Не таємниця, що дотепер культурі з бюджету виділялися „крихти”, в основному — на зарплату та комунальні послуги. Зі свого боку, ні творчі колективи міста, ні працівники галузі не бачили стимулу до активного розвитку. Хоча, у принципі, цьому не сприяє також ряд інших причин — відсутність креативної думки та типовість і закостенілість мислення.
Цьогоріч закінчується термін дії програм розвитку культури та освіти, які були розроблені у місті на 4 роки. По суті, за словами заступника міського голови з гуманітарних питань Олександра Челядина, ці програми передбачали багато цікавого для культурного розвитку міста. Однак під програми не було закладено реального фінансування, тому майже жоден із пунктів не був реалізований.
Працівники галузі культури уже зустрічалися із міським головою Ігорем Насаликом за „круглим столом” для обговорення проблем галузі. Тоді було вирішено не розпорошуватися на дрібниці і не „перетягувати” ковдру на себе, а створити єдину цілісну програму, у якій визначити пріоритетні напрямки розвитку галузі культури, а також, хто із творчих колективів міста заслуговує на те, щоб презентувати місто.
У вівторок відбулася ще одна зустріч, на якій була представлена Концепція розвитку культури, розроблена радою при управлінні культури. До програми залучили пропозиції працівників всіх бібліотек, музеїв, музичних шкіл, представників творчих колективів. Наразі концепція разом із зауваженнями міського голови перебуває на доопрацюванні.
Проте варто зауважити, що, за словами Олександра Челядина, програма розроблена тільки на рік. В основу програми закладені не дрібні нововведення, а масштабні проекти. Передбачається, що міська влада змінюватиме культуру кардинально, а творчі колективи міста та працівники галузі повинні підлаштовуватися під новий культурний „формат”, виходити на якісно новий рівень. До слова, на зустрічі міський голова звернув увагу на застарілий репертуар більшості міських творчих колективів. Відвідавши кілька заходів, Ігор Насалик зробив висновок, що 35-40 відсотків репертуару постійно повторюються.
На чому ж акцентуватиме увагу влада наступного року у галузі культури? Насамперед міський голова має намір у майбутньому на День міста провести фестиваль колективів з усіх областей України і створити у Калуші наметове містечко, як це було на Трухановому острові у Києві. На думку Ігоря Насалика, це буде краще, ніж запрошувати 1-2 „зірки”, які тільки створюють негатив російською музикою.
Планує міська влада наступного року також приділити належну увагу кінотеатру „Відродження” та парку культури ім. Івана Франка. За словами Олександра Челядина, наразі немає бажаючих взяти кінотеатр в оренду зі збереженням профілю діяльності. Тому є ідея взяти його на фінансування міста. Щодо парку культури, то, принаймні, на наступний рік планується забезпечити йому нормальну дотацію і дати можливість підприємцям встановити там магазини та атракціони, оскільки існуючі уже застарілі. Крім цього, до весни у парку культури має бути встановлена тверда площадка для того, щоб приїжджі луна-парки, зоопарки, атракціони мали можливість розміститися у місті без нарікань з боку населення. Ці проекти реалізовуватимуться за рахунок тих коштів, які будуть передбачені на соціально-економічний розвиток міста. До речі, великі сподівання у цьому міський голова покладає на угоду між ЗАТ „ЛУКОР” та містом, згідно з якою підприємство має перерахувати до міської казни не один мільйон гривень. Зауважимо, що угода наразі ще не підписана.
Загалом бюджет культури на наступний рік планується у розмірі 5 млн. гривень, що на 2 млн. більше, ніж поточного року. При цьому 3 млн. гривень мають повністю покривати витрати на зарплату працівникам культури. Решту коштів піде на розвиток культури. Фінансування планується забезпечити також завдяки коштів бюджету розвитку. До програми розвитку культури входить також ремонт палаців культури „Юність” та „Мінерал”, приміщень музичних шкіл.
До слова, питання фінансування музичних шкіл також обговорювалося на зустрічі міського голови з працівниками культури. Музичні школи належать до системи позашкільної освіти і тому фінансування для них у Державному бюджеті не закладено. Ця, так би мовити, розкіш — лягає виключно на плечі місцевого бюджету, а обходиться це не дешево. Так, із 3 млн. 200 тис. гривень коштів, закладених на культуру цього року, половина була передбачена на фінансування музичних шкіл (в основному — на зарплату). Крім цього, варто ще враховувати 120 тис. гривень батьківської плати, яка 100% йде на зарплату. При цьому викладачі музшкіл отримують дещо меншу грошову винагороду за свою працю, ніж освітяни. Планується, що наступного року працівників музичних шкіл дотуватимуть спеціальними преміями, як це практикується у галузі освіти.
Ватикан: коли час зупинився