І кісточка коропа на щастя...

«Передує святу, як і у вас, чотирьохтижневий піст Адвент, — розповідає Рената Кленчанська, мешканка польського міста Нова Руда, яка проживає в Івано-Франківську. — Під час посту суворо забороняється будь-яка робота на землі, бо вважається, що й  вона очікує на прихід новонародженого Ісуса. Ніч перед Різдвом називається «Вігілія». У цей час за святковим столом збирається уся родина. По селах і досі застеляють стіл білою скатертиною, під яку кладуть сіно. Одразу після  вечері неодружені хлопці та дівчата навмання витягали з-під скатертини стебелини сіні.

Якщо сінце було зеленим — чекай щасливого одруження, якщо жовте та сухе — то треба ще рік у гурті кавалерів чи панянок ходити. А першим гостем перед Вігілією обов’язково має бути молодий хлопець — це ознака щастя і злагоди на наступний рік».

На стіл переважно, як і в Україні, кладуть 12 страв. Це символ 12 місяців у році, 12 апостолів, часом кладуть і 13 — символ самого Христа. Найголовніша страва — короп. Напевно від українців запозичили поляки класти на стіл кутю. Проте пшеничного зерна у ній мало. Здебільшого це маса перетертого маку з горіхами та родзинками і буквально кілька рисових або пшеничних зеренець. Перед вечерею уся родина ділиться оплатком — білим коржем, випеченим на воді без додавання дріжджів. При цьому говорять один одному різні добрі побажання на наступний рік. Цей звичай, за словами пані Барбари, є ще з перших часів християнства. він є символом доброти, прощення минулих образ та єдності родини.

Страви під час Вігілії не всі одразу викладаються на стіл, а по черзі. Першим пробують коропа. Усі  непомітно намагаються сховати  кісточку від риби у свій гаманець — аби упродовж року гроші велися. Частуються борщем з вушками (пельменями) з капусти і грибів, вареною капустою з квасолею, голубцями, варениками з капустою, салатом з бурячків, пісним бігосом, підпалкою з сушених грибів, узваром. Під час вечері треба обов’язково скуштувати кожну з дванадцяти страв, щоб жодної з них не бракувало наступного року. Насамкінець подають «пєрнік» медівник. Він буває різних кольорів та смаків, але переважно це звичайне традиційне печиво із горіхами та родзинками всередині.

У кімнаті обов’язково стоїть ялинка, під яку кладуть подарунки. Діти вірять, що різноманітні іграшки, книжки, солодощі приносять ті Ангели, які сповістили про народження Ісуса пастухам. Після Святої вечері і колядування опівночі в церквах (костелах) розпочинається пастирка - нічне богослужіння. Назва виводиться від слова «пастир, пастух», і є згадкою про пастухів, які першими дізналися про народження Христа і прийшли його привітати.

Поблагословив присутніх священик римо-католицького костелу о. Базилій  Павелко