Калуш на каналізації

Попри те, що надворі — плюсова температура, посеред озера у міському парку імені Івана Франка — двоє “рибалок”. Чоловіки черпають воду з ополонки. Вода не приваблює ні виглядом, ні — запахом. Але чоловіки стверджують, що ловлять не рибу, а — хробаків для риболовлі. Хоча із відповідей так і не зрозуміло: чи-то вони взагалі не рибалять тут, чи рибу таки ловлять, але самі не їдять.

— Каналізація із центральної частини міста потрапляє у міське озеро. Замість відпочинку маємо міський відстійник нечистот. Тут на озері мали б бути попереджувальні знаки про те, що навіть підходити до озера — не можна. Натомість, на озері організовано відпочинок, — обурюється ”Вікнам” калушанин Юрій Луцак.

Юрій Луцак не перший рік моніторить питання санітарного стану міста. Свій будинок проектував та будував сам, відтак про облаштування каналізації говорить з власного досвіду. Калушанин неодноразово торував напрямки, якими пролягає міська каналізація. І переконаний: стоки та нечистоти з усієї центральної частини міста потрапляють у Млинівку, а звідтіль — у міське озеро. У супроводі Юрія Луцака “Вікна” і собі вирушили у подорож. Пізнавальну, але — не надто приємну. Зате дізналися, чому так смердить біля міського озера і чи є на те рада. 

СТОКИ — У РІЧКУ

— Проектну документацію на каналізацію “прив’язують” до ландшафту, — розповідає Юрій Луцак. — Трубопроводи прокладені так, що стоки рухаються вниз, вони просто не можуть “підніматися” вгору.

Калушанин екскурсію розпочинає від міської ради. Каже: від “білого дому” каналізаційні мережі “спускаються” до площі Героїв, далі — на вулицю Підвальну, звідти — на Грушевського.

— Сюди стікаються відходи з вул. Винниченка, з центральної частини міста, — впевнений Юрій Луцак.

Калушанин демонструє “Вікнам” широку каналізаційну трубу, діаметром 400 мм — вона наполовину виступає з-під землі біля будинку №22, що на вул. Грушевського (приміщення СУМу. — Авт.). У трубі — жваво хлюпоче. У цьому місці обвалився грунт, тому побачити “потужність” міської каналізації може кожен. Буквально за кілька метрів від цього місця зведено новий будинок. І скидається на те, що новий дім “виріс” просто на міських каналізаційних мережах. По другий бік — теж новий цегляний дім. Ймовірно, там довго не морочилися із тим, куди дівати стоки — значно менша у діаметрі пластикова труба виведена у яму, поверх “чотирьохсотки”: стоки потрапляють безпосередньо до загальної міської каналізації. На грунті ще навіть “не зажив” шов, який “видає” шлях розташування каналізаційної мережі у грунті.

Йдемо далі. На думку Юрія Луцака, від Грушевського, 22 каналізація “тече” на Загір’я, колись, мабуть, до неї були підключені і міські туалети.

На вулиці Мартинця — колодязь каналізаційного колектора, у якому і збираються стоки з центральної частини міста. Калушанин упевнений і демонструє “Вікнам”: у колекторі немає вивідної труби, крім тієї, що веде у напрямку річки. І вже буквально за кілька метрів стоки потрапляють у Млинівку.

— За висновками міської влади, орієнтовний скид стоків у річку Млинівку становить 70 тисяч кубометрів за годину. За моїми підрахунками — це 120 тис. кубометрів за годину. Але, у будь-якому разі, це — багато, практично, ціла річка, — коментує свої дослідження Юрій Луцак. 
Чітко видно, як каналізація “впадає” у Млинівку: брудна каналізаційна вода з’єднується із чистою річковою і вже далі тече єдиним потоком.

— Коли у місті перекривають воду, тут стає майже сухо, — каже Юрій Луцак.

Насправді, Млинівку “поповнюють” не тільки стоки із центральної частини міста, але й — із приватних будинків. Ніби як доказ на асфальті — шов, який чітко видає, яким шляхом була виведена каналізаційна труба від будинку до Млинівки. Хоча масштаби — не до порівняння, адже у центрі міста не тільки багатоповерхівки, але і кафе, ресторани, готелі, відпочинкові комплекси, шкільні та дошкільні навчальні заклади.

