Ресторан Коломийця був на вул. Замковій

Нещодавно мені до рук потрапив цікавий матеріал із історії Калуша — карта вулиць нашого міста у часи, коли західна Україна була під владою Польщі. Думаю, що калушанам цікаво буде знати, що центральна площа міста (нині — пл. Героїв) носила назву Ринок. Площа Конституції, що біля районного Народного дому, у 1920-30-ті роки мала ім’я Ф. Смольки (1810-1899) — польського правника і посла. До речі, Смолька родом із Підгірок.
Переглядів: 504

Донедавна вул. Ватуніна (тепер — Ковжуна) у польські часи носила назву вул. Короля Яна Собеського. Ім’я маршала Пілсудського мала вулиця, що тяглася від пл. Ринок до церкви Архистратига Михаїла. Далі — до калійного комбінату (ТЕСП) — вул. Салінарна (тепер — Чорновола).
Теперішня вул. Бандери за Польщі носила ім’я польського поета Адама Міцкевича, а у радянські часи — Валентини Терешкової. Нинішня вул. Костельна іменувалася вул. Конопніцької, а згодом — Галана.
Сучасна вул. Грушевського, що тягнеться від центру міста у бік залізничного вокзалу, була вул. Ю. Словацького, а потім — Калініна.
Нинішня будівля міжрайонного відділу СБУ, що між адміністративними приміщення районної ради та виконавчого комітету міської ради, розташована на колишній вул. Замковій (тепер — вул. Дениса Січинського). На Загір’я вела вул. Відок, а на Височанку — вул. Галицька (?).
У часи незалежності України кільком вулицям нашого міста були повернуті історичні назви (вони є і на згаданій вище карті. — Авт.): зокрема, Підвальна, Сівецька, Фегонівка. Правда, на Загір’ї за Польщі була ще і вул. Шевченка.
Про те, що торгівля у Калуші 70-80 років тому була у руках євреїв, свідчать наступні факти. На вул. М. Конопніцької була розташована фотографія (салон) Хабера; на вул. Підвальній — столярня Кернера; на вул. Словацького — готель Ланцмана; на вул. Короля Яна Собеського — м’ясарня Вайсмана. А ще — магазини — Гіршмана (вул. маршала Пілсудського), Міхеля — пл. Ринок, “Тканини” Капельмана (вул. Міцкевича).
З української кооперації існували: ресторан Коломийця (вул. Замкова), магазин Рубчака на вул. Е. Ожешко (тепер — вул. Шевченка) та перукарня Файфера на вул. Салінарній (навпроти церкви Архистратига Михаїла).
P. S. Автор готує до друку видання “Калуш у листівках ХІХ-ХХ ст.”. Прохання зголоситися тих калушан, у кого є фото старого Калуша. Контактний телефон: 8 (03472) 2-82-74 (Микола Степанович Когут).