Гексахлорбензол: альфа й омега

Гексахлорбензол у Калуші, здається, не закінчиться ніколи. Тим часом, Уряд уже профінасував понад мільярд гривень


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Гексахлорбензол: альфа й омега

Дата публікації: 2013.11.25 | Коментарів: 0 | Переглядів: 10191

Калуські екологи обіцяють не допустити вивезення гексахлорбензолу із Домбровського кар’єру, хоча вивозити планують уже з наступного тижня. Водночас, український ГХБ уже встиг спровокувати міжнародний скандал минулого року. А всеукраїнські екологічні організації обіцяють посилити контроль за вивезенням отрути.

Гексахлорбензол надалі продовжує залишатися топ-темою у проблемних питаннях екології міста. Цього тижня до Калуша навідалася робоча група з вирішення проблемних питань Калуської промислової зони.

Урядовці та експерти до Калуша — спізнилися: через погану видимість Івано-Франківський аеропорт не підтверджував посадку літака, і делегати впродовж кількох годин прочекали в аеропорту Києва. Замість анонсованої розширеної наради із обговорення проблем Домбровського кар’єру відбулася лише прес-конференція. Основне обговорення, очевидно, пройшло ще у Калуші. Але діалогу із калуськими екологами та науковцями в урядовців — не вийшло.


ПОЛЬЩА “ПОПЕКЛАСЯ” НА ГХБ З КАЛУША

Минулого року у Польщі спалахнув скандал, причиною якого був калуський гексахлорбензол, заскладований у районі Гданського порту. Гвалт підняли шведські і датські ЗМІ, оскільки отрута стала загрожувати всьому Балтійському регіону. Так, до Польщі на утилізацію прибуло 8 тис. тонн небезпечних відходів. За свідченням польських телевізійників, більша частина отрути була погано запаковані і її звалили просто на купу — поза територією, яка була призначена для зберігання ГХБ. Екологічні інспектори, які мали відслідковувати ситуацію, не знайшли перевищення вмісту отрути ні у повітрі, ні у грунті чи у водах Балтійського моря. Однак, громадські організації урядовцям не повірили і провели свої дослідження. “Грінпісівці” обурювалися тим, що відходи першого класу небезпеки запаковані у пластикові мішки і розкидані будь-де. Журналісти висловили “ноту” урядовцям щодо того, що ГХБ був запакований не у спеціальні бочки, хоча, зрозуміло, що такий спосіб пакування здорожчує вивіз гексахлорбензолу. “Портсервіс” — фірма, яка приймала український гексахлорбензол, не убезпечила його належним чином від атмосферних чинників.


Як ГО, так і прокуратура твердили: забруднення “за парканом” території “Портсервісу” перевищує екологічні європейські норми у багато разів. Щоправда, ніхто не називає, що саме знайшли у грунті. Фірму “Blum Gruppe”, яка є керівником “Портсервісу”, оштрафували на 7 млн. злотих (більше, ніж 18 млн. гривень. — Авт.).

Регіональна польська прокуратура, яка розслідувала ситуацію, повідомила про те, що вміст ГХБ у грунті був вищим за 1,6%, які наводяться у ЗМІ. Водночас, експерти запевнили, що навіть 2% ГХБ у грунті — велика загроза для всього Балтійського регіону.

Польська ситуація наводить на роздуми про те, як вибирають та пакують ГХБ у Калуші. А також — що насправді возять на утилізацію: концентрований ГХБ чи — лише забруднену землю.

— Проблема виникла через те, що польська сторона дала запит на завелику кількість відходів для утилізації. У “Портсервісу” не вистачило фізичних можливостей для складування ГХБ. Тому відходи були заскладовані у районі Гданського порту. Однак, жодних претензій до української сторони не було, — повідомив на прес-конференції експерт-консультант проекту ФАО ООН Михайло Малков.

— Фірми, які займалися вивезенням та утилізацією ГХБ, отримують ліцензії та щороку сертифікуються. Тому, якщо би насправді знайшли порушення торік, то цьогоріч виготовити дозволи було б неможливо, — запевнив представник ізраїльської фірми “Сі груп”, яка здійснює вивезення ГХБ, Ілля Марчевський. — Є закон, за яким забороняється ввозити землю в Англію. І нас перевіряли із кожним біг-бегом. Відходами вважається та суміш, у якій уміст небезпечних речовин уже 6%. При цьому ГХБ уже буде перевищувати норму у більше, ніж 50 тисяч разів.

