Богдан Губаль — людина, яка змогла реалізувати свою творчу енергію у дуже багатьох мистецьких і прикладних галузях.
Гобелени, акварелі і пастелі — тільки верхівка айсберга. Митець розробляє і втілює проекти інтер’єрів.
— Особливо мене захоплюють інтер’єри музеїв. Долучився до створення інтер’єрів музею «Бойківщина» у Долині, івано-франківського краєзнавчого музею, історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові. Наразі маю ще кілька проектів. Проте, нині частіше замовляють створити інтер’єр квартири чи закладу громадського харчування. Хоча, саме музейні проекти цікаві, вони розкриваються поступово, і результат видно не відразу, — презентує свої роботи Богдан Губаль. — Аквареллю займаюся у перервах роботи над гобеленами. Коли вже спина вгинається біля станка, ці акварелі наче відволікають від праці. А нещодавно захопився ще і пастеллю. Спочатку — як ескізом для гобеленів. Але потім вони викристалізувалися у самостійні роботи.
Назва виставки — «Взаємодія» означає наче перетікання молекул авторської роботи із одного виду мистецтва в інший усі часточки, у сі грані творять цілісний образ митця і трудівника. Тобто, роботи якось незримо пов’язані і невловимо схожі.
Візитівкою Богдана Губаля, без сумніву, є і гобелени — свіжі і затишні, і зовсім не обтяжливі. Як стверджує сам автор, надихався роботами західноєвропейських митців, а також — прибалтійських текстильників.
— Я працюю навіть у такій формі, як об’ємно-просторовий гобелен. Тобто, творю не автономні гобелени, а такі, які сприймалися б як органічна частина інтер’єру. Наприклад, це великі площини, які сприймаються як самостійні форми, — каже автор виставки. — Я пізнаваний, бо — пропускаю свої роботи через душу. Багато працюю над ескізами. Але — не всіх їх втілюю. Спочатку — відбираю ті, котрі особливо припадають до душі. Техніка гобелену дає можливість і копіювати живопис, переносити його у текстиль, і творити авторські роботи. дивує архітектоніка нитки, яка дає можливість створити різні ефекти. Часто звертаюся і до народної творчості, бо там немає фальші. Зрештою, творча робота — в ескізах. Далі — діло техніки. Сідаю за верстат — і співаю. Щоправда, можу трішки поімпровізувати.
У Калуші Богдан Губаль виставляється не вперше. У 90-х роках минулого століття мав виставку у виставковій залі. Постійно тримав контакт із калуськими митцями, а також —викладав у Калуській філії Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, і навіть — був головою комісії для захисту дипломних робіт. Калуським мистецьким середовищем — захоплений. Зрештою, симпатія — взаємна, судячи із того, що на виставці було дуже людно, і привітати експонента прийшли чимало відомих калуських митців, а також — колеги із обласного центру.
— Таких, як Богдан Губаль, в Івано-Фанківську є одиниці. Не тому, що він — такий класний, а тому, що він — працює. А людина, яка працює, стає творцем не тільки мистецтва, але і свого життя, — відгукнувся про колегу директор музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега.
Сам автор зізнається, що із задоволенням оглядає свої роботи на виставці. Начебто вони виглядають зовсім не так, як у студії, під час роботи над ними. Як саме — можна подивитися у виставковій залі.
Довідка. Богдан Губаль народився 1952 року на Львівщині. У 1971 році закінчив Львівське училище прикладного мистецтва (відділ художньої кераміки), а згодом і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. У його творчому доробку є чимало міжнародних, всеукраїнських і майже 20 персональних виставок. Свого часу Богдан Губаль був навіть удостоєний честі представити свої твори у паризькій штаб-квартирі ЮНЕСКО. Його гобелени поповнили музейні колекції українських міст, а також Казані, Вінніпега, приватних колекцій у Німеччині, Польщі, Австралії, Великій Британії, Франції, США, Чехії, Канаді, Ізраїлі, Фінляндії, Австрії.