями на нашій споконвічній землі, — зазначив Олег Кушлик.
На зібранні пролунала думка, що такі заходи мала б відвідувати набагато більша кількість людей, ніж була присутня, а депутати обласної ради, які того дня мали сесію, мали б у цей день “піти в народ”, належно згадати тих визволителів, які 65 років тому віддали своє життя за волю України.
Ватикан: коли час зупинився