Станом на понеділок, 31 березня, фасад уже став смугастим: персиковим і салатовим. Фото Марти Галкіної Концепція Центральної міської бібліотеки — сучасний медіа-центр. Разом із концепцією формується відповідний інтер’єр бібліотеки. Його зроблять вільним, відкритим, сучасним. Скажімо, у бібліотеці планують відкрити інтернет-кав’ярню, де можна буде відпочити від навчання.
У інформаційному центрі можна буде пройти курси комп’ютерної грамотності, проводити ділові зустрічі. У доступі будуть не лише книги, а й комп’ютери, відтак — відкрито буде вільну wi-fi-зону. Крім того, надаватимуть можливість телефонувати друзям по Skype в інші міста та за межі України.
Відкриття новітнього медіа-центру призначено на середу, 2 квітня, розповіла директор Центральної міської бібліотеки Наталія Воробець:
— Понеділок — важкий день. Вівторок, 1 квітня — день Сміху. А середа — це Всесвітній день книги, тож зупинилися на цьому дні. Будуть міські депутати, заступники міського голови, підприємці, наші спонсори, школярі-волонтери, які нам допомагають. Запросили гостей із Івано-Франківська.
Раніше Центральна міська бібліотека знаходилася у приміщенні на вулиці Богдана Хмельницького і на вулиці Сівецькій.
— Дехто не вірив, але ми не сумнівалися — тут має бути бібліотека, чи вона буде фінансуватися із районного бюджету, чи із міського. Ми переїхали сюди — приміщення було у жахливому стані. Коштів укладено дуже багато. Ми переймаємо досвід в Асоціації електронних бібліотек України, — ділиться Наталія Воробець.
НАВІЩО КАЛУШУ «ЦИФРОВА» БІБЛІОТЕКА?
Експерти нагадують: дедалі популярнішими стають електронні формати, які підтримують портативні пристрої для читання. Отож, працівники бібліотек по всій Україні розмірковують, як надати можливість читачам книгозбірень завантажувати тексти до електронної книги чи комп’ютера.
…Уранці в центрі Калуша біля приміщення колишньої районної бібліотеки гамірно. Майстри у спецодязі обрізають гілки дерев, трактором вивозять. Робітники штукатурять фасад будинку.
На Підвальній, 6 активно проводяться ремонтні роботи. Ще б трохи дорогу підлатали
— Уже утеплили стіни пінопластом. Тепер будемо ремонтувати сходи, — каже Володимир, майстер ПП “Еліте”, з яким укладено договір на ремонтні роботи.
Робота на Підвальній, 6 кипить і на вулиці, і всередині. У понеділок, за десять днів до відкриття, бібліотекарі дистанційно спілкуються із Левом Руцьким, представником міжнародної асоціації електронних бібліотек в Україні. Він відповідає на запитання працівників бібліотеки по Skype.
На вулицю раз у раз під’їжджають автомобілі. Один із них привозить на Підвальну, 6 нову техніку. На неї виділили кошти із міського бюджету.
Так виглядають нові стелажі в оновленій бібліотеці
— У інтернет-залі буде шість комп’ютерів — один для бібліотекаря, решта — згідно із записом у читацькому формулярі, — каже Наталія Воробець.
Оскільки Центральна міська бібліотека позиціонується як бібліотека майбутнього, новітні технології у вжиток читачів впроваджуватимуть якомога активніше. Приміром, у новій бібліотеці використовуватимуть іменні читацькі квитки.
На читацькому квитку, який буде виготовлено на зразок банківської картки, розмістять дані про читача, номер його картки, термін її придатності та графік роботи бібліотеки.
— Наприклад, ви хочете зареєструватися, — розповідає Наталія Воробець. — Ми записуємо ваші дані і видаємо тимчасовий квиток. Поки ми будемо перевіряти, чи виправдовує себе ідея електронного формуляру. Ця послуга взагалі платна, але для початку буде безкоштовною. Вся інформація буде зчитуватися із тимчасового квитка на електронний.
У Калуші вже розмірковують над тим, щоб створювати електронний формуляр, за яким працюватиме бібліотека.
— Для читача — це зручно. Для нас — також, — говорить Наталія Воробець.
Електронний читацький квиток у світі означає, що користувач може на свій комп’ютер скачати через веб-сайт бібліотеки електронну книжку. Це, справді, зручно, щоправда, для запровадження такої новації потрібно розв’язати чимало юридичних питань, зокрема, пов’язаних із авторським правом. У Калуші, очевидно до цього ще не готові, адже потрібно вирішити безліч юридичних та технічних питань, — приміром, на якій техніці оцифровувати літературу.
