Суботник під синтетичним небом

Людина влаштована так, що хоче сприймати прекрасне. Тож, якщо немає мистецької пропозиції, люди у своєму пошуку доєднуються до споглядання масової, ширспоживної культури. Тож, альтернатива культурі із телевізорів — уже вкотре у Калуші — на традиційному суботнику в одному із пабів міста. Цього разу — за участі тернопільського гурту “Red Cardinals”, і рівненського — “Night Dew Call”. Ті, хто хотів посмакувати вечором сповна — залишився на літературний перформанс від Василя Карп’юка.
Переглядів: 804
Один із учасників рівненського гурту “Night Dew Call” у Калуші зустрів відомого родича

На минулому суботнику — незвідана для більшості пересічних калушан музика інді і шугейзі. А також — поезія івано-франківського, чи, точніше, косівського поета Василя Карп’юка. Хто отримав порцію адреналіну, а хто — спокій у дзвінких горах. Усе — у суботнику під назвою “Night of Synthetic Skies” — ніч синтетичних небес.


ПОЕТ І МЕНЕДЖЕР

Василь Карп’юк — молодий і амбітний письменник, поет і журналіст. Молода людина, яка не соромиться свого. Тому —  бруструська мова, природа рідного села і люди — основні джерела натхнення Василя Карп’юка. Молодий прикарпатець — і поет, й есеїст, і журналіст. А нещодавно — гість калуського мистецького суботника. Калуш асоціює із урочистим церковним передзвоном.

— Найбільш знаковий спогад про Калуш — передзвін. Колись тут мешкав мій товариш. Квартира була розташована у будинку навпроти місцевого храму. Тож, коли доводилося ночувати, то вранці прокидалися під передзвін. І це було так красиво, так урочисто. І — при першій згадці про Калуш, пригадую і дзвони, — каже Василь Карп’юк.


Василь Карп’юк: опівночі —  про Гуцульщину


Творчість Василя Карп’юка — унікальна й у мовному аспекті. Автор послуговується щоденною мовою рідного краю — села Брустури, що на Косівщині. Хоча, смак діалекту прийшов аж тоді, коли Василь Карп’юк став досконало володіти літературною українською мовою. Нині літератор — активний учасник літературних формацій Прикарпаття. Радо спілкується і з молодими, і з досвідченими колегами. Не відмовляється від пропозицій літературних виступів. Адже мистецтво на Прикарпатті треба просувати. Інакше — мешканець “підсяде” на ширспожив.

— Читав свої вірші у дуже різноманітній атмосфері — від навчальних закладів — до арт-кафе і клубів. Зрештою, навряд чи має значення атмосфера, у якій виконують вірші. Загалом, написання і виконання поезії — дуже різні, не порівнювані речі. Хоча б тому, що — працюють різні групи м’язів. Під час декламування — язик, голосові зв’язки. А під час написання — руки. Ну, і серце та голова. Журналістика — не дає мені тем. І це, взагалі, мало пов’язано із поетичною і прозаїчною творчістю. Швидше за все, моїм натхненням є природа. І — люди. Але часто люди пов’язані із природою. А журналістика — це, радше, спілкування, яке дає досвід, — переконаний Василь Карп’юк. — Літературні агенції — цікаве і комфортне середовище спілкування. Спілкуюся із літераторами різних поколінь. Це — як і мої ровесники із літературної студії “Нобель”, так і старші — із національної спілки письменників України. Крім того, мистецькі формації це — такі собі допоміжні речі для колективного просування творчості. Це — легше. Нині часто люди просто не ознайомлені із мистецькою пропозицією Прикарпаття. Немає реклами й афіш. Хоча, людина створена так, що вона має потребу у прекрасному. І, коли не знає, як цю потребу зреалізувати, іде на базар. Звичайно, можна прожити і без мистецтва. Це так, як етика важливіша за естетику. Найважливіше — зберегти у собі людину.


СІМЕЙНІ ІСТОРІЇ

До речі, незабаром Василь Карп’юк у калуському пабі — заспіває. Разом із оркестром “Бобовата”, де є активним учасником. А, тим часом, у суботньому суботнику публіку розважали тернопільський гурт “Red Cardinals”, і рівненський — “Night Dew Call”.
“Red Cardinals” — тернопільський гурт, який грає музику у стилі інді-рок та інструментал. До речі, на попередньому суботнику також був тернопільський гурт — “Неймлесс”.


—  Тернопіль завжди у цьому плані був передовим містом. Там  завжди були гурти-новатори, люди, які не боялися грати не у мейнстрім. Думаю, це почалося ще відтоді, як Зорян Безкоровайний (учасник гурту “Nameless”, який виступав у Калуші на попередньому суботнику. — Авт.)  почав експериментувати із психоделі. В Івано-Франківську, Львові — усе шаблонно, у руслі традиції, — вважає організатор концерту Максим Барна. — “Кардиналів” я знав раніше. Ми мали багато спільних друзів. Торік був на їхньому концерті. А рівнян “Night Dew Call” побачив у таймлайні одного з друзів. Приємно здивувався. Спочатку не вірив, що це — український гурт. Я не можу оцінити і порівняти  напрямки. І — не можу сказати, який із них — найбільш популярний. У Калуші ще не зовсім сформовані спільноти за напрямками, щоб якось розділяти їх. Прийшли і на музику першого гурту, і на — другого. Особисто мені імпонує те, що було в суботу. То був один з небагатьох випадків, коли я сам дуже-дуже хотів послухати цю музику. Бо то є та музика, в якій я кохаюсь. Тому — “Ніч синтетичних небес”, назва суботника, виринула якось спонтанно. Адже романтика шугейзі, романтика інді — із вкрапленням чогось технологічного. Напевне, тому так і назвав захід.

До речі, виступ на суботнику у Калуші став особливим, принаймні, для двох присутніх тут людей. Племінник учасника  гурту “Брати блюзу” Мирослава Левицького — у рівненському гурті. На запрошення племінника Мирослав Левицький прийшов подивитися на виступ. Саме там дядько і племінник зустрілися вперше.



— Гурти, виступи яких я побачив у суботу, — це молоді музиканти. Вони ще перебувають у пошуку своїх нот, свого звучання, свого почерку. І це, думаю, непогано, — вважає Мирослав Левицький. — У рівненському гурті грав і мій племінник. Це — учасник рівненського гурту Владислав Залщук. Того вечора  ми зустрілися вперше. І це було дуже приємно, по-родинному. Я дізнався, що він ще пише музику і тексти для свого гурту. Він мені розповідав, що у них вже були концерти на фестивалях і в клубах — у Києві і Дніпропетровську. Не знаю, чи стане він професійним музикантом. Поки що це — перші його кроки. Але я знаю, що він закінчив школу з золотою медаллю, і вступає до медичного інституту у столиці. Звичайно, якщо йому буде потрібна моя професійна порада, консультація, чи підтримка, я завжди йому допоможу. Тим паче, що, можливо, і мій музичний досвід дав йому поштовх до творчості. Його музика ближча до стилю брит-поп. Але він — шанувальник творчості і “Братів блюзу”. Особливо йому подобається твір “Just a moment – 1”.


Наразі калуські суботники йдуть у відпустку. Два тижні, до початку серпня, — відпускні. А останнього місяця літа — беруть низький старт — до осіннього вибуху. Обіцяють нові грандіозні музичні проекти і мистецькі перформанси.