Мед і продукти бджолярства — особливо популярні серед калушан у час Медового Спасу. Фото Юлії Баліцької Цьогорічний фестиваль був відкритий на урочистому вічі. А вже потому у ПК “Мінерал” відбулася конференція, де обговорили проблеми депортації лемківського населення. Проте, саме “серце” фестивалю — мистецькі виступи і масові гуляння, минули на позитивній ноті, і там можна було і поспівати улюблених і відомих лемківських пісень, і потанцювати, і навіть скуштувати лемківських, карпатських, українських смаколиків. Тож, під хорошу музику — до кулінарних наметів.
Бажаючі могли себе спробувати і як гончарі
Енергетична цінність
Під великим деревом розклала свій крам калушанка Надія Нагловська. У традиційному лемківському строї жінка не продає — пригощає смачним лемківським хлібом. Хліб — дуже запашний, а на вигляд — пористий. Нині такого у крамниці — пошукати треба.
— Стривайте, я вас ще чимось пригощу — пані Надія підносить склянку із білявим густим напоєм. — Киселиця — традиційна лемківська страва. Готували на основі вівсяної закваски, борошна і води. Овес — дуже поживна рослина. Саме вівсом, наприклад, годують через зиму коней. Це роблять для того, щоб тварина залишилася дужою. А киселицю прийнято було їсти із відвареною картоплею із цибулею. До неї ще додавали ложку лляної олії. Ось така поживна страва.
Надія Нагловська припрошує куштувати і хліби. Жінка напекла аж п’ять хлібів — житній із кмином, пшеничний із льоном, пшеничний із соняшниковим насінням, пшеничний із родзинками — солодкий, і пшеничний із чорнушкою.
— Чорнушка — це рідкісна пряна трава. Мені її передали із Польщі. Траву завезли туди зі Сходу. А ось в Україні її, практично, не вирощують. Хоча, у лемківській кухні вона поширена. Відома також під назвою чорний кмин. Цю траву вважають ліком від усіх хвороб, крім смерті, — жартує Надія Нагловська. — Хліб пекла сама. Це — справжній “живий” хліб. Так пекли наші бабусі і прабабусі. Він замішений на заквасці, без жодних хімічних домішок. Тому колись господині витрачали, практично, цілий день на випікання хліба. Закваска “підходить” 5 годин. Потім до неї домішують борошно — і ще залишають на 4-5 годин, поки тісто підійде. Я ставлю закваску на ніч. Уранці домішую борошно — економлю час.
І справді, хліб — ароматний, і тільки скуштувавши його, розуміємо різницю між колишнім хлібом і тим, який пропонують нам у крамницях. Розуміємо, як відвикли від справжнього хліба і — чому наші предки вважали його чи не головною стравою, а нині люди все частіше відмовляються його споживати.
Лемки дивували надзвичайно красивими строями, мелодійними піснями і смачними стравами
Куліш — для влучних
Козацький куліш — традиційна для Калуша страва. За нею впізнають хлопців зі школи бойового гопака ім. Олекси Довбуша. Куліш останнім часом готують на всіх масових заходах, і частують — усіх охочих.
Рецепт — традиційний. Для його приготування потрібне сало, пшоно, цибуля, часник і приправи. У неділю його зварили аж 120 літрів — по 60-літровому казані на обід і на вечерю. Зранку над приготуванням трудилися п’ятеро осіб. Характерно, що біля казанів поралися чоловіки. Жінку залишили, щоб приймала гостей, частуючи легким “аперитивом”. Роздали майже 1000 “економних” порцій.
Хто попоїв — міг постріляти.
— Можна постріляти із гвинтівки для страйкболу і лука. До речі, у Калуші це — вперше. Але, думаю, що згодом ми пропонуватимемо такий собі мобільний тир, і навіть — кращим стрілкам даватимемо призи. Цікавляться і хлопці, і дівчата. Але стріляють, звичайно, ліпше — хлопці. А ось у Калуші, взагалі, стріляють не надто охоче. Наприклад, траплялося цю забаву організовувати у Богородчанах, а там — значно більш активні люди, — каже директор школи Віктор Павлів.
Солодкі і гіркі меди
Ось куди калушан точно притягувало — це до численних наметів із продукцією бджолярів. До свого намету припрошує Таїса Хмеляк із Долинщини. Медова продукція — із власного “солодкого” господарства. І — не просто мед, а цілий комплекс медових продуктів. Усі вони, стведжує господиня, — цілющі.
— Забрус — це воскові кришечки, якими бджоли запечатують зрілий мед у чарунках. Допомагають у роботі шлунково-кишкового тракту і нормалізують обмін речовин. Бджолиний хліб, або перга — речовина, яку виробляють дорослі бджоли для вигодовування своїх личинок. Він має цілий “букет” лікувальних властивостей: від лікування серцевої недостатності й порушень мозкового кровообігу — до лікування виразки шлунку, алергій і навіть — порушень роботи статевої системи. А квітковий пилок і прополіс — це, взагалі, природні антибіотики, — запевнила Таїса Хмеляк. — І, звичайно, цілющий мед. Ми вже встигли зібрати чотири меди: різнотрав’я, липовий, гречаний (це — карпатські меди), і специфічний акацієвий — із Хмельниччини. Це — дуже цікавий мед. Якщо звичайний мед кристалізується за кілька тижнів, то акацієвий може зберігати рідку консистенцію впродовж кількох років! Це — через те, що там немає квіткового пилку. Цей мед називають медом для діабетиків, адже там — низький рівень глюкози. А ще ним можна закрапувати очі. Одна із болгарських фармацевтичних фірм навіть розробила очні краплі на основі акацієвого меду.
Є і смаколики для дітей — льодяники із прополісом, і воскові свічки — до Спаса. Особливо екзотичним продуктом є кришки для банок, зроблені на основі трав’яних настоянок. Якщо накрити такою кришкою молоко, то влітку воно може не псуватися упродовж 2-3-х днів — не перебуваючи у холодильнику.
Особлива увага — для чоловіків. Кілька сортів медовухи можна було придбати, і навіть — скуштувати безкоштовно. Пропонують усе, окрім рецепту. Бджоляр із Яворівки пан Володимир, має особливий рецепт медовухи: мед і первак настоює на п’яти травах. Каже: смачно, але вживати треба небагато. Сам п’є тільки на пробу — по 50-100 грамів. А ось родина і постійні клієнти замовляють напій пляшками.