Молоді калуські поети приїхали на Форум насамперед для того, аби зустрітися з друзями та колегами | Фото: Анастасія Олех 22-ий Форум видавців у Львові на залишили поза увагою і калуські поети. Вони були не лише гостями, але й учасниками дійства, повідомляють ”Вікна”.
Юрій Іздрик уже віддавна їздить на Форум не за літературними враженнями чи видавничими новинками. Відомий письменник з Калуша прагне раз на рік побачити друзів та однодумців, яких лише раз на рік і лише у Львові вдається зустріти. І, водночас, зауважує Юрій Іздрик, для того, аби раз на рік «не зустрітися з людьми, зустрічатися з якими не хочеться».
— Львів має таку магічну особливість: бути для кожного своїм, інтимним, особистим. Для кожного це місто — окремий лабіринт. І Форум, відповідно, — теж. У моєму цьогорічному лабіринті найважливішим був концерт DrumТиатру, де ми з Грицьком Семенчуком презентували кожен свою (хоч вони дуже близькі за настроєм) поетичні збірки, — ділиться письменник.
Звісно, читання, автограф-сесії і конференції-презентації Юрія Іздрика ніяк не могли обійти. Приміром, на творчій зустрічі поет зачитав фрагменти нової книжки «Календар любові», а також розповів про свій новий проект — майбутня збірка побачить світ на початку 2016 року і матиме назву “SUMMA”. Це — «довідник для тих, хто випадково опинився на цій планеті».
Іздрик в рожевих окулярах. Фото: Галина Венглінська
Фото: Анастасія Олехнович
— Завершальним акцентом особисто для мене став концерт Юрія Андруховича й групи «Карбідо» — з презентацією нового альбому. Не вдалося почути їх у Франківську, зате вдалося у Львові, та ще й побалакати з Юрком — нам якось цікавіше обговорювати наші музичні, а не літературні плани. Мабуть, тому і враження від цьогорічного Форуму видавців здебільшого музичні, а не літературні. А може, на Форумі просто стало більше музики? — розмірковує Юрій Іздрик.
Молодий поет з Калуша Остап Микитюк на Форумі видавців вчетверте, хоча на всі заплановані події, на всіх друзів, колег та обраних книг цього разу не вистачило часу. Насправді, не було коли навіть поспати, зізнається Остап. Зате 22-ий Форум для калушанина став найкращим за чотири роки знайомства із цим святом.
Ймовірно, причина у тому, що з-поміж сотень тисяч книг на Форумі можна було придбати збірку поезій калушан Остапа Микитюка, Ірини Червінської та Олени Бараненко «Нас. Троє», яка не так давно вийшла в літерному агентстві «Discursus» (заключна презентація книги відбудеться в рідному Калуші).
— Хотілось просто приїхати. Всіх побачити, побалакати, купити книг, відпочити від провінційних настроїв і меланхолічних станів, хотілося руху, хотілося вина у Львові і віршів, — ностальгує Остап.
Остап каже: слем уже не для нього. Фото: Анастасія Олехнович
У Львові Остап Микитюк відвідав два концерти «Ніч поезії» і концерт київської музикантки й поетеси Христинки Халімонової. Ще молодий поет взяв участь у слемі, хоча до фіналу не дійшов (на щастя, зауважує Остап), мовляв, зі слемом пора зав’язувати.
— Я вирішив слухати тих авторів, до котрих прикипів і котрих люблю. Добру подругу Христинку Венгринюк, сусідського Юрка Іздрика, харизматичну Ірену Карпу, Дмитра Лазуткіна й Сергія Жадана. На жаль, не встиглось до улюблених Тараса Прохаська й Степана Процюка, але обіцяю наступного року виправити цю ситуацію, — переконує Остап Микитюк.
Серед усього різноманіття книжкових новинок Остап спробував обрати найбільш толкове. Зокрема, бібліотека калушанина поповнилася книгами «Покора» Мішеля Уельбека і «Архетипи та позасвідоме» Карла Густава Юнга. З нашого Остап придбав собі книгу Валеріана Підмогильного «Третя революція», а ще техно-трилер Макса Кідрука «Бот», роман Катерини Бабкіної «Соня» та нову збірку поезій Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу».
