Поки що депутати Івано-Франківської обласної ради не пускають інвестора до сланцевого газу Україна, прагнучи скоротити залежність від дорогого російського газу за рахунок збільшення видобутку альтернативного палива, наприкінці лютого виставила на конкурс два родовища: Юзівське у Донецькій області та Олеське — у Львівській, яке захоплює частину Івано-Франківщини. Очікується, що промисловий видобуток на цих ділянках має розпочатися у 2018-2019 роках. У травні цього року стало відомо і про переможців конкурсу. Право на розробку Олеського родовища, що займає частину Львівської й Івано-Франківскої областей, виборола американська компанія “Шеврон”.
Видобувати сланцевий газ разом із американським інвестором мала б компанія “Надра Олеська”, у складі якої невідома СПК “Геосервіс” — фірма, яка зареєстрована у спальному районі Києва і яка претендує на 10% від прибутку. За даними ЗМІ, фірма “СПК “Геосервіс” була штучно введена до участі у згаданих проектах, щоб окремі приватні особи отримали значні обсяги коштів від видобутку сланцевого газу. Однак, у великому проекті із видобутку сланцевого газу в Україні грають великі політичні гравці, кожен із яких має свою фінансову і політичну мотивацію.
Із травня на Прикарпатті працювала робоча група, яка вивчала це питання. Точилася дискусія про доцільність видобування сланцевого газу і про вигоду для нашої області. Обласна рада розглянула угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у родовищі “Олеське” на пленарному засіданні сесії 20 травня. За присутності депутатів від опозиційних партій, на чолі з головою екологічного комітету парламенту Іриною Сех, — і міністра палива й енергетики України Едуарда Ставицького.
Цукерка від міністерства
Основні вигоди, які принесе компанія “Шеврон” на Прикарпаття, окреслив міністр палива й енергетики України Едуард Ставицький. Вигода, з його слів, обчислюється сотнями мільйонів доларів США надходжень до бюджету, тисячами робочих місць й енергетичною незалежністю країни.
— За сучасними міжнародними стандартами, якщо країна імпортує більше третини енергоносіїв із одного джерела, ситуація є загрозливою для енергетичної безпеки країни. Запаси традиційних джерел енергоносіїв у країні, практично, вичерпані. Тому єдина альтернатива для нас — альтернативні види енергоносіїв, головним серед яких є сланцевий газ. Завдяки добуванню сланцевого газу свого часу Сполучені Штати Америки спромоглися скоротити ціну на внутрішньому ринку до 100 доларів за 1000 кубометрів, — зазначив на сесії Івано-Франківської обласної ради міністр палива й енергетики України Едуард Ставицький. — Компанія “Шеврон” планує вкласти у пошукові роботи щонайменше 350 мільйонів доларів США. Обсяги подальших інвестицій визначені на рівні 3 млрд. доларів США. Орієнтовний обсяг видобування сланцевого газу на території родовища — 5-10 мільярдів кубометрів на рік. В області будуть створені тисячі робочих місць, податкові надходження вимірюватимуться сотнями мільйонів гривень. Уряд готовий залишити у розпорядженні області 10% від прибуткової продукції. Це — кількасот мільйонів гривень прибутку щороку. На базі університету нафти і газу планується створити факультет газовидобування із альтернативних видів палива.
Як зазначив міністр, негативний вплив на довкілля від видобування сланцевого газу не перевищує впливу, які чинять інші види енергетики.
Серед ризиків для екології від видобування сланцевого газу називають застосування технології гідроудару — у свердловину під величезним тиском закачують воду, яка містить багато хімікатів. Таким чином, подрібнюють породу, у якій, власне, і залягає сланцевий газ. По-друге, застосування такої технології тягне за собою величезний вплив на водні ресурси. Адже для застосування такої технології потрібні величезні кількості води, яка потому для пиття буде непридатною.
Депутатів заспокоюють чиновники із міністерства. Гідроудар — технологія, яку застосовують у традиційному газовидобуванні. За словами секретаря міжвідомчої комісії КМУ, співрозробника угоди Володимира Ігнащенка, із 1952 року у регіоні було здійснено понад 30 тисяч гідроударів.
Крім того, Володимир Ігнащенко окреслив і перспективи для місцевих науковців, ціна питання про сланцевий газ для яких — 10 мільйонів доларів. Відразу після підписання угоди, зазначив чиновник, має бути створена конкурсна комісія, яка мала б вибрати один із технічних вишів Прикарпаття чи Львівщини. Науковцям обіцяють відразу перерахувати 10 мільйонів доларів — на забезпечення наукового моніторингу.
За диво треба платити
Доцільність видобутку на Прикарпатті сланцевого газу впродовж кількох місяців вивчала тимчасова робоча група із науковців, екологів, депутатів обласної ради. Угоду, яку пропонують області інвестори і держава, містить і чимало дуже невигідних для України загалом і для Прикарпаття зокрема пунктів.
— Угода нехтує і протирічить Конституції і Земельному кодексу України. По-перше, уклавши таку угоду, держава не може оскаржити жодного рішення інвестора в українських судах. По-друге, всі вуглеводні продає інвестор. Він має тільки перераховувати кошти на рахунок держави. Крім того, угода закріплює за інвестором право видобувати всі вуглеводні на глибині 10 тисяч метрів, і на площі більше 6 тис. квадратних кілометрів, тобто, на 45% території області. Інвестори отримують ділянку в оренду на 50 років — із правом пролонгації. Інвестор має право забирати не тільки вуглеводні, але і пісок, воду, гравій — у межах договірної ділянки. Цікаво, що серед цього переліку немає вугілля — так, вочевидь, забезпечені інтереси українських олігархів. І — держава повинна забезпечувати громадський порядок у межах договірної ділянки. Тобто, люди не зможуть, наприклад, висловити власну думку щодо дій інвестора. При цьому, жодних преференцій щодо отримання дешевшого газу область не отримує, — доповів голова постійної депутатської комісії облради Юрій Романюк. — Тобто, ця угода — це, фактично, забезпечення рейдерства.
