Відкриття виставки за задумом перетворили на справжнє свято. Присутніх вітали мистецькі колективи ПК “Мінерал”, а представники управління культури закликали художників до співпраці.
— Ми уже скучили і за новими роботами, і за цією залою, — сказав на відкритті виставки голова неформальної спілки художників міста Ігор Семак. — Тому і сподіваємося на активізацію мистецького життя і на поповнення мистецького середовища Калуша новими творчими особистостями.
Однією із таких стала 12-річна учениця ЗОШ №3 Катя Шиліна. Дівчинка представила на розгляд відвідувачів абстракцію під назвою “Я так бачу”. Кольорова палітра — чорно-біла. Із бежевими акцентами. Хтозна, чи фігури навколо загадкового жіночого обличчя зображають круговерть, хаотичність цього світу, чи дівчинка просто відобразила одну зі своїх миттєвих фантазій, але робота зібрала навколо себе чимало цікавих.
Виставка вражала різноплановістю робіт. Такою ж різноманітною, як і сама весна, була тематика духовності і кохання. Так, художні композиції Богдана Шляхтича, гірські спогади Йосипа Кравця, містичні абстракції Василя Рудзінського, на які, традиційно, чекає мистецьке середовище кожної виставки, були закцентовані кількома доволі незвичними роботами.
Подекуди на виставці є і твори релігійно-духовної тематики. Їх, до прикладу, презентують три великі картони для вітражів Хресної дороги, створені Ярославом Господарчуком. Картони — чорно-білі, виконані вуглем і тушшю.
Художник Володимир Чибар виставив дві весняні мозаїчні картини, з притаманними йому феєричністю та вибухом кольору. Скульптор Ігор Семак на розгляд калушан представив кілька скульптур, у яких переважають еротичні нотки.
Виставити скульптури відомого калуського митця планує новий директор виставкової зали Богдан Струтинський. Випускник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і родич відомого прикарпатського етнографа Михайла Струтинського, працював у Косівському художньо-етнографічному музеї “Веселка”. До Калуша повернувся, за його словами, бо хотів бути ближче до рідних місць.
Сам Богдан Струтинський захоплюється карикатурою. Свої роботи обіцяє показати аж наступного року на виставці до Дня сміху. Поки що, розповідає, малює картини рідного Підмихайля. Створюючи їх, намагається відобразити село максимально точно: розташування будівель, дороги. Це своєрідні карти села.
— По приході на нову посаду ідея першої виставки прийшла без проблем. Адже, надворі — Великдень, весна. Тому і виставку організували на весняно-великодні теми. Експозиція пробуде у музеї до кінця квітня. Далі плануємо організувати виставку учасників однієї із молодіжних громадських організацій міста, а також показати скульптури Ігоря Семака. Є ідея влаштувати виставку вишивок. До презентації своїх робіт у нашій залі уже зголосилися кілька підприємців, які виготовляють художню продукцію, — поділився з “Вікнами” директор виставкової зали Богдан Струтинський.
Можливо, на виставкову залу чекає друге дихання і незабаром вона стане центром мистецьких подій міста навіть до завершення ремонту. З іншого боку, чи зуміє палітра заходів подивувати калушан, які досі не виявляли активного зацікавлення мистецтвом, покаже час.
Ватикан: коли час зупинився