Ще одна калуська письменниця Ірина Червінська на Форумі не лише гостювала, але й брала участь у читаннях від Центру літературної освіти. З-поміж поданих заявок, а їх було доволі багато, як повідомила одна із організаторів Віта Михайлова, відібрали двадцятку найкращих, серед яких було аж двоє представниць із Калуша — Ірина Червінська та Оленка Бараненко.
Для Ірини Форум став багатим на зустрічі з давніми знайомими, зокрема з Танею Белімовою, яка приїхала у Львів із Києва. Наразі Таня є авторкою трьох книжок, останню, «Трояндовий джем», буквально змели з полиць книгарень. Були нові знайомства. Зокрема, скоро у Франківську має відбутися презентація роману нон-фікшн Мирослава Камиша “Оформляндія або Прогулянка Зоною”. Цей текст про Чорнобильську зону написаний хлопцем-сталкером з власного досвіду. В українській літературі — це, мабуть, унікальний твір, зауважує калушанка.
Фото: Анастасія Олехнович
Бібліотека Ірини поповнилася книжковими новинками. Фото: Ірина Червінська
— Форум — це вулик у чотири поверхи. Багато книжок, багато людей. Хаотичність. Розхристаність. Поїхати з Форуму без книжки — це те, що вибачити собі нереально. Тож, кілька привезла. Серед моїх авторів — Дерріда, Елізабет Рудинексо, Вітольд Ґомбрович, роман “Порнографія”, давно хотіла мати словник нецензурної лексики (там не лише обсценна лексика, наголос робиться на молодіжному слензі та арго). Ну і новинка від видавництва Жупанського: Джемс Джойс “Улісс”. Титанічна робота. Як стверджують, роман перекладався майже двадцять років, — ділиться придбаними книжковими новинками Ірина Червінська.
НА ФОРУМІ ВИДАВЦІВ ЦІНИ ЗОВСІМ НЕ ВИДАВНИЧІ
Оленка Бараненко — калуська письменниця і співавтор збірки «Нас. Троє» — на Форумі відвідала не так багато подій, лише — особливі. Зокрема, калушанка завітала на презентацію роману «Карбід» Андрія Любки та побувала на творчих зустрічах з Тарасом Прохаськом та Юрком Іздриком. Як учасниця разом з Іриною Червінською брала участь у поетичних читаннях від Центру літературної освіти.
— Я вперше відкрила для себе Львівський Форум наприкінці 90-их. Тоді це було місце, де можна було придбати книги дешевше, ніж у книгарні, а для студентів це було важливо. Не йшлося про жодних іноземних гостей. То був великий книжковий ярмарок. З того часу багато змінилося. Я встигла побувати на Форумі і як відвідувач, і як представник видавництва, і як учасник читань (цьогоріч). Зараз Форум не входить до списку тих подій, які повинна обов’язково відвідати, але це чудова нагода зустрітись зі знайомими і незнайомими письменниками і поетами, відвідати цікаві лекції, презентації і творчі вечори для тих, хто не встигає це зробити протягом року. Варто лише завчасно скласти чіткий план дій і маршрути пересувань, бо з кожним роком заходи і події Форуму розширюють свою географію і займають нові майданчики, — акцентує Олена Бараненко.
Половину привезених зі Львова книг калуська письменниця придбала у книгарні «Є», оскільки на Форумі занадто багато відвідувачів і занадто мало місця. Та й ціни у видавців далеко не видавничі. Книги Олена купувала і для себе, і для дітей.
— Придбала кілька книг із серії «Українська поетична антологія» А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ, мого улюбленого видавництва. Перші книги про «Мумі –Тролів» Туве Янссон і про «Малого Вовчика» Іана Вайброу — це для дітей. Новий роман Юрія Винничука «Аптекар» та вже давній проект, роман-мемуари Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст» — для мене. Деякі з «новинок» я прочитала ще до Форуму, інші залишила на потім, а щось залишила поза увагою, — зауважує Олена Бараненко.