Присутність міністра і когорти депутатів Верховної Ради просто не залишала можливості розгляду питання поза політичною складовою. Тому головний об’єкт спекуляцій — енергетична безпека держави, використовували як прихильники владного, так і опозиційного таборів.
— За вирішенням цього питання спостерігає, без перебільшення, вся Європа. Я ж розглядаю це питання у площині національних інтересів. У інформаційному просторі штучно нав’язується теза про енергетичну незалежність, яка настане відразу по тому, як буде укладена ця угода. Тож, хочу спростувати цей міф і зазначити, кому це потрібно. Міф генерують у Партії регіонів, щоб приховати провали у політиці енергетичної незалежності. Це, по-перше, стосується “газових” угод 2009 року. Чому досі ніхто не оскаржив ці кабальні угоди? По-друге, поразка у суді від “РосУкрЕнерго”, яка повернула у великий бізнес Дмитра Фірташа. На підставних аукціонах Ахметов-Фірташ приватизували ряд енергогенеруючих й енергорозподільчих компаній, — обурилася голова екологічного комітету Верховної Ради Ірина Сех. — Єдине, чого не встигли, — змінити законодавство, яке усувало б місцеві ради від процесу розподілу прибуткової продукції. Інакше з нами тут ніхто не говорив би. Я пропонувала робочій групі: шукаймо у цій угоді позитиви. Але я їх не знайшла.
На хвилі критики від підтримки угоди відмовилися фракції ВО “Батьківщина” і “ВО “Свобода”. Як зазначив голова фракції “Свобода” Василь Попович, із 148-и пропозицій, які напрацювала робоча група і подала до розгляду Кабміну, не враховано жодної.
Обачність взяла гору
Жодного рейдерства, втрати державного імунітету і загрози водним ресурсам, — переконував депутатів Едуард Ставицький. Більше того, орієнтовно 200-300 мільйонів доларів у рік — надходжень в обласну скарбницю.
Переконувати депутатів допомагав і голова Івано-Франківської ОДА, депутат облради від Партії регіонів Михайло Вишиванюк.
— Я вважаю, що ліпше мати 10% зі ста, ніж 100% із нуля. А, якщо у хаті запалити п’єц і перекрити тягу, то можна задушитися, — оцінив ризики угоди голова ОДА, — Крім того, у рішенні обласної ради є пункт, згідно із яким пропозиції і поправки до угоди слід надіслати до уряду — і вони мають бути враховані.
Однак, депутати, схоже, мало повірили. Із двох керівників області вони, радше, дослухалися до голови обласної ради Василя Скрипничука, який закликав зважено підходити до ухвалення рішення. Тож, депутатам на вистачило всього одного голосу для поіменного голосування. І — 40 голосів із 58-ми потрібних під час голосування за основу. Голосували “за”, в основному, фракції Партії регіонів, Народної партії, Української партії і “Нашої України”. Що стосується депутатів обласної ради від Калуша, то всі вони голосували за сланцевий газ. Як повідомив “Вікнам” депутат обласної ради, голова Калуської РДА Василь Петрів, фракція Української партії залишила за кожним депутатом право голосувати на свій розсуд. Підтримка проекту — його власне рішення.
Депутати вимагають від уряду врахувати і пропозиції їхньої групи. Хоча, цілком імовірно, що вдруге проект на розгляд обласної ради не повернеться.
— Є проект народного депутата України Миколи Лубківського стосовно усунення органів місцевого самоврядування від процесу укладення угоди про розподіл прибуткової продукції. Тому ми можемо так дорозглядатися, що рішення приймуть без нас, — застеріг Василь Скрипничук.
Отже, захист інтересів області, політична мотивація чи просто обачність — шляхом умивання рук — депутати, мабуть, обдумали все на обідній перерві, куди поквапилися відразу по провалі угоди.
Василь ПЕТРІВ, депутат обласної ради (УП), голова Калуської РДА:
— По-перше, Калущина може сподіватися на серйозні дивіденди від видобутку газу. Під цю програму підпадає і частина району — села так званого Войнилівського куща. І, за попередніми підрахунками, ми могли б сподіватися на створення тисячі робочих місць. Що стосується екологічного аспекту, то компанія “Шеврон” працює й у США, й у європейських країнах. Вона застосовує єдиний екологічний, соціальний підхід і пропонує новітню технологію видобування газу. І, головне, буде забезпечений науковий і екологічний моніторинги. Крім того, на базі університету нафти і газу буде відкрита нова кафедра, де готуватимуть спеціалістів для цього виробництва. Звичайно, я погоджуюся із пропозиціями робочої групи і вважаю, що уряд повинен їх розглянути. Але я проти того, щоб не давати укладати угоду взагалі. Наразі ж ми нічого не робимо, ми не пускаємо інвесторів.
А, тим часом, Калуш уже має приклад успішної роботи данського сільськогосподарського інвестора. Завдяки тому, що у нас зводять біогазовий завод, район зможе значно скоротити споживання природного газу. Це ж стосується і сланцевого газу. Тут є і політичний аспект, адже сланцевий газ допоможе нам зміцнити свої позиції щодо енергетичної безпеки.
