Сюжети до своєї книги Роман Кузь довго не шукав: ними стали замальовки із власного життя. Тому книжка поділена на три частини: “З Томашівецької кринички”, “Берталан та інші (з армійських буднів)” та “Замальовки із життя”. Рецензент книги, член Національної спілки письменників України Василь Ганущак називає твори письменника лірико-екологічним замальовками, адже природа у творах — улюблена тема Романа Кузя, — часто персоніфікована.
Попри те, що Роман Кузь тримався осторонь калуського літературного середовища, підтримати письменника та привітати його із першою книгою прийшло чимало літературних діячів Калущини. Своє привітальне слово сказали літератори Василь Ганущак, Михайло Коломиєць, Петро Шевчук. Оригінально, у напівжартівливому тоні, вітали дідуся із літературним дебютом онуки Єва та Михайло. Виступали і друзі письменника, і сусіди. Був присутній на презентації краєзнавець і директор міської масової бібліотеки №1 Микола Когут, який зазначив, що такої змістовної презентації у нашому місті давно не бачив.
— Презентація була оригінальною для нашого міста тим, що мало говорили формальних речей, на кшталт біографії письменника: де народився, де служив у армії. Тільки коротко згадали життєпис Романа Кузя. Решту допитливий читач зможе сам прочитати у книзі. Проте, набагато більше говорили про саму книгу, — розповів Микола Когут. — Книжка написана щиро і відверто і буде цікавою для простого читача. Тому рекомендуватиму її всім читачам своєї бібліотеки. Тішить те, що в оповіданнях автор не плаче і не шкодує за минулим, а тільки, іноді — з ностальгією, іноді — з іронією, згадує пережите. Таких щиро написаних книжок зараз мало, адже переважно люди хочуть показати не якість, а результат. Тому часто трапляється, що всі книжки, які пишуть шаленими темпами і видають мало не щороку, не варті однієї такої, яка пережита автором від першого до останнього рядка.
Довідка “Вікон”. Роман Кузь народився 1946 року у селі Томашівцях Калуського району. 1963 року, після закінчення школи, вступив до Львівської республіканської школи кіномеханіків. Далі — служба в армії у далекому Киргизстані. Після армії повернувся до Калуша, де працював адміністратором у кінотеатрах “Відродження” та “Аврора”. Тут і почав свою літературну діяльність.
Ватикан: коли час зупинився