— Але є калушани, котрі дбають про річку — чистять її, укріплюють береги, — запевняє Юрій Луцак.

“Вікна” справді побачили блаженну картину: дуже чиста річка і охайні береги. Але це — вище від місця каналізаційного скиду, на місці, де багато років тому була облаштована невеличка електровня. Вона постачала електроенергією пивоварню та мікрорайон. Зараз про неї нагадують лише прямовисні живописні укріплення на річці. Зрештою, це — одна із небагатьох привабливих частин річки. Тому, що вниз за течією річка дедалі більше нагадує гноянку. Зокрема — й у районі міського парку.

— Ці “соплі” можуть бути лише у брудній воді, у чистій воді такого немає, — показує Юрій Луцак слизькі нарости у Млинівці, на місці, де між озером і Млинівкою мали б бути шлюзи.

— Частина річки від вулиці Мартинця і до міського озера не замерзає навіть у сильні морози, — запевняє Юрій Луцак. — Міське озеро, яке офіційно слугує відпочинковою зоною, фактично, є відстійником нечистот з центральної частини міста та — мікрорайону.

Але така ситуація не тільки із Млинівкою: погано пахне і річка Сівка, яка протікає через центральну частину міста. Поблизу моста, на проспекті Лесі Українки, у річку виведена труба, імовірно — каналізаційна. Труба “захована” дуже низько, фактично, її присутність “видає” тільки течія, яка помітна, якщо придивитися. Зрештою, досі невідомо, куди скидають нечистоти багатоповерхівки, бази та крамниці, що поруч.

За руслом річки Млинівки “Вікна” дійшли до витоку річки — біля залізничного вокзалу. На місці, де колись рівень води сягав більше одного метра, тепер — сухо. Вочевидь, нижче за течією річку Млинівку поповнюють, в основному, дощові води та каналізаційні стоки.

ЩО РОБИТИ?

Чому річка Млинівка перетворюється на каналізацію? І чи є тому рада? Юрій Луцак вважає, що проблему можна вирішити, причому, спосіб — не надто складний.

— Неподалік вулиці Мартинця, на вул. Луки Загірські, працює насосна каналізаційна станція, — каже Юрій Луцак. Він піднімає покришку і показує каналізаційний колодязь. Рух води у ньому суттєво менший, аніж у каналізаційній мережі, яка “впадає” у Млинівку.

— Ця каналізаційна станція мала перекачувати стоки з мікрорайону на вул. Рубчака, — каже Юрій Луцак. — Там планувався великий мікрорайон, однак, у результаті було забудовано лише один бік вулиці, на іншій будівництво, практично, не починали. Відтак, насосна “завантажена” лише частково.

За пропозицією Юрія Луцака, потрібно прокласти кількадесят метрів трубопроводу, щоб стоки з центральної частини міста потрапляли на каналізаційну насосну станцію №1, а звідти — на КНС №3 та — на очисні споруди, як, зрештою, і всі міські каналізаційні стоки. Однак, трубопровід потрібно провести від вул. Грушевського, 22 — так “диктує” ландшафт.

— Натомість, — каже Юрій Луцак, — місцеві посадовці чомусь говорять про заміну каналізаційної мережі, що на вулиці Мартинця, оскільки вона “сильно замулена” й “перебуває в аварійному стані”. Якщо трубопровід замулений, бо стоки ішли б “поверх” каналізаційного колектора і, таким чином, потрапляли б до річки. Натомість, бачимо, що стоки “спокійно” потрапляють до річки через каналізаційний трубопровід.

За словами Юрія Луцака, посадовці у місті пояснюють потребу заміни трубопроводу тим, що потрібно “унеможливити потрапляння каналізаційних стоків у річку Млинівку, інакше може виникнути надзвичайна санітарно-епідеміологічна ситуація”.

— Не розумію таких планів. Хіба що хочуть трубу поглибше зарити, — каже Юрій Луців.

ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ

У 2012 році була створена міська комісія, яка вивчала унеможливлення скиду каналізаційних стоків у річку Млинівку на вул. Мартинця. Згідно із висновками, каналізаційна мережа діаметром 400 мм задіяна у загально-сплавну каналізацію старої частини міста. Через те, що мережа експлуатується надто довго, вона замулена і перебуває в аварійному стані. Для того, щоб унеможливити потрапляння каналізаційних стоків у Млинівку, необхідно виконати заміну частини мережі”.

— Не можна говорити про те, що всі стоки з центральної частини міста потрапляють у Млинівку, — запевнив “Вікна” заступник начальника УЖКГ Володимир Данилів. — Це була б ціла ріка. Насправді, потрапляє лише частина стоків у пікові періоди, коли навантаження на мережі — дуже велике. Частина стоків перекачується на КНС №1 та потрапляє у загальноміську каналізаційну мережу, а звідти — на очисні “ЛУКОРу”. Трубопровід, про який говорить калушанин, — насправді, існує, але мережі — зношені і замулені. Тому потрібно їх міняти.

Такого висновку дійшла комісія, яка працювала над проблемою. За словами Володимира Даниліва, у вересні минулого року управління ЖКГ Калуської міської ради уклало угоду на розробку проекту і проведення експертизи із МП “Туристкомерціяменеджмент”. Вартість проекту з експертизою — близько 16 тис. гривень. Паралельно договір уклали і з підрядною організацією ТзОВ “Колізей-2000”, яка мала виконувати роботи. Вартість робіт — 272 тис. гривень. Місто навіть проплатило аванс за проектні роботи, експертизу та виконані роботи, однак, кошти “зависли” у Держказначействі.

— Ми подали ці роботи для фінансування і цього року, — каже Володимир Данилів.

Тим часом, калуська санепістанція брала проби із міського озера. Але проб торік було тільки 5, і тому, за твердженням начальника Калуського районного управління держсанепідемслужби Оксани Ананевич, картина — не інформативна.

НА ЧИСТУ ВОДУ

Економічний розвиток дає місту не тільки позитив: в екологічному плані місто дедалі більше втрачає. Так, райони багатоповерхової забудови, у принципі, не мають проблем із каналізаційними стоками: до загальноміської каналізації підключені вулиці району “п’ятачка”, технікуму, проспект Лесі Українки. Натомість, не каналізовані інші мікрорайони. Питання — і з окраїнами міста.

Люди скидають стоки у річку та придорожні канави, не усвідомлюючи, що відходи отруюють підземні води, а це, у свою чергу, позначається на якості питної води. Річка Сівка у районі вулиці Сівецької — суцільна каналізація, вважають екологи. Адже, за даними санепідстанції, вміст аміаку, хлоридів, мікробне забруднення перевищують норму у рази. Централізовано не каналізовані не тільки малоповерхові мікрорайони міста, але і — район “царського села”. Стоки з центральної частини міста також потрапляють у Млинівку та Сівку.

Минулого року, згідно із розпорядженням міського голови, була створена комісія, яка має визначити, хто у Калуші забруднює річки каналізаційними стоками. За словами Володимира Даниліва, для початку взяли одну ділянку: від баз на вул. Каракая — до вул. Сівецької. Комісія провела два засідання і наразі уточнює власників баз і крамниць, з’ясовує наявність у них септиків.

Чи буде робота комісії ефективною, а чи — просто формалізується, стане зрозуміло вже невдовзі. Адже комісія не наділена каральною функцією і має рекомендаційний характер, тобто, максимум —  може звернутися до екологічної інспекції. Єдине — висновки комісії можуть слугувати моральним тиском: на окремих представників громади — щоб навести лад із відходами, на владу — щоб впритул взятися за вирішення проблеми.

Хоча, чи вдасться навести лад із каналізацією у місті — невідомо. Торік  була підписана Постанова Кабміну №404, яка стосувалася вирішення проблем комунальної сфери за рахунок кредитних коштів, які надаються під гарантії уряду. Місто подало проектних пропозицій на 190 млн. гривень, з них 116 млн. гривень планувалося на водовідведення і ще 7,5 млн. гривень — на заміну аварійних мереж.

Нинішня ситуація у державі перекреслила всі сподівання міста. Як повідомив на одній із сесій міської ради міський голова, єдине, на що може сподіватися Калуш, — це 35 млн. гривень для ПрАТ “ЛУКОР” за очистку стоків.