У місті повсюди палять нескошену траву. Фото Марти Галкіної У вівторок, 25 березня, на вулиці Європейській у Калуші горіла суха трава. Густий дим бачили жителі прилеглого мікрорайону, які занепокоїлися законністю спалювання трави та небезпекою для свого здоров’я. Із настанням весни чадний газ на багатьох вулицях міста став звичним явищем.
За словами екологів, такі стихійні весняні підпали можуть призвести до виникнення лісових пожеж, адже у вітряну, теплу й сонячну погоду вогонь дуже швидко стає неконтрольованим і враз може переміститися з полів, пасовищ, очеретів, господарських угідь до лісових насаджень. І тоді невинне багаття дуже швидко може перетворитися у справжнє стихійне лихо.
— Я вчора гуляв позаду «Мінералу». Бачив, як велика ділянка на пустирі біля цвинтарю просто палала, — розповів по телефону «Вікнам» житель Калуша Ігор Ільницький. — Напередодні бачив, як уздовж річки Лімниці горіло на відстані кілометру, У мене виникло запитання: з чиєї згоди це робиться? Наскільки мені відомо, спалювання трави і листя у місті заборонено законом, — обурюється чоловік.
На запит «Вікон» дали відповідь у Державній екологічній інспекції, яка працює в Івано-Франківську, бо Калуська міська рада давно віддала питання екології «старшим», відтак — контроль за охороною довкілля у місті здійснюють обласні чиновники.
— По-перше, викиди СО2 (вуглекислий, або чадний газ газ. — Авт.) руйнує озоновий шар, — каже Леся Кнігініцька, головний спеціаліст Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області. І для ґрунту від спалювання трави — тільки негативні наслідки. Наприклад, гинуть мурашки, бджоли та інша мікрофлора ґрунту.
Недбайливі господарі забувають, що діоксид вуглецю шкодить не тільки екології, а і їхньому здоров’ю. Після аварії на ЧАЕС в Україні заборонили спалювати траву та сухостій у міській зоні. Оскільки рослини всмоктують токсичні речовини та радіонукліди, що під час згорання призводить до загострень у людей, які хворі на недуги дихальної системи.
Урожаї після спалювання також будуть значно гірші, кажуть екологи.
— Звичайно, легше спалити траву та чагарники, ніж скошувати її. Такий вид землеробства у нас раніше не використовувався, раніше обробляли землю інакше, адже при спалюванні руйнується верхній родючий шар ґрунту. Ми маємо приклад сільського господарства для лінивих, — каже Леся Кнігініцька.
— Багато жителів Калуша в міській зоні тримають худобу. Палять, щоб мати пасовище, — каже громадський активіст, еколог Михайло Довбенчук. — Вони не косять траву з осені, і молоді рослини тоді не можуть пробитися наверх. Щоб вони проросли, траву палять. Звичайно, якщо не косити її, то випалювання полегшує їм роботу. Однак, це не далекоглядно.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за несанкціоноване випалювання сухої природної рослинності, у разі виявлення фактів порушень, винні особи мають притягуватися до адміністративної відповідальності.
Крім того за самовільне випалювання рослинності або її залишків накладається штраф: на громадян — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 340 грн.), на посадових осіб — від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1190 грн.).
Екологи постійно нагадують, що палити траву — небезпечно і для планети, і для ґрунту, і для людини. Чому люди не дослухаються до них і що з цим робити — питання особистої свідомості кожного, вважає Михайло Довбенчук.
— Місто Калуш нагадує місцевість після атомної війни, — не приховує обурення він. — Погляньте на береги річки Млинівки, куди виливають каналізацію. Раніше, ще за моєї молодості, місто було благоустроєне. А тепер — на газонах влаштовують парківку, крадуть огорожу біля школи на металобрухт, знімають світильники біля пам’ятника Шевченка, щоб прикрасити ними площу тільки на ювілей, ганяють через місто вантажний транспорт без дозволів. Звичайно, потрібно на рівні міської ради ініціювати відповідні рішення.
До слова, зазвичай перед Великоднем місто організовує загальноміську толоку. Цього року її проведуть 12 квітня, до чого закликають приєднатися усіх жителів міста Калуша, повідомив заступник начальника Управління ЖКГ Калуської міської ради Микола Найда.
Що стосується покарання винних, то до цього може дійти, якщо буде задокументовано факт спалювання трави конкретною людиною.
— Повинен бути складений протокол на певну особу, яка вчинила правопорушення, — пояснює головний спеціаліст Держекоінспекції Леся Кнігініцька. — Фактично, людину потрібно зловити «на гарячому». Інша справа, якщо палять траву на території підприємства, установи чи організації. За це буде відповідати керівник.