Депутати на суботнику, початківець-хірург із сокирою, чоловік, що прибив покривало до підлоги, щоб його вночі не стягувала жінка, — з усього цього можна посміятися. Тож, після іронічних картин Володимира Чибаря, які калушани могли побачити впродовж попереднього місяця, “веселі” виставки продовжили карикатури Богдана Струтинського. Тепер уже більшою мірою — сатиричні. Богдан Струтинський — нова людина у мистецькому середовищі Калуша. Директор виставкової зали, схоже, не дозволяє пустувати залі жодного дня. Крім виставок карикатур, обіцяє виставляти вишивки та старовинні монети. Цього разу вирішив заповнити “глухий” літній сезон власними карикатурами. Карикатурист уже і не пригадує, коли вперше взяв до рук олівця. Проте, перші замальовки загубилися у старих зошитах. Вони часто були просто спонтанним поривом щось намалювати. Карикатури з’явилися набагато пізніше — більше року тому. Праця стала більш копіткою, і для її втілення знадобилися помічники. Технічні — старі випуски журналу “Перець”, і моральні — друзі і знайомі, замальовки з життя яких карикатурист утілював у своїх роботах. Поки що, розповідає Богдан Струтинський, карикатури сприймають доброзичливо. — Улюблені теми — політика і сімейні стосунки. Та переважно ідеї для карикатур черпаю із фільмів, з історій з життя друзів, жартів. А головним поціновувачем моїх робіт є моя дівчина. Вона часом навіть дивується, скільки часу ми проводимо разом, і скільки карикатур вона ще не бачила, — поділився з “Вікнами” Богдан Струтинський. — Заразом карикатури або ж якась гумористична виставка була б доречною на День сміху, проте, і влітку, коли і художники, і відвідувачі — не вельми активні, така виставка може їх зацікавити. Найбільшою роботою на виставці є кольорова карикатура рідного села Богдана Струтинського — Підмихайля. На карикатурі мапа села зображена у сатиричних тонах. Тут: і політика, і сусідські взаємини, і звичне щоденне життя села, від якого, проте, також можна посміхнутися. Робота над карикатурою зайняла два місяці. Над однією карикатурою автор працює у середньому день. Богдан Струтинський критично ставиться до власних робіт і зазначає: попрацювавши над технікою, спробує малювати тушшю чи вугіллям. За словами зберігача фондів виставкової зали, калуські виставки приходять дивитися переважно люди старшого чи середнього віку. Молодого покоління не бракує під час навчального року: тоді екскурсії до виставкової зали організовують у навчальних закладах. Найбільше відвідувачів виставкова зала чекає восени та взимку. Проте, улітку люди часто приходять сім’ями. Найбільше калушан відвідує виставку відразу після відкриття. До речі, виставкова зала — все ще без ремонту. Як повідомив Богдан Струтинський, у бюджеті необхідні 88 тис. гривень передбачені. Але досі — не профінансовані. Управління культури обіцяє закінчити ремонт уже найближчим часом. А поки що виставковій залі допомагають хіба ще небайдужі підприємці. Також тут обладнано куточок для продажу робіт художників. Якщо хтось захоче придбати роботу калуських митців, має сконтактувати з ними особисто.
Ватикан: коли час зупинився