— Соломія Жекало була єдиною представницею України на фестивалі в Швейцарії. Вона виборола першу премію. В її особі — це перемога України. І тим більше — Франківщини і Калуша, — розповіла керівник студії «Ліра», яка діє у Калуші при ПК «Мінерал», і педагог з вокалу Оксана Лісовська.
Соломія Жекало навчається у випускному класі гімназії. Разом із однокласницями вона заснувала квартет «Капелла Мордент».
— З такою назвою гурт існує два роки. Фактично, йому шість. Ми співаємо ще від початкової школи. Назву важко обрати для такого гурту. Ми довго обирали. Мордент — прикраса (мелізм), що полягає в швидкому русі на один ступінь вгору або вниз і негайному поверненні.
— Де вас можна почути?
— Гурт у нас — доволі специфічний. Ми співаємо акапельно, без фонограми. На жаль, це поширено нині на концертах. Хочуть, щоб співали під фонограми. У нас — жива музика, яку створюють самі учасники. Не часто такі концерти бувають у Калуші. Востаннє виступали для спортсменів у ПК «Мінерал».
Збираємося на конкурс «Молода Галичина». Хотіли цього року податися. Але конкурсу цього року не було.
Довідка. Конкурс «Молода Галичина» , на якому перемогла Соломія Жекало у 2012 році, зібрав максимальну кількість виконавців. Незважаючи на те, що пісенний репертуар на конкурсі виконується винятково українською мовою, у фестивалі взяли участь співаки більш ніж із десяти країн світу.
— Як тобі Швейцарія?
— Швейцарія — це справжня європейська країна, там дуже гарно.
— Що передувало конкурсу?
— Їздила туди із представницею журі конкурсу «Starsvoises 2014» Наталією Коваль. З нею познайомилася, коли виграла міжнародний конкурс «Молода Галичина» у Новояворівську. Я туди їздила не одного разу, щоб виграти. Спочатку у мене було третє місце. Потім — перше. Це сильний конкурс, всі переживають, коли їдуть туди. Це не перша моя перемога на конкурсі, але приємно було. Була з Наталією Романівною на конкурсі у Литві. Торік брали участь у шоу «Битва хорів», і нас не від-пускали, тож, Швейцарію відклали на рік. Ми довго готувалися із керівником студії «Ліра» Оксаною Лісовською. Я закінчила музичну школу по класу скрипки. Дякую моїй вчительці — Зауличній Олександрі Михайлівні, яка дала мені якісну музичну освіту.
— Які враження від конкурсу?
— Звичайно, спочатку був страх. В мене завжди він є. Людей було дуже багато, а із України була тільки я і Наталія Коваль у журі. Вона мене підтримувала. У журі люди були дуже привітні. Познайомилася з іншими учасниками. Розмовляли англійською.
— І як ти розпочала співати?
— У мене це від бабусі. У її родині було багато співаків. Вона із роду Пірусів. Від маленької вона співала мені дитячі пісні, колискові, які я уважно слухала.
— З ким із відомих людей хотіла би познайомитися?
— Я захоплююся гуртом «Океан Ельзи». І — мені пощастило. Цієї осені разом із друзями була на концерті в Івано-Франківську.
— Брала фотоапарат?
— Ні. Ставлю себе на місце музикантів. Легше, коли тебе не фотографують. Я сама почуваюся спокійніше, коли люди просто сидять у залі і слухають. Тоді ж не треба думати, як ти виглядаєш на сцені.
Перерва закінчується. Соломія поспішає на урок. Сьогодні у неї — німецька мова.
— Вважаєш себе патріоткою?
— Так. У державі — складна політична ситуація. Ми намагаємося щось теж робити. Впродовж весни ходили на мітинги, на віче біля пам’ятника Генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу. Звичайно, стало трохи краще, президента-злодія вже немає.
— Чи маєш вільний час?
— У мене багато друзів, багато часу проводимо разом. Святкуємо дні народження, Новий рік, День гімназії у листопаді. До речі, передаю привіт усім вчителям гімназії. Нас усі підтримують, відпускають на всі концерти (сміється. — Авт.)
— Які плани на майбутнє?
— Пауз у занятті співом я не роблю. Наступного року, у січні, мене запросили в Італію на міжнародний конкурс «EvroKids», який проходитиме у Неаполі. Дали запрошення й оплатили повністю участь. Сподіваюся, поїду.
У Соломії — починається третій урок.
Біля «учительської» — класний керівник Ганна Феленчак. Розповідає, що у колективі Соломія користується авторитетом.
— Вона дуже добре вчиться. Старанна, наполеглива, виконує усі доручення. Добра, привітна, комунікабельна. Я знаю, що композитор із Києва — Вадим Крищенко, на одному із конкурсів відначив її. Хтось її все таки побачить. Можливо, вона пов’яже своє життя із музикою.
