Серед «Височанських дубів» особливо цінними є шість дубів, обхватом стовбура від 260 до 582 сантиметрів | Фо На Височанці вкупі ростуть кілька дубів, яким уже за 200 років. Побувавши там ще позаминулого літа, Василь Фіцак вирішив зробити все, щоб зберегти цінні дерева. Наразі активісти вже зробили наукове обгрунтування та подали документи в Мінприроди. У Калуші це буде перша природозаповідна ділянка, яка матиме охоронний статус.
«Натрапив на цю ділянку позаминулого літа, коли приходив до кринички по воду, там багато калушан набирають воду. Звернувся в Національний Екологічний Центр України до товариша Олексія Василюка, який є спеціалістом, і він допоміг зробити обгрунтування, а також проконсультував, як діяти далі. Зі своєю ініціативою звернувся також до депутата міської ради Віктора Павліва, який організував зустріч з міським головою Ігорем Матвійчуком, і загалом ідея була підтримана, за що хочу їм подякувати», — ділиться Василь Фіцак.
Ботанічні пам’ятки природи є цінними в науковому, культурно-пізнавальному й оздоровчому плані. Сьогодні в Україні взято під охорону близько 3300 дерев, віком понад сто років. Такі дерева є й у Франківську. Однак частка дубових лісів в наших лісах постійно знижується внаслідок надмірної експлуатації лісових ресурсів та несприятливої ситуації. Відтак, дубові ліси потребують створення на їхній базі об’єктів природно-заповідного фонду. У Калуші «Височанські дуби» можуть стати першою ботанічною пам’яткою. Водночас, у районі є тільки 3-4 природозаповідні ділянки.
«Історія охорони вікових дерев у нас на теренах сягає початку 20 ст. У 1910 році польським біологом Маріаном Раціборським було зібрано інформацію про багато дерев, їхнім описом займалось товариство «Пласт». У 1938 році наукове товариство ім. Тараса Шевченка також взялось за інвентаризацію вікових дерев на Галичині. Сам митрополит Андрей Шептицький розпорядився, щоб люди повідомляли про вікові дерева в своїх околицях, та видав наказ, який забороняв рубати старі дерева», — розповідає про традиції охорони вікових дубів на Прикарпатті Василь Фіцак
Загалом, висота дуба звичайного може сягати 40 метрів, а вік — до 1000 років. Колись величезні за площею діброви вкривали майже всю Європу. Та на сьогодні залишились тільки клаптики від колись могутніх та величезних лісів. А старі дубові ліси та дерева — рідкість. Тому збереження насаджень дубів на околиці Калуша, яких, до слова, добре видно з космосу, стає дедалі актуальнішим завданням.
.jpg)
Серед «Височанських дубів» особливо цінними є шість дубів, обхватом стовбура від 260 до 582 сантиметрів. Поміж ними росте ще декілька молодших дубів, липи, акації. Вік дерев орієнтовно 250 років, можливо, й більше. Висота складає 18-23 метри. Наразі їхній стан задовільний, дерева регулярно плодоносять, проте у двох є дупла, які потрібно запломбувати. До того ж, вікові дерева щодня перебувають у небезпеці, адже у Калуші, зазвичай, вони стають смітниками. Принаймні така доля спіткала дуб у Підгірках з обхватом стовбура в 6 метрів.
«У Підгірках ріс дуб обхватом понад 6 метрів, а це діаметр стовбура близько 180 см. Він мав дупло, куди кидали сміття, поки хтось це не підпалив, і ми втратили чудо природи, яке пережило війни, стихії, а через недбальство і байдужість було знищене. Зараз там росте ще один дуб, обхватом понад 5 метрів, який теж має дупло, і знову там купи сміття, і є сліди, що колись там щось горіло. У перспективі його теж потрібно оголосити пам’яткою, а дупло — очистити і запломбувати. Загалом, у Калуші я знайшов близько 20-ти дубів, та ще кілька в районі», — наголошує активіст
Якщо дуби на Височанці отримають природоохоронний статус, то це дозволить врятувати їх від вирубки чи забудови. Зрештою, сама ділянка з дубами є окрасою міста, має естетичну цінність, а роль, яку виконують дуби в природі, є надважливою. Своєю кореневою системою вони скріплюють грунт, переводять стік поверхневих вод у внутрішньогрунтовий, а ще дуби захищають сусідню вулицю від вітру. Також вони слугують місцем існування для багатьох видів комах та гніздування птахів. На ділянці в 1,2 га, яку пропонують оголосити пам’яткою, навесні масово цвіте підсніжник, що занесений до Червоної книги України, тож, вберегти рідкісні квіти та історичні дуби — наш обов’язок.
«Наявність вікових дерев виховує в людей повагу до природи і дбайливе ставлення. Для калушан це буде чудовим місцем для прогулянки з дітьми. Цікаво, що в багатьох європейських державах такі дерева обгороджуються, біля них встановлюють громовідводи, і регулярно за ними доглядають. У разі пошкодження — проводять лікування», — зазначає Василь Фіцак
Наразі активісти чекають на затвердження статусу «Височанських дубів» у Мінприроди. Усі необхідні документи і клопотання у відомство вже подані. Після того, як вийде рішення про створення ботанічної пам’ятки, там потрібно буде прибрати, встановити природоохоронні знаки при входах, залікувати дупла, а ще — регулярно навідуватись туди. Тож, незабаром у Калуші з’явиться ще одне чудове місце для відпочинку та прогулянки.