"Потічок", який з’явився на кар’єрі у червні і підняв "на вуха" владу місцевого та державного рівня, до приїзду міністра Нещодавно у Калуші відбулися громадські слухання, ініційовані науково-проектним виробничим консорціумом “Наука і практика”, який і є розробником проекту порятунку Домбровського кар’єру. До консорціуму увійшли калуський ДНДІ галургії та луганський ТОВ “Антрацит-плюс Лтд.”.
Громадські слухання традиційно не привернули значної уваги калушан і зібрали близько 30 зацікавлених осіб.
За словами аспіранта інституту природничих наук Івано-Франківського національного університету імені Василя Стефаника Володимира Барнича, який взяв участь у слуханнях, проект передбачає кілька етапів. Перший починається із влаштування протифільтраційної завіси на північному борті Домбровського кар’єру методом буріння і тампонування свердловин на території у 1,5 км. На це потрібно приблизно 60 млн. гривень. Таку ж “завісу” пропонується встановити по всьому периметру кар’єру — у межах 6 км, і коштуватиме це приблизно 300 млн. гривень. Наступний етап проекту передбачає встановлення ізоляції по периметру хвостосховища №1, яке є найбільшим забруднювачем грунтових вод. Згодом науковці пропонують взятися за особливо небезпечні ділянки шахтних полів, де існує небезпека карсту і просідань земної поверхні.
Небезпечні камери посилюватимуть спеціальним розчином, викачуючи при цьому розсоли. У перспективі також — відновлення рудника “Пійло”, запаси якого оцінюють у 420 млн. тонн руди, та — переробка розсолів.
Проект на 8 томів науковці нині передали для ознайомлення і міській владі. Однак, попри його широкі масштаби, коштів на виконання — немає. За словами заступника директора ДНДІ галургії Юрія Садового, ОДА пообіцяла виділити близько 2 млн. гривень на дослідно-випробовувальний етап встановлення протифільтраційної завіси на північному борті Домбровського кар’єру. Таку завісу створять на 40-60 метрах небезпечної ділянки кар’єру та оцінять ефект від таких робіт. Це, фактично, становить лише 1% від загального обсягу робіт, які необхідно виконати на кар’єрі. Ефект від таких робіт також буде відносним, адже підземні води все одно шукатимуть шляхів потрапляння у кар’єр. Нині дослідно-випробувальний етап, за словами Юрія Садового, перебуває на завершальній стадії погодження. І науковці сподіваються завершити роботи до настання морозів, адже технологія не дозволить продовжити роботи при мінусових температурах. Тампонування всього північного борту кар’єру займе приблизно рік, а встановлення завіси по всьому периметру може затягнутися на 5-7 років.
Однак сьогодні впровадженню проекту чиниться спротив, а як альтернативу пропонують проект консервації (фактично — затоплення) Домбровського кар’єру, який розробив львівський інститут “Гірхімпром”. Саме цей проект ще рік тому як влада, так і науковці, визнали хибним.
Між тим, нині Домбровським кар’єром лихоманить. “Потічок”, який з’явився на кар’єрі у червні і підняв “на вуха” владу місцевого та державного рівня, до приїзду міністра з надзвичайних ситуацій Олега Проскурякова фактично зник. А згодом з’явилися два нові витоки. Один набув інтенсивності ріки. Нині видимий процес знову затих.
За словами Юрія Садового, процеси, які відбуваються на Домбровському кар’єрі, свідчать про інтенсивне руйнування його північного борту, а підземні води, тим часом, шукають витоків. Водночас, рівень розсолів стабільно зростає. Тампонування північного борту Домбровського кар’єру дозволяє врятувати Калуш від раптової катастрофи, але не вирішує проблеми у цілому.
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ — FOREVER
Паралельно на кар’єрі працює група геологів, яка займається організацією моніторингових робіт. Спеціальні свердловини дадуть можливість упродовж багатьох років відстежувати динаміку руйнівних процесів на Домбровському кар’єрі.
Як уже повідомляли ”Вікна”, міністр екології і природних ресурсів України Олег Проскуряков, перебуваючи в Івано-Франківську, зазначив, що, за постановою КМУ, виділено 6 млн. гривень на комплексний геологічний моніторинг, геологічний, геофізичний, геохімічний, на ввесь комплекс робіт, які необхідно виконати для того, щоб побудувати модель розвитку ситуації на Домбровському кар’єрі. Ще 140 млн. гривень виділені Кабінетом Міністрів на утилізацію отрутохімікатів, що знаходяться на території Домбровського кар’єру. Як повідомив заступник міністра Микола Романов, на сьогодні точно невідомо ні які саме речовини знаходяться у кар’єрі, ні скільки їх реально є. Відомо, яку площу займають відходи, проте, точно ніхто не може сказати, наскільки вони сягають у глибину. Відтак, утилізації таких відходів повинен передувати грунтовний моніторинг. Наразі приблизні обсяги того, що доведеться утилізовувати, фахівці визначають “візуально-математичним” шляхом. Зважаючи на це, Олег Проскуряков зауважив, що сума у 140 млн. гривень є орієнтовною.
Між тим, уже 29 серпня департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА уклав угоду із ТОВ “С.І.Груп Консорт Лтд” на “проведення невідкладних природоохоронних заходів у Калуському районі на суму 115 млн. гривень”. Гроші з держбюджету виділено на видалення та утилізацію високотоксичних відходів гексахлорбензолу на калуському полігоні ГХБ. Ізраїльська компанія “С.І.Груп Консорт Лтд” отримала монополію на утилізацію небезпечних речовин в Україні у 2011 році, коли Міністерство природи очолював Микола Злочевський. З того часу ізраїльтяни отримали підряди на 1,2 млрд. гривень. У тому числі, 566,92 млн. гривень на знешкодження отруйних речовин у Калуському районі, з яких 115 млн. гривень — на полігон “Оріана-Галев” та 451,93 млн. гривень — на полігоні у зоні консервації Домбровського кар’єру.
Із 2011 року гексахлорбензол у Калуші вивозила ізраїльська фірма. 2012 року роботи продовжила виконувати та ж фірма. Загалом на вивезення ГХБ до цього року із Держбюджету вже використано 750 млн. гривень.
Дивно, адже попри те, що основною загрозою для Калуша нині є Домбровський кар’єр, який потребує ізоляції від притоку грунтових вод, або — їх відведення, всі фінансові зусилля держава все одно спрямовує на вивезення ГХБ. Адже, не знаючи про кількість цієї отрути у кар’єрі, уряд уже запланував 140 млн. гривень на її вивезення. Водночас, реальна проблема північного борту Домбровського кар’єру, яка загрожує обернутися транскордонною екологічною катастрофою, отримала у 70 разів менше фінансування.