З семи місяців діяльності Західно-Української Народної Республіки п’ять уряд працював у Станіславі. Вихідцями з Прикарпаття є чимало учасників Листопадового зриву. А ще Івано-Франківськ вважається “науковою столицею” з вивчення діяльності ЗУНР.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрільці сотні Теодора Мартинця вивісили на Львівській ратуші синьо-жовтий прапор, а стрілецькі частини сотника Дмитра Вітовського зайняли найважливіші установи міста. Це був Листопадовий зрив, який заклав основи української державності, коли українські політики і військовики створили свій уряд, армію, закони і Малу Конституцію.
Цивільне керівництво ЗУНР у повіті Калуш з листопада 1918 р. по червень 1919 р. здійснював повітовий комісар д-р Микола Желехівський, адвокат; з 23 січня 1918 р. — д-р Осип Дудикевич, правник. Судовим радником був Юліан Білинський, міським комісаром — Михайло Дідошак, міщанин, головою Повітової УНРади — д-р Микола Желехівський, делегатом до УНРади — о. Андрій Бандера, парох у Бережниці Шляхетській.
Організовані у повітових центрах підготовчі комітети складалися переважно з вузького кола місцевої української інтелігенції, духовенства та з демобілізованих або чинних українських вояків.
Українське селянство Галичини висловило своє ставлення до революційних подій тим, що взяло безпосередню участь у листопадовому повстанні у повітових центрах та містечках. Саме через присутність значної кількості селян із навколишніх громад, які прибули встановлювати українську владу, зокрема й у Калуші, місцеві поляки не наважилися виступити проти української влади. Водночас селяни розпочали реорганізацію влади у громадах, здійснивши перевибори війтів і громадських рад.
У листопаді-грудні 1918 p. y повітах та містах, де проживали численні громади євреїв, почали організовуватися їхні міжпартійні представницькі органи — Єврейські Національні Ради. Відомо, що така Рада була створена й у Калуші. За згоди української адміністрації діяла єврейська міліція.
Усі школи в українських селах Калуського повіту були українізовані. У народних школах місцевих німецьких та польських колоній було введено українську мову як обов’язковий предмет. Замінено польські таблиці з назвами вулиць на українські у самому Калуші.
Повіту Калуш бракувало найнеобхідніших продуктів.
Ватикан: коли час зупинився