— Цього року до нашої екологічної організації приїжджали журналісти і представники Гданської громадської організації. Вони виступили ініціаторами заборони перевезення пестицидів у біг-бегах. Однак, як з’ясувалося, біг-беги були порвані при розвантаженні танкера. Ми звернулися до міністра навколишнього середовища Німечинни з тим, щоб до фірми, яка неналежно поводиться із відходами, вжити відповідних заходів, — наполягала голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.


На передньому плані — представник ізраїльської фірми, яка вивозить ГХБ, Ілля Марчевський, та в. о. директора інституту геохімії НАН України Георгій Лисиченко. Фото з gov.if.ua


ЗАБАРСЬКИЙ — ОБМАНУВ?

Гексахлорбензол — вивозять за кордон, а урядовець — обманює, — така теза прозвучала під час прес-конференції в Івано-Франківську.

— У виконавців робіт відсутні матеріальні, технічні ресурси, а також відповідні спеціалісти для здійснення робіт зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних хімічних речовин, а також відповідні ліцензії на видалення, перевезення, транспортування та утилізацію небезпечних відходів. Митними службами заінтересованих країн не підтверджено інформації про перетин вантажів із відходами гексахлорбензолу та їх утилізацію на виробничих потужностях інших країн, — йшлося у доповідній записці першого заступника міністра Кабінету міністрів Владислава Забарського на ім’я прем’єр-міністра Миколи Азарова.

— Те, що написав Забарський, — неправда, — запевнила Тетяна Тимочко.

І припустила, що страшилки про Україну з’явилися напередодні підписання угоди із Євросоюзом.
Тетяна Тимочко акцентує на тому, що Всеукраїнська екологічна ліга жорстко контролює процес вивезення ГХБ та інших пестицидів з України. Щодо Калуша — то це з моменту пакування ГХБ у біг-беги, які маркуються, і — до часу прибуття у порт.

— Ми домовилися із польськими та французькими екологами, що будемо контролювати, скільки біг-бегів “вийшло” з України, і скільки — прибуло до країни, де відбуватиметься утилізація, — каже Тетяна Тимочко.

— Кожне транскордонне перевезення відбувається через дозволи. Тобто, якщо з України виїжджають небезпечні відходи, то це має бути погоджено із країною-отримувачем та країнами транзитерами. Процедура — серйозна і тривала. Проте, ще не було жодних скарг від країн, куди вивозили ГХБ, — запевнив начальник департаменту екобезпеки Міністерства екології Юрій Гірман.


Тетяна Тимочко, Василь Плав’юк, Михайло Марков та Юрій Гірман під час прес-конференції в Івано-Франківській ОДА


ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ НЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ НІКОЛИ?

За словами Іллі Марчевського, досі з полігону ГХБ у Калуші вже вивезли 3247 тонн небезпечних відходів, які завантажили в Іллічівському порту та направили до Великобританії на завод “Трейдібі”. Сюди “піде” ще одна партія ГХБ і ще близько 3 000 тонн — у Францію на завод “Трейді”. Нагадаємо, із калуського полігону ГХБ цього року мають загалом вивезти 8 тис. тонн ГХБ, на що у держбюджеті передбачили 280 млн. гривень. Ще 140 млн. гривень заклали для ГХБ із Домбровського кар’єру. І саме це питання викликає великий протест. Як екологи, так і науковці Калуша запевняють: ГХБ на кар’єрі — небагато. Принаймні, значно менше, ніж офіційно озвучено.

— Торік ми забезпечили науковий супровід вивезення ГХБ, — повідомив в. о. директора інституту геохімії НАН України Георгій Лисиченко. — 3 червня цього року, згідно із Постановою Кабміну, наш інститут залучили до обстеження внутрішнього поля Домбровського кар’єру. Ми зробили заключний звіт і визначили, що є 4 небезпечні ділянки з токсичними відходами різного типу. Але найбільше концентрація там — гексахлорбензолу. Тому слід вважати, що ми вивозимо ГХБ. Наш інститут не взяв на себе права одноосібно вирішувати про небезпеку цих відходів. Ми залучили інститут екогігієни і токсикології ім. Медведя, який зробив дослідження та визначив великий вміст ГХБ. Контрольні проби здійснив інститут судової експертизи.

Отож, із наступного тижня гексахлорбензол почнуть вивозити і з Домбровського кар’єру. Однак, незрозумілим залишається те, у який спосіб було визначено кількість ГХБ на Домбровському кар’єрі.

— Левова частка небезпечних сполук захоронена на глибині у кілька десятків метрів і нині вже під “водою”. Зверху залишилося, може, 1,5-2 метри, звідки й імітуватимуть вивіз ГХБ, — повідомив “Вікнам” заступник директора ДНДІ галургія Юрій Садовий.