Оцифровка літератури із використанням електронних читацьких квитків, видача яких є платною, де-юре — заборонена, адже у статті 22 Закону України про охорону авторського права написано, що відтворення примірників твору бібліотеками можливо тільки в тому разі, якщо вона не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку.
За законодавством України, оцифрувати літературу мають право тільки із дозволу авторів. Не підлягає авторському праву тільки та література, яка була написана 75 років тому. Надії на свідомість усіх читачів, які не мають поширювати скачану книжку, а користуватися нею тільки особисто — не відповідають вітчизняним реаліям.
— Я маю перед собою статтю із часопису Київського університету права про проблеми охорони авторського права у мережі Інтернет, — каже магістр права Національного університету “Києво-Могилянська академія” Марина Слободянюк. — Відтворення та переробка — чим, по суті, і є оцифрування (стосовно переробки застосування терміну є дискусійним, але все ж застосовним до процесу оцифрування), можливі тільки з дозволу автора ст. 15 ЗУ «Про авторські та суміжні права».
Заманлива пропозиція відпочинку із кавою також наштовхується на запитання, чи вдасться у швидкі терміни підготувати кав’ярню у бібліотеці. Для цього — необхідно відповідні інструкції, погодження, дозвільні документи. Та і вільний інтернет вимагає чіткого дотримання інформаційної політики.
НА ЯКОМУ ФУНДАМЕНТІ БУДУЮТЬ НОВУ БІБЛІОТЕКУ?
Скидається на те, що бібліотекарі у Калуші ще не до кінця уявляють увесь масштаб затіяного. Тим часом, їхні колеги із району ще не забули недавню історію.
Нагадаємо, 30 жовтня 2012 року закінчився термін договору оренди приміщення центральної районної бібліотеки, що раніше розміщувалася на вул. Підвальній, 6. Керівництво бібліотеки звернулося до міського голови Ігоря Насалика із проханням продовжити термін оренди, але отримало листа від Фонду комунального майна Калуша із проханням звільнити приміщення у зв’язку із закінченням терміну оренди.
Була розгорнута ціла громадська кампанія із вимогою залишити районну бібліотеку на своєму місці, однак, міського голову Ігоря Насалика ніщо не переконало. Місто звернулося до суду з тим, щоб читальню виселити.
Одночасно міська влада анонсувала реформу бібліотечної системи: на місці центральної районної має бути центральна міська бібліотека. Очевидно, через тиждень калушани зможуть побачити цю реформу.
— Таких бібліотек в Україні — три, — запевняє міський голова. — Ми закупили спеціальну комп’ютерну систему, за якою можна увійти до будь-якої читальні (користуватися літературою. — Авт.).
Нова бібліотека буде нагадувати сучасний інформаційний центр. Їй дадуть назву на честь 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка.
— Хай Україна читає книги. Книга нас усіх єднає! — говорить наостанок Наталія Воробець.
Жителям міста — новітні технології, а про жителів Калуського району, — знову забули? Чи забудуть калушани, в тому числі бібліотекарі, які торік і позаторік активно виступали за збереження районної бібліотеки у своєму приміщенні, про отриманий досвід під впливом великих перспектив новітнього інформаційного центру?
ОДНА ІЗ 18 ТИСЯЧ
Щоб там не казали, але поширення електронних рідерів, планшетів та смартфонів уже призвело до того, що читачі відмовляються від читання звичайних паперових книг.
Дедалі більше бібліотек прагнуть перетворитися на великі електронні інформаційні центри. І успішні зразки — усім відомі. Скажімо, читальну залу однієї з найбільших книгозбірень світу — Національної бібліотеки України імені Вернадського — щодня відвідують майже шістсот читачів, водночас, її електронними ресурсами користуються майже 50 тисяч людей з усього світу.
Водночас, із понад 18 тисяч українських бібліотек лише невелика частина має можливість оцифрувати свої фонди.
ОДНА КНИГА ДОЗВОЛИЛА ЗНАЙШТИ ГРОШІ НА ДНІПРОГЕС
Це закономірно, що життя у інформаційну епоху узалежнює нас від різноманітних комп’ютерних технологій. Таку революцію світ уже переживав після винайдення у XV столітті німцем Йоганом Гутенбергом технології друку. Тоді він видрукував Біблію, яка стала культовим об’єктом в історії культури.
42-рядкова Біблія Гутенберга завжди вважалася найдорожчою книгою у світі. Останній раз, у 1979 році, екземпляр на папері придбала бібліотека Штутгарта за 2 млн. 200 тис. доларів. Єдиний екземпляр, що був у Росії, продали у 1931 році до Америки; вважається, що за ці гроші був побудований ДніпроГЕС.