Також хвилювалася, як самі поети та музиканти сприймуть нічне дійство (саме “Ніч у музеї” стала “родзинкою” фестивалю “Деталі”. — Ред.), чи не набридне їм сидіти у музеї до ранку, бо деякі з них подолали дуже далекий шлях, щоб приїхати до Калуша. Однак хвилювалася марно, бо все справді вдалося. Митці були задоволені, публіка була найкращою. Стосовно публіки: ніколи б не подумала, що у Калуші насправді стільки молоді, яка цікавиться мистецтвом. Кожна кімната музею була переповнена зацікавленими молодими людьми: деякі брали участь у майстер-класі від Ігоря Багайлюка, інші — просто спілкувалися та ділилися враженнями. Але більшість була саме біля нас, у самому серці події — у залі, де відбувалися перформенси, виступали музичні гурти та читали поети.
Люди почали розходитися не раніше четвертої ранку (а деякі були з нами аж до світанку!), тобто майже всю ніч вони були з нами. Ми — митці і глядачі — були однією субстанцією, яка перетікала з віршів у музику, з музики — у театр і навпаки. Стосовно митців можу сказати, що вони також були дуже задоволені дійством. Всю ніч вислуховували вдячні відгуки і щиро усміхалися навзаєм.
Сам мистецький фестиваль розпочали з музики (”Нерозкриті крила” — Яремче), що об’єднало глядацький зал мелодійними акордами. Потім вдало перейшли до музично-перформенсного дійства “Музика паперових ляльок” (Ганна Луцюк, Ігор Семенюк, Ірина Загладько — Луцьк-Львів). Подібного дійства я не бачила: все настільки заворожувало і було цікавим, що у залі ніде було стати. Далі розпочалися літературні читання, які “розбавляли” музикою. Аплодисменти, здається, не вщухали.
Читання відбувалися у такому порядку (ми “розділилися” географічно). Спершу читав Тернопіль (літературна студія 87: Роман Воробйов, Мар’яна Судова, Юлія Бабак, Світлана Андріїшина). Додав особливого драйву поет Сергій Оцел з Копичинців, а продовжив музикою “Спейс Джем” (Калуш). Далі мікрофон перейшов до мистецького туру “Вечір магістрів” з Івано-Франківська (Василь Карп’юк, Вася Сливчик, Богдан Ославський, Таня Запорожець, Катерина Ковальчук). Тут уже більше імпровізували, розділили поезію на жіночу та чоловічу, і читали тандемами під музичний супровід. У залі відчувалася мистецька атмосфера, яку ми ще більше згущували віршами та музикою. Наступним грав “Аневризм” (Надвірна). Таня Скрипкіна аж із Чернігова привезла до Калуша відеопрозу. Публіка зручно вмостилася на підлозі і з задоволенням дивилася авторські короткометражки від Скрипкіної. Завершили “Ніч у музеї” музичним етно-глюком від “Оркестру Бобовата” (Івано-Франківськ).
Ось так, власне, і відбулася наша “Ніч у музеї”. Зранку, коли вже йшла на автостанцію, щоб їхати додому, аналізувала все, і дуже раділа, бо фестиваль вдався на славу. Після такого одразу виникає бажання продовжувати щось робити та організовувати. Тому не думаю, що до наступного мистецького фестивалю у Калуші доведеться чекати аж цілий рік!