Чітко окреслене коло питань стосувалося проблем книговидавництва загалом та калуських митців зокрема. Обговорювалося також питання пасивності громадськості до літературного та культурного життя. Резонансним стало питання, чому українська книга є значно дорожчою, ніж російська. На думку письменника Володимира Сивобровенка, причина непопулярності книг полягає у тому, що вони стали товаром. На них кожен хоче заробити, забуваючи про те, що книги не є конкурентоспроможними.
Іншу точку зору висловив письменник, член Національної Спілки письменників України Василь Ганущак:
— Ніхто не буде у наш час роздавати книги безкоштовно. Проблема насамперед полягає у тому, що у нашій державі немає реальної підтримки книговиданню. Про це багато говорять, але далі розмов — не йде. За радянських часів книгорозповсюдження було централізованим. Тому будь-яка надрукована книга розходилася по всій державі. Зональні видавництва також розсилали книги по бібліотеках і книгарнях. Зараз усе це, на жаль, втрачено. Тому сучасна книга “застрягає” у місті чи районі, і про неї ніхто не знає. Дуже рідко такі книги потрапляють до обласного центру. Не менш важливим для калуських письменників є питання фінансування видання власних творів. Проблема у тому, що не кожен літератор буде ходити з простягнутою рукою і шукати спонсорів. Більше того, треба ще знати, до кого йти. Не можна також забувати, що більшість митців не можуть дозволити собі скористатися послугами кваліфікованого редактора. А робити це потрібно обов’язково, бо покладатися лише на самого себе не можна.
Письменниця Оксана Тебешевська зауважила, що висока ціна на українські книги та відсутність якісної реклами зумовили те, що книгами перестали цікавитися прості люди. Молодь не знає письменників в обличчя, бо у суспільстві склався стереотип, що організація таких зустрічей вимагає значних фізичних та матеріальних витрат.
Отож, у ході майже двогодинного обговорення учасники “круглого столу” прийняли рішення не відгороджуватися від проблем української книги, а стимулювати її розвиток. До кінця року планують створити Калуський книжковий клуб, у членів якого будуть знижки на книги. До свята Миколая вирішили провести дитячий форум, 10% від виручки якого перерахують на дитячі бібліотеки, слабочуючим дітям та сиротам. Активно підтримали пропозицію калушанина Святослава Бойка створити на базі міста і району Фонд розвитку української книги, кошти з якого можна буде раціонально використовувати на безкоштовне розповсюдження книг у рекламних цілях, на організацію творчих зустрічей з письменниками, на комп’ютеризацію. У перспективі — створення літературно-мистецького журналу Калущини, відкриття спеціалізованої кав’ярні та відродження літературної студії. Проте, зважаючи на закриття у Калуші книжкових крамниць, такі ідеї виглядають малореальними і, швидше за все, не вийдуть за межі “круглого столу”.
Ватикан: коли час зупинився