Скрипка чи колядки? Вибирати не довелося

Двоє корінних українців — Василь Попадюк та Ігор Богдан — познайомилися у Торонто на одному з фестивалів багато років тому. Відтоді, іноді практикують спільні виступи. Частіше — в Україні. Цього разу приїхали всього з п’ятьма концертами, один із яких відбувся днями у Калуші. Учитель української мови та літератури у Канаді Ігор Богдан подарував калушанам низку колядок та пісень, а музикант Василь Попадюк — віртуозну гру на скрипці. У результаті — тригодинна феєрія.
Переглядів: 474

Укультурно-мистецькому плані січень цьогоріч у нашому місті видався доволі насиченим: виставки, концерти, різдвяні програми. Тож, калушани мали з чого обирати, плануючи власне дозвілля. Минулого тижня, зокрема, у ПК “Юність” відбувся концерт за участю заслуженого артиста України Ігоря Богдана та скрипаля-віртуоза Василя Попадюка. 

Обоє виконавців своєю домівкою вважають Канаду. Утім, Різдво найчастіше їдуть святкувати в Україну. Цьогоріч — не лише приїхали вдвох, але і підготували насичену спільну програму під назвою “Колядуймо разом”. Її відкриття довірили молодій талановитій калуській співачці Анжеліні, яку тепло зустріли глядачі, налаштовані на цікавий вечір та психологічний відпочинок.

Анжеліну на сцені вже за кілька хвилин змінив Ігор Богдан, який свій виступ розпочав із загальновідомих колядок. У його виконанні, зокрема, прозвучали традиційні “Небо і земля”, “Нова радість стала”, “На небі зірка ясно засіяла” та інші. Із особливим трепетом калушани слухали колядку-реквієм “Сумний Святий вечір у сорок шостім році”, присвячену всім полеглим за волю України. Між іншим, перед початком майже кожного нового твору артист читав ліричні вірші-молитви, написані чернівецьким священиком Валерієм Сиротюком.

— Із автором молитов, які я читаю між колядками, ми ще жодного разу не бачилися. Проте, я переконаний, що це — прекрасна людина, — зізнався на прес-конференції після концерту Ігор Богдан. — Ми познайомилися через мережу Інтернет, спілкувалися, й у результаті — ніколи не зустрічаючись, порозумілися настільки, що сьогодні плоди нашої співпраці можуть оцінити слухачі. 18 січня ми все ж домовилися зустрітися особисто. Найімовірніше — працюватимемо спільно і далі. Наша мета — створити такі молитви, які би відповідали сучасності, могли піднести дух і настрій людей, щоб українці не розчаровувалися у ситуації, у якій сьогодні опинилася Україна.   

Загалом, Ігор Богдан наполегливо залучив до співу всю глядацьку аудиторію, яка з зацікавленням слухала його розповідь про перебіг проекту “Колядуймо разом”, про мистецькі плани та творчі задуми. Утім, співати разом із артистом калушани не поспішали. Лише у другій частині концерту, коли від колядок співак перейшов до народних та естрадних пісень, слухачі трохи розворушилися: почали більше підспівувати, активніше відгукувалися на пропозиції взятися за руки та колихатися чи підняти руки догори. Зрештою, зал настільки розворушився, що, здавалося, був готовий слухати Ігоря Богдана ще і ще. Той, у свою чергу, був готовий стільки ж співати. 

Отож, прощання з першого разу не вийшло. Підбадьорений оплесками, артист кілька разів виконував “останню” пісню, і лише, щонайменше, на півгодини відтермінувавши завершення концерту, таки сказав калушанам “до побачення”. 

— Окрім концертів, із якими ми зараз мандруємо Україною, я маю ще одну важливу місію. Справа у тому, що у Калгарі, де я живу, я працюю в українській школі — викладаю українську мову і літературу. Ця школа має одну чудову традицію: щороку возити випускний клас в Україну на екскурсію. Цьогоріч 10-ий клас закінчуватиме і моя донька. Тож, маю від батьків доручення: спланувати туристичний маршрут, який наші діти подолають улітку. Звичайно, ми відвеземо їх у Київ. Але обов’язково відвідаємо також Львів, Тернопіль та Івано-Франківськ. Сподіваюся, приїдемо й у Калуш. Найімовірніше, це буде десь у серпні. Можливо, вдасться ще раз вийти на сцену у вашому місті. Хотів би, щоб разом зі мною виступила і донька, яка також мріє стати співачкою. Щоправда, голлівудською, — поділився планами Ігор Богдан.

Ще раз зустрітися з калушанами має намір і Василь Попадюк, виступ якого став справжньою родзинкою різдвяної програми. Нагадаємо, що перше знайомство мешканців нашого міста зі всесвітньовідомим скрипалем відбулося у травні минулого року, коли у ПК “Юність” він виступав разом зі своїм колективом “Papa Duke” у рамках невеличкого туру західними областями України. 

Цього разу Василь Попадюк — без гурту, без кількагодинної програми та без імпровізацій. Утім, його виступ усе одно супроводжувався бурхливою реакцією та гучними оплесками присутніх у залі. У особливому захваті — професійні музиканти, більшості яких унікальна техніка виконання артиста просто перехоплювала подих. Сам же Василь Попадюк майже всі свої твори виконував із заплющеними очима, посмішкою та динамічним пританцьовуванням. Пізніше — зізнався, що дуже любить імпровізувати. Щоправда, коли виступає без музичного супроводу.

За словами музиканта, теплий прийом у Калуші його гурт пам’ятає досі. А гітарист Девід Вест із Еквадору, який грає чи не на всіх музичних інструментах, у тому числі — і на спеціально зробленій для нього 18-струнній гітарі, та виконував у Калуші незабутнє “Bessame mucio”, досі не відмовився від ідеї одружитися у наших краях. Тому за кілька місяців колектив “Papa Duke” планує приїхати у Калуш ще раз. Найімовірніше — у травні.

Отож, після культурно насиченої зими, калушанам, вочевидь, слід чекати не менш цікавих проектів навесні та влітку. І немає сумніву, що, якщо мешканці нашого міста і далі так активно відвідуватимуть подібні концерти, так щиро вітатимуть та підтримуватимуть артистів, то їм захочеться повертатися до Калуша знову і знову.