Авторка поділилася, що видання її збірки стало можливим завдяки підтримці майстра традиційного народного мистецтва Йосипа Осташинського, дипломанта Книги рекордів України. Добре відомо, що цей художник робить картини із сірників. 5 жовтня він відвідав у Калуші центральну бібліотеку ім. Тараса Шевченка, де і домовився із Олесею Мирославівною про видання збірки.
Презентацію збірки віршів Олесі Франко «Істина життя» провела керівник літературної студії “КА-МА-ЛІ-я”, до якої входить поетеса, Ірина Червінська.
— В неї є нестримне бажання йти вперед і творити. В неї багатогранний талант. Вона любляча матуся, улюблена дочка, талановитий музикант та педагог, а тепер — поетеса, яка виклала у вірша своє бачення…, — побажала Олесі Франко її кума Зоряна Смольська-Мельник.
Презентація розпочалася із виступу учениць Олесі Франко. Семеро дівчат виконали колядку: Таня та Антоніна Сагайдак, Зорянка Мельник, Божена Рига, Софія Гринів, Адріана та Христина Гуцькі заспівали «Добрий вечір тобі».
— В мене були танцювальні здібності, але музика в мене завжди переважала всі захоплення. Моя мама каже: «Де музика, там і слово. Пісня. Це поєднано…». Тож, слово мене не покидає, і підсумок є сьогодні — моя збірочка, — розповіла Олеся Франко.
ПРАВНУЧКА ІВАНА ФРАНКА
Кандидат історичних наук Олег Малярчук поцікавився, чи не досліджує Олеся Франко спадщину Івана Франка з наукової точки зору. Вона поки що не докладала рук до наукових студій.
— В мене є невелика бібліотека цінних видань про Івана Франка. Мій батько цінував книгу. Я охоче ділюся, — зазначила автор збірки «Істина життя».
Один із віршів Олеся Франко присвятила своєму видатному предку — Іванові Франку. Ця поезія називається «Не пора».
Літератор Володимир Сивобровенко запитав, якими є амбіції літераторки, які літературні премії її цікавлять — від премії Костянтини Малицької аж до… Нобелівської премії.
— Я маю нахил до творчої праці. Відмовлялася від усіх посад, в тому числі директора школи. Я людина скромна, — зазначила авторка.
Літератор Марія Зьомковська прочитала вірш зі збірки «Коралі», який присвятила Олесі Франко.
ПЕДАГОГ
— Я вже знаю цю людину кілька років, — виступив від батьківського комітету Калуської музичної школи Роман Рига, батько учениці Олесі Франко Божени. — У ті години, які проводять на заняттях, наші діти зростають як громадяни. Коли бачиш, із якими коментарями діти приходять зі школи, розумієш, що це справжнє щире виховання, насамперед, громадянина, — зазначив Роман Рига. — З якими людьми вона знайомить дітей! Іноді доводиться пошукати дані в інтернеті, щоб розповісти дітям, з ким саме вони познайомилися!
Учениці класу фортепіано, які вчаться в Олесі Франко, кажуть, що тільки минулого року кілька разів їздили виступати із концертами до різних міст України. Відвідали і столицю України — Київ, де навіть заспівали у «Караоке на Майдані».
— А скоро ми поїдемо до Новограда-Волинського, — розповіла «Вікнам» 14-річна Христина Луцька, учениця 7-го класу Калуської музичної школи. — Ми вже бували там і нас дуже гостинно приймали, — розповіла дівчина.
Вона одягнена у українську вишиванку і спідницю, як і всі дівчата, заквітчана віночком, на плечах — рясна хустина. За її словами, концерти організовував товариш Олесі Мирославівни — житель Новограда-ВолинськогоЮ голова товариства “Мале коло” Василь Остапчук. Саме завдяки спілкуванню діти змогли відчути себе на справжніх гастролях.
...І ПОЕТЕСА!
— Мене підтримують мої талановиті друзі. Так слово за слово і пишу, — розповіла Олеся Франко. — Ця збірка — то моя перша ластівочка. Писала ще у школі, трішки. Але, мабуть, ще би довго не наважилася. Та коли познайомилася із Йосипом Осташинським, він сказав мені: «Досить тримати ці вірші в блокноті». На мій день народження у листопаді ця книжка вже була готова. Ця людина допомогла мені видатися у київському видавництві. Назва – «Істина життя» — це було перше, що народилося як назва, так я її і залишила, адже і вірш у мене є з такою назвою.
Олеся Франко зізнається, що дуже любить осінню пору, і як доказ — читає поезію «Люблю я осінь». Не секрет, що день народження піаністки та літераторки припадає на листопад. Наступної осені поетеса святкуватиме 50-річний ювілей — це, на думку друзів, хороший привід для нової збірки.
Калушанка — не зовсім новачок у літературі. Раніше її вірші входили у різні патріотичні збірки: «Осінь у камуфляжі», «Відлуння Майдану» та «Україна-мати», розповіла модератор зустрічі Ірина Червінська. Олеся Франко — переможець літературного конкурсу імені Олеся Мартовича та
фіналіст ще кількох поетичних конкурсів.
— У її поезії, мабуть, найголовніші цінності для кожної людини — це любов до батьків, бо батьківщини, до друзів та до своєї родини. Поетеса з Тернополя Олександра Кара присвятила Олесі Франко вірш, — каже Ірина Червінська.
У збірці Олесі — надзвичайно близькі усім та прості образи. Її поезія зачаровує своєю прямотою. За словами Ірини Червінської, деякі її вірші хочеться віднести до жанру верлібру. Вона немов звертається прямо до читача, розповідаючи тому невигадані історії із власного життя.
— «Я й досі час той пам’ятаю, коли на мене батько так чекав», — починає вірш, присвячений батькові Мирославу. В вірші «Останній вечір» розповідається, як дочка провідувала батька у лікарняній палаті.
Здається, Олеся Франко — єдина з нащадків українського Каменяра, яка віршує. Про це її запитували під час презентації. Однак вона відповіла, що ні прозу, ні вірші ніхто із її троюрідних та двоюрідних сестер не пише.
До речі, викладачка Калуського коледжу культури і мистецтв Наталя Тацуняк розповіла, що тривалий час вони із Олесею були знайомі і товаришували, як колеги по роботі. І тільки завдяки інтернету змогли випадково встановити, що мають родинні зв’язки — є троюрідними сестрами, та мають ще одну сестру — викладачку Києво-Могилянської академії Оксану Тацуняк.