Утім, калушанка не вважає Форум — святом. На думку Олени, це — подія для видавців, деяких письменників, літераторів. Люди, які читають, читатимуть та купуватимуть книги і без Форуму. Тому головне, що привезла зі Львова до Калуша письменниця, — це враження від зустрічей з друзями.
”Нас. Троє” на Форумі видавців.
Фото: Оксана Боровець
Фото: Оленка Бараненко
— Мої поїздки до Львова вже давно звичні та буденні, але там частіше можна зустріти друзів з Києва, Харкова і Кракова одночасно. Там можна познайомитись з цікавими співрозмовниками абсолютно різного віку, там зустрічаються і розвіртуалюються фейсбучні друзі, там збирають автографи і фотографуються з улюбленими авторами, там дізнаються про нові імена. Тому їхати варто, хоча б для того, щоб відчути «моє» чи «не моє», — додає калуська письменниця..
Окрім книг, вражень та фото, зі Львова Олена Бараненко привезла ще й застуду. Тож, і лікується калушанка чаєм, медом і — читанням.
ЗІ ЛЬВОВА ДО КАЛУША “ЗАМАНИЛИ” ВІДОМОГО ПОЕТА ТА ПРОЗАЇКА ВОЛОДИМИРА ШОВКОШИТНОГО
Письменниця Оксана Тебешевська з Калущини Форум видавців відвідує щороку. На її думку, це — таки свято видавців, авторів і — найголовніше — читачів, це свідчення того, що живе книжка.
— Такого Форуму, який би розчарував мене, ще не було. Звичайно, прикро думати, що в Україні немає належних умов для української книжки, для видавництв, що наш інформаційний простір зросійщений, що книжкові крамниці заполонені здебільшого низькопробною російською книжкою, — констатує письменниця.
Цьогоріч Оксана Тебешевська на Форумі побувала на багатьох зустрічах та презентаціях, зокрема, письменниця поспілкувалася з патріархами української літератури: Дмитром Павличком, Іваном Драчем та Василем Шклярем, Володимиром Шовкошитним; з поетом з Тернополя Петром Сорокою, талановитим і неординарним письменником Павлом Вольвачем; цікавими поетами — Роном Вінклером із Німеччини та Ярославом Мілевським із Польщі.
Оксана Тебешевська з Дмитром Павличком.
— Одного з цікавих письменників і видавців вдалося заманити до Калуша — заступника голови НСПУ, доктора філософії, поета, прозаїка Володимира Шовкошитного, зустріч з яким відбулася в ЦБ ім. Т. Шевченка 15 вересня. Думаю, спілкування з цим талановитим, надзвичайно працьовитим і цікавим чоловіком надовго залишиться у пам’яті учасників презентації, — ділиться Оксана Тебешевська.
Ще один талановитий письменник, франківчанин Богдан Ославський на Форум також їхав передусім не за книгами, а — за зустрічами. Попри те, що за плечима Богдана три роки роботи в книгарні “Є”, де презентацій він уже добряче “набачився”, Форум видавців йому все одно цікавий.
— Вже кілька років поспіль я туди їду, аби вештатися містом із друзями та знайомими від кнайпи до кнайпи, від лавки до лавки. Дуже люблю зустрічати там дорогих або ж просто приємних мені людей, отак випадково. Тому там багато приємного. Книжок не купував, позаяк ідею форуму — “книжки за ціною видавництва” давно вже спаплюжили. Або й не так, видавництва таки продають книжки за своєю ціною, але буває, що вона вища, як у книгарні. Мало хто вже продає дешевше. Коротше кажучи, весь цей тлум у Палаці мистецтв — це великий лохотрон, — каже Богдан Ославський.
Двоє приятелів та письменників зустрілися у Львові. Фото: Анастасія Олехнович
Собі письменник придбав на рецензію “Схід” Анджея Стасюка, а ще — презентував на Форумі власну книжку подорожніх текстів — це щось поміж есеями й оповіданнями — “Льонтом. Дороги і люди”.