Домбровський кар'єр. Фото Ігоря Дацка Міністра екології Олега Проскурякова, який нещодавно побував на кар’єрі, така картина не дуже вразила. Хоча, зрештою, реалістичність катастрофи на Домбровському кар’єрі йому і не демонстрували: нових тріщин та зсувів, до яких потрібно було пройти кілька десятків метрів, Олег Проскуряков так і не побачив.
— Ситуація на кар’єрі — стабільна, — запевнив журналістів міністр екології. — Є приток розсолів, але ситуація стабільна. План заходів буде виконуватися. Все у нас буде гаразд, фінансування буде. Цього року ми повинні зробити так, щоб ця проблематика уже не звучала.
Олег Проскуряков повідомив, що на продовження досліджень процесів, які відбуваються і на кар’єрі зокрема, потрібно 20 млн. гривень. Після висновків моніторингу будуть “розроблені заходи”.
Кошти на моніторинг виділялися і минулого року. За словами першого заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Василя Головчака, торік передбачили 6 млн. гривень на проведення моніторингу (на комплексний геологічний моніторинг, геологічний, геофізичний, геохімічний, на увесь комплекс робіт, які необхідно виконати для того, щоб побудувати модель розвитку ситуації на Домбровському кар’єрі), були проведені тендерні процедури. Наприкінці минулого року була підписана угода між ОДА та Українською Геологічною Компанією. Станом на кінець року було виконано робіт на 3,3 млн. гривень.
— Північний борт — ми там пишемо, які там необхідні заходи. Але при цьому потрібно врахувати те, що укріплення — це дуже дорога річ, — вважає Олег Проскуряков.
Таким чином, міністр, імовірно, засвідчив, що держава не готова фінансувати проект, за який торік хапалися як за соломинку — у момент, коли на Домбровському кар’єрі відкрилися два потоки, а ситуацію характеризували як надзвичайну регіонального або навіть державного рівня.
Між тим, фахівці Карпатського відділення інституту геофізики імені Суботіна виявили локалізацію ділянок на північному борті кар’єру, де водопритік до кар’єру — найбільший. ДНДІ галургії разом із луганським підприємством “Антрацит-плюс” (колись — Всесоюзний інститут “Спецтампонажгеологія”) пропонували захистити кар’єр протифільтраційною завісою. Тобто, створити бар’єр, через який підземні води не могли б потрапляти до кар’єру. За погодженням із ОДА, мала бути створена експериментально-дослідна ділянка на 40-60 метрів, яка б дала уявлення про те, наскільки ефективно застосовувати цю технологію на Домбровському кар’єрі. Передбачалося, що з обласного бюджету “на експеримент” виділять близько 1,5 млн. гривень, і вже навіть був розроблений проект. Але досі на вирішення проблеми Домбровського кар’єру не надійшло жодної копійки.
Для того, аби повністю захистити Домбровський кар’єр від неконтрольованого притоку води із водоносного горизонту, а місто Калуш та міський водозабір — від подальшого прогресуючого забруднення грунтових вод, потрібно було б створити замкнуту кільцеву протифільтраційну завісу, — каже заступник директора ДНДІ галургії Юрій Садовий. Вартість робіт попередньо оцінюється у межах 300 млн. гривень.
Для порівняння: торік на вивезення гексахлорбензолу із Домбровського кар’єру витратили 140 млн. гривень. Хоча науковці запевняли: отрути там — мізер. На думку калуських екологів, кількість ГХБ визначали хіба що з огляду на суму виділених на утилізацію коштів. Водночас, за словами науковців, рівень розсолів Домбровського кар’єру невпинно зростає і вже невдовзі сягне водоносного горизонту. За словами Юрія Садового, місцями “підошва” водоносного горизонту вже підтоплена і відбувається поширення солених вод від Домбровського кар’єру, зокрема, й у напрямку Калуша та річки Лімниці, де знаходяться міські водозабори.
У міністра екології на це — дивовижно простий рецепт:
— Можливо, краще і дешевше буде відселити тих 2 чи 3 дачних будинки на кар’єрі... Має бути врахована економічна доцільність. Бо ми такі майстри заривати гроші у землю, що увесь світ можемо навчити цьому.
Незрозуміло тільки, чи міністр сам зрозумів, про що говорить...