Увесь ГХБ — явний чи уявний — планують вивезти до кінця року. Хоча на тому може і не закінчитися:

— Є ще кілька ділянок на Домбровському кар’єрі, де, за свідченням місцевих мешканців та колишніх працівників, складували відходи, — заявив Георгій Лисиченко.


НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАР’ЄР

Вивезення ГХБ — це, фактично, єдиний напрямок у подоланні екологічної небезпеку у Калуші. Про небезпеку на Домбровському кар’єрі, який улітку підняв на вуха службовців та екологів усіх рівнів, здається, забули. Нещодавно там утворилася провальна воронка, і, за свідченням Юрія Садового, підтоплена дренажна траншея, що ще поглибила ситуацію: нині розсоли з різними речовинами з хвостосховища та відвалів по водоносному горизонту поширюються у напрямку міста. І цей процес з часом ставатиме тільки інтенсивнішим. Хоча, перший заступник голови ОДА Василь Плав’юк на прес-конференції поставив загрозу від ГХБ і Домбровського кар’єру на один рівень, грошей на кар’єр — немає.

Водночас, важку ситуацію на Домбровському кар’єрі побачила і сама комісія: за результатами поїздки на Калущину було прийнято рішення про спосіб видалення ГХБ на кар’єрі. Так, комісія визнала, що запаковувати небезпечні відходи у біг-беги безпосередньо на кар’єрі — неможливо, адже важка техніка може посилити зсувні процеси.

— Може провалитися техніка і розмитися ГХБ, — пояснила Тетяна Тимочко.

Тому отруту на кар’єрі пакуватимуть у великі поліетиленові пакети, везтимуть на полігон і вже там — перепаковуватимуть у біг-беги. Як це вплине на навколишнє середовище — питання відкрите. Як і загалом питання контролю за станом екологічного середовища.

— Моніторинг — це болюче питання, — повідомила Тетяна Тимочко. — Згідно із указом президента, були ліквідовані державні управління з охорони навколишнього середовища у кожній області. Тепер лише громадські організації піднімають це питання.

Водночас, еколог наголосила, що Всеукраїнська екологічна ліга довіряє інституту геохімії навколишнього середовища.

Однак, нині відомо лише те, що інститут моніторить ситуацію, а цього року йому було доручено провести обстеження ще і за межами полігону ГХБ — у радіусі 1 км. Але результатів моніторингу наразі не оприлюднено.


ПІВМІЛЬЙОНА НА ДЕРЕВА

Зрештою, ГХБ рано чи пізно закінчиться. Але чи доведуть питання до логічного завершення? Приміром, на прес-конференції було акцентовано на тому, що після вивезення ГХБ потрібно убезпечити навколишні території та водоносний горизонт від можливого потрапляння залишків отрути. А це коштує грошей. Чи фінансуватиме держава із таким же ентузіазмом колишні калуські сховища ГХБ? І скільки, власне, на це потрібно грошей?

— Наші працівники були на полігоні,  — розповів “Вікнам” перший заступник директора українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Володимир Коржов. — Були скарги на першіння у горлі, погіршення самопочуття.

Поки на полігоні ще вибирають ГХБ, ділянки, які від отрути вже звільнили, засаджують деревами. Як уже йшлося, за українським законодавством мають встигнути до кінця року. Очевидно, що за будь-яких умов дерева там мають бути висаджені.

Інститут розпочав садити дерева на полігоні ГХБ ще торік: була підписана угода із “Сі груп” на 230 тис. гривень. За словами Володимира Коржова, було висаджено 17 видів дерев та кущів, всього — 3915 штук. Заліснювали територію площею 1 га — на думку науковця, досить складну. І не лише тим, що грунт отруєний і переритий, що не сприяє приживанню дерев: там ще проходять кілька високовольтних ліній. Тобто, умови для дерев — екстремальні. Працівники інституту провели інвентаризацію і виявили, що прижилося лише 30% дерев. Тому зараз будуть насаджувати там, де не прижилися, та — заліснювати нові території. Наразі змінили підхід: висіватимуть ще й іншу рослинність, а на полігон завезли 150 тонн органіки й уже 1300 дерев. Договір — на аналогічну суму.

До заліснення полігону обіцяє долучитися і Всеукраїнська екологічна ліга. За словами Тетяни Тимочко, це будуть пілотні проекти, і не тільки у Калуші.

Між тим, за словами відомого у місті еколога Михайла Довбенчука, калушани не допустять втілення імітації вивезення ГХБ з Домбровського кар’єру. ГХБ-історія триває…